13.03.2024
ЄУН № 337/6334/23
Провадження № 1-кп/337/161/2024
13 березня 2024 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього - ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника служби у справах дітей ОСОБА_7 , в режимі відеоконференції - неповнолітнього ОСОБА_8 , інспектора СЮП ОСОБА_9 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, учня 7-Г класу Запорізької гімназії 32 Запорізької міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у притулку для дітей Служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,
за скоєння суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
11 жовтня 2023 приблизно о 17:55 годині малолітній ОСОБА_8 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на території Запорізького колегіуму «Мала гуманітарна академія» за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Героїв 93-ї бригади, буд.13, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, відкрито викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме зірвав з плеча малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сумку-бананку, вартістю 206,40 гривень, в якій знаходився мобільний телефон «Samsung Galaxy A03S», вартістю 3020 гривень, що був у чохлі, вартістю 100 гривень. Вказаними діями заподіяно потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 3326,40 гривень.
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_8 пояснив, що в жовтні 2023 року він гуляв біля школи в Хортицькому районі м. Запоріжжя, та забрав у хлопця сумку-бананку з мобільним телефоном. Вину свою визнає повністю, і прокурором правильно проголошені всі обставини події, яку він вчинив. У скоєному щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_10 , в жовтні 2023 року гуляв біля Запорізького колегіуму «Мала гуманітарна академія» з друзями: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . До хлопців приєднався ОСОБА_8 , який кілька разів штовхав ОСОБА_10 і тягнув його за сумку-бананку, але її син відштовхував ОСОБА_8 . На третій спробі ОСОБА_8 зірвав з плеча ОСОБА_10 сумку-бананку з мобільним телефоном «Samsung Galaxy A03S», та втік. Про обставини події їй розповів її син, і вона звернулась до поліції. Згодом поліцейські повернули мобільний телефон.
Окрім пояснень малолітнього ОСОБА_8 і потерпілої ОСОБА_6 , вчинення діяння неповнолітнім ОСОБА_8 підтверджено такими наданими стороною обвинувачення доказами:
- протоколом огляду предметів від 13 жовтня 2023 року - наданою потерпілій ОСОБА_6 коробки із-під мобільного телефону «Samsung Galaxy A03S» імей-1: НОМЕР_1 , імей-2: НОМЕР_2 , та товарного чеку на придбання вищевказаного телефону від 16.10.2022 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 жовтня 2023 року, згідно якого малолітній ОСОБА_10 , за участю матері ОСОБА_6 , психолога, понятих, з чотирьох фотознімків осіб, впізнав на фото №2 ОСОБА_8 як хлопця під іменем ОСОБА_14 , який зірвав з його плеча сумку-бананку з мобільним телефоном Самсунг;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 жовтня 2023 року, згідно якого малолітній ОСОБА_15 , за участю матері ОСОБА_16 , психолога, понятих, з чотирьох фотознімків осіб, впізнав на фото №3 ОСОБА_8 як хлопця по імені ОСОБА_14 , який 11.10.2023 року біля ЗОШ №9 по вул. Героїв 93ї бригади у м. Запоріжжя забрав у ОСОБА_10 сумку-бананку з мобільним телефоном;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 жовтня 2023 року, згідно якого малолітній ОСОБА_17 , за участю матері ОСОБА_18 , психолога, понятих, з чотирьох фотознімків осіб, впізнав на фото №4 ОСОБА_8 як хлопця по імені ОСОБА_14 , який 11.10.2023 року на території ЗОШ №9 відкрито забрав у ОСОБА_10 сумку-бананку з мобільним телефоном;
- заявою матері неповнолітнього ОСОБА_8 - ОСОБА_19 , яка 12 жовтня 2023 року добровільно видала співробітникам поліції викрадені її сином мобільний телефон «Samsung A03S» імей-1: НОМЕР_1 , імей-2: НОМЕР_2 , у захисному чохлі, та сумку, у вигляді «бананки» із тканини з камуфляжним зображенням;
- протоколом огляду предметів від 12 жовтня 2023 року із фототаблицею - виданих ОСОБА_19 : сумки-бананки із тканини оливо-чорного кольору з камуфляжним зображенням, та мобільного телефону «Samsung Galaxy A03S» імей-1: НОМЕР_1 , імей-2: НОМЕР_2 у захисному чохлі. Збережений профіль користувача у телефоні « ОСОБА_20 »;
- висновком експерта Судово-товарознавчої експертизи №4586 від 19.10.2023 року, згідно якого ринкова вартість з урахуванням зносу, сумки-бананки становить 206,40 гривень, мобільного телефону «Samsung Galaxy A03S» - 3020 гривень, чохлу до телефону «Samsung Galaxy A03S» - 100 гривень. Загальна вартість майна станом на 11.10.2023 року - 3326,40 гривень.
Оцінивши кожен із вищевказаних доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення судом достовірно встановлено, що мало місце суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, і таке діяння вчинене неповнолітнім ОСОБА_8 , якому на той час було 12 років.
В клопотанні, яке подано до суду, прокурор ставив питання про застосування до малолітнього ОСОБА_8 примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі малолітнього під нагляд бабусі ОСОБА_5 строком на 1 рік.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування до малолітнього ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру, і вважала що з урахуванням повного визнання своєї провини і першого вчинення такого діяння, до ОСОБА_8 достатньо застосувати примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
Малолітній ОСОБА_8 підтримав прокурора, пояснив, що йому дуже подобається у м.Львові, де він ходить до школи, а не навчається дистанційно, та вже має багато друзів, і зобов'язується більше не повторювати подібні вчинки.
Законний представник малолітнього ОСОБА_8 його бабуся ОСОБА_5 просила суд передати онука під її нагляд, або застосувати захід виховного характеру у виді застереження.
Захисник, потерпіла, представник служби у справах дітей підтримали прокурора.
Заслухавши пояснення учасників, перевіривши докази та інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ст. 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Відповідно до ч.1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Як було встановлено судом раніше, дії малолітнього ОСОБА_8 містять ознаки суспiльно-небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
На момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_8 було 12 років, а отже згідно ст. 22 КК України він не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність.
До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК України мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
Згідно з п.п.1, 3 ч.2 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді застереження, передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
Суд ухвалюючи судове рішення щодо неповнолітнього ОСОБА_8 , та вирішуючи який примусовий захід виховного характеру необхідно застосувати, керується принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу ХІ КК України.
Так суд враховує, що ОСОБА_8 вчинив суспільно-небезпечне діяння вперше, у вчиненому щиро розкаюється і висловлює осуд своєї поведінки. ОСОБА_8 (як і його сестра ОСОБА_21 ) перебуває на обліку в службі (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинились в складних життєвих умовах. Мати неповнолітнього - ОСОБА_19 тричі (26.03.2021 року, 09.08.2023 року, 13.10.2023 року) притягалась до відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов'язків. Згідно характеристики навчального закладу, ОСОБА_19 вихованням дітей не займається та участі у навчанні ОСОБА_8 не приймає. Про дітей піклується бабуся ОСОБА_5 , яка однак не може забезпечити повний контроль за поведінкою дітей. На цей час ОСОБА_8 виховується у притулку для дітей Служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації. ОСОБА_8 відхилень розумового та фізичного розвитку не має, навчається у сьомому класі. Тяжкими захворюваннями не страждає, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
В такому випадку, враховуючи встановлені обставини, ставлення дитини до вчиненого, забезпечення більшої уваги і контролю за поведінкою ОСОБА_8 у спеціалізованій установі, а також відношення ОСОБА_8 до його перебування в такій установі, суд вважає, що до малолітнього необхідно застосований найбільш-м'який примусовий захід виховного характеру, у вигляді застереження, що буде достатньо для виправлення неповнолітнього і попередження вчинення інших діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що застереження (п.1 ч.2 ст. 105 КК України), яке є одним із найм'якших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Отже, клопотання підлягає задоволенню частково, і забезпечення найкращих інтересів дитини, та досягнення мети застосування до малолітнього примусових заходів виховного характеру, буде забезпечено при застосуванні застереження, а не передачі малолітнього під нагляд бабусі ОСОБА_5 строком на 1 рік.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 97, 105 КК України, ст.ст. 369-372, 376, 392-395, 498, 500, 501 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітнього - задовольнити частково.
У зв'язку із скоєнням суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, застосувати щодо малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
Речові докази:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A03S», коробку із-під мобільного телефону «Samsung Galaxy A03S», сумку-бананку, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити останній за належністю.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Повний текст ухвали виготовлено 14 березня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1