Справа №333/174/24
Провадження 3/333/529/24
13 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №621047, складеного 23.12.2023 року о 02 год. 45 год. поліцейським взводу другої роти другого батальйону № 2 УППв Запорізькій області сержантом поліції Закарлюкою С.О., 22.12.2023 року о 23.25 год. біля будинку 3 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №11686 від 24.12.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожньогоруху України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 с т. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Подав письмові заперечення та клопотання про закриття провадження у справі відповідно до вимог ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Проти протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечив, зазначив, що не визнає факту відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, так як він неодноразово проходив такий огляд на стан сп'яніння і за допомогою технічного пристрою «DRAGER ALKOTEST» і на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, і у лікаря-нарколога. Зазначив, що внаслідок перебування на службі у ЗСУ під час виконання завдання із захисту Батьківщини, отримав поранення легень, в результаті чого має діагноз легенева недостатність і третю групу інвалідності. ОСОБА_1 має недостатню легеневу функцію, його дихання є поверхневим та таким, що не здатне забезпечити проведення дослідження на стан сп'яніння за допомогою технічного пристрою, він не може в достатній ступені видихнути повітря. Також вказує, що висновок №11686 від 24.12.2023 року, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутній, а той висновок, який долучений до матеріалів, має іншу дату, - 23.12.2023 року, і не був вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення. Також з посиланням на ст.. 266 КУпАП вважає, що долучений до справи висновок про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є недійсним через те, що огляд водія відбувся після спливу 2-х годин з моменту зупинки транспортного засобу.
У судовому засіданні, після роз'яснення головуючим прав, передбачених ст. ст.55,56,59,63 Конституції України,ст. 268 КУпАП, захисник ОСОБА_1 - адвокат Карабак В.А. вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не визнав, заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАПта просив в порядкуст.247КУпАП провадження по справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Захисник надала пояснення, аналогічні до письмових заперечень та клопотання про закриття провадження, поданих ОСОБА_1 .
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом опитані поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Поліцейський ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, , що 22 грудня 2023 року після 23-години , під час дії комендантської години, біля будинку 3по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, було з упинено автомобіль Volkswagen Golf під керуванням водія ОСОБА_1 у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на місці зупинки водій не відмовлявся, однак екіпаж не мав «DRAGER ALKOTEST», а тому були вимушені чекати коли його доставить інший екіпаж. Коли було доставлено «DRAGER ALKOTEST», водій ОСОБА_1 не зміг видихнути необхідну кількість повітря, це він пояснив вадою здоров'я в наслідок поранення. Після чого ОСОБА_1 , був доставлений в медичний заклад, де відмовився від проходження обстеження.
Поліцейський ОСОБА_2 , яким було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №621047, складеного 23.12.2023 року о 02 год. 45 год., повідомив що 22 грудня 2023 року після 23-години , під час дії комендантської години, біля будинку 3по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, було зупинено автомобіль Volkswagen Golf під керуванням водія ОСОБА_1 у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Фактично водій не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці , однак не зміг цього зробити, як пояснив водій, через фізичні вади. Водій ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу де відмовився від проходження медичного огляду , бо пройшло більше двох годин з моменту зупинки. Чому не співпадає дата висновку зазначена у протоколі з датою зазначеною у висновку пояснити не може.
Вислухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поліцейських дослідивши матеріали справи, встановивши обставини події, суд приходить до наступних висновків.
Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі "Пономарьов проти України" (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд", яке гарантовано п. 1 ст.6Конвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Частина 1 статті 130КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У відповідності до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Положеннями ст.251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст.255 цього Кодексу.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №621047, складеного 23.12.2023 року о 02 год. 45 год . поліцейським взводу другої роти другого батальйону № 2 УПП в Запорізькій області сержантом поліції Закарлюкою С.О. вказано, що 22.12.2023 року о 23.25 год. в м. Запоріжжі, біля будинку 3 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №11686 від 24.12.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожньогоруху України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 с т. 130 КУпАП.
Однак це не відповідає встановленим судом обставинам.
Так, твердження ОСОБА_1 стосовно того, що не було факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння знаходять своє підтвердження матеріалами справи. Відеозапис, який доданий працівниками поліції до матеріалів справи,не містить будь-яких фактів та/або обставин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради.
Навпаки, з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився та фактично проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного пристрою «DRAGER ALKOTEST», однак, з незалежних від нього причин, а саме внаслідок поранення під час захисту Батьківщини ОСОБА_1 присвоєно ІІІ групу інвалідності та встановлено діагноз «легенева недостатність», «гемопневмоторакс», «торакоцентез».
Судом досліджені надані ОСОБА_1 докази до матеріалів, а саме копія медичної картки ОСОБА_1 , довідка до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ №164718, висновок лікаря пульмонолога від 05.10.2023 року, довідка про обставини травми від 15.02.2023 року, індивідуальна програми реабілітації інваліда №943, з яких вбачається, що 22.11.2022 року ОСОБА_1 , під час виконання завдання із захисту Батьківщини, отримав вогнепальні осколкові поранення, проколюючі порожнину грудної клітини, гемопневмоторакс справа, торакоцентез, дренування правої плевральної порожнини, і має легеневу недостатність.
Суд враховує, що внаслідок вищезазначеного поранення та здобутих захворювань ОСОБА_1 не здатний в повній мірі видихнути повітря на необхідний обсяг легень, відповідно, отримати певні показники та результати дослідження на виявлення ознак алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою «DRAGER ALKOTEST» є неможливим з незалежних від ОСОБА_1 причин. Однак, дані обставини не можуть ставитися у провину ОСОБА_1 і свідчити про те, що останній свідомо, умисно відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння.
На думку суду, відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності за відсутності обставин, які указують на те, що особа вимушено відмовляється від такого огляду, та відсутні фактори які спонукають її відмовитись від проходження такого огляду. Лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Суд також враховую поведінку ОСОБА_1 , який після зупинки транспортного засобу, залишився очікувати певний період часу на місці зупинки автомобілю доставлення іншим екіпажем поліції спеціального технічного пристрою для виявлення ознак алкогольного сп'яніння, так як той екіпаж патрульної поліції, який зупинив транспортний засіб ОСОБА_1 , такого пристрою не мав.
Вказана поведінка ОСОБА_1 повністю спростовує твердження патрульних поліцейських про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З досліджених судом відеозаписів також вбачається, що 22.12.2023 року у період з 23:56 год. по 23:57 год., а також 23.12.2023 року у період з 01:43 год. по 01:44 год. та з 02:33 год. по 02:35 год. ОСОБА_1 безпосередньо здійснює використання спеціального технічного пристрою для виявлення ознак алкогольного сп'яніння, що також свідчить про відсутність факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Працівниками поліції не представлено будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 свідомо та умисно відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Матеріалами справи про адміністративне правопорушення жодним чином не спростовуються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо того, що він в дійсності проходив такий медичний огляд.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Окрім того, в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Суд також вважає слушними твердження ОСОБА_1 та його захисника з приводу того, що в матеріалах справи відсутній висновок №11686 від 24.12.2023 року, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення в графі «суть правопорушення», так як фактично такий висновок від 24.12.2023 року не міг існувати в день складання протоколу про адміністративне правопорушення (23.12.2022 р.).
Також суд не може прийняти в якості доказу, який підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, долучений до адмінматеріалів висновок №11686 від 23.12.2023 з огляду на те, що він складений більш ніж через 2 години після зупинки транспортного засобу.
Згідно даного висновку №11686 від 23.12.2023 вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння розпочато о 01 год. 40 хв., закінчено о 02:35 хв., тобто після спливу 2-х годин з моменту зупинки транспортного засобу.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно з п. 7. Даного Порядку, Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав
Враховуючи, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №621047 зупинка транспортного засобу здійснена о 23 год. 25 хв. 22.12.2023 року, а висновок №11686 від 23.12.2023 складений о 02 год. 35 хв. 23.12.2023 року, у відповідності до ст.. 266 КУпАП, такий висновок є недійсним.
Отже, зміст викладених обставин адміністративного правопорушення у протоколі не узгоджується із сукупністю інших доказів по справі, які були предметом перевірки під час судового засідання.
Будь-які інші докази, які б об'єктивно підтверджували те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у справі відсутні.
З урахуванням вищевказаного, якщо в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то це само по собі унеможливлює притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Також, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року,рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010усправі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1ст.14-1КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Таким чином, оскільки відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №621047, складеного 23.12.2023 року містять розбіжності з обставинами вчинення адміністративного правопорушення, які встановлені судом в процесі розгляду справи, протокол про адміністративне правопорушення не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч.3ст.62 Конституції України, тлумачяться на користь ОСОБА_1 .
З наведених вище обставин та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно дост.251 КУпАП, суд приходить до висновку, що зазначені в протоколі адміністративного правопорушення та в матеріалах справи докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130КУпАПє не достатніми, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 276-284 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В.Михайлова