Справа № 317/5437/23
Провадження № 3/317/8/2024
11 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., при секретарі Щербини В.Г., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Ревкової А.К.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, священика ЗП Єпархії УПЦ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
20.09.2023 року о 22 год. 30 хв. Запорізька область, Запорізький район, траса Т 08-03, 513 км водій ОСОБА_1 керував тз Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів. Гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою Alcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу, та на проведення такого огляду у медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, надав письмові пояснення в яких вказує, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, винним себе не вважає, оскільки не керував авто в стані алкогольного сп'яніння, відомості зазначені в протоколі не відповідають дійсності, крім того порушено Інструкцію та ст. 266 КУпАП, що тягне за собою недійсність огляду (а.с.23-24).
Представник особи - адвокат Ревкова А.К. в судовому засіданні просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на те, що протокол складений з порушенням ст. 266 КУпАП, а також Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 06.11.2015 року, а тому провадження у вказаній справі має бути закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, надавши відповідне клопотання (а.с.113-120).
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором УПП, під час несення служби на блокпосту автодороги Н-08 513 км, 20.09.2023 приблизно о 22.25 годин, був зупинений ОСОБА_1 в ході спілкування у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'янінні на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що останній відмовився. Після чого ним був складений адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій був відсторонений від керування транспортним засобом та залишився в машині спати.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є священником та знає ОСОБА_1 20.09.2023 приблизно о 00.00 годині до нього до дому в смт. Комишуваха приїзжав ОСОБА_1 та вони разом шукали тактичні окуляри ОСОБА_1 , які знайшли в його машині, а потім він уїхав до м. Запоріжжя.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_1 21.09.2023 приблизно о 03.00 годині її чоловік приїхав до дому в м. Запоріжжі, вона спускалася та допомагала йому забирати речі з машини ОСОБА_5 , яка зареєстрована за неї.
Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У ч. 3 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. 2. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. 3. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. 4. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. 5. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, у т.ч. долучений до матеріалів справи лазерний диск із відеозаписом з відео реєстраторів поліцейських, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю доказана та знайшла своє підтвердження доказами, дослідженими під час судового розгляду даної справи, а саме:
Відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 047981 від 20.09.2023 року, 20.09.2023 року о 22 год. 30 хв. Запорізька область, Запорізький район, траса Т 08-03, 513 км водій ОСОБА_1 керував тз Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів. Гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою Alcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу, та на проведення такого огляду у медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачене відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3).
Даний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Доводи захисника про те, що в протоколі є виправлення, не заслуговують на увагу, так як дійсно в графі час складання протоколу та рік народження особи, відносно якої складено протокол, наведені кульковою ручкою та виправлень не мають.
Окрім того, згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів, та зазначено, що огляд у закладі охорони здоров'я не проведений у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера та в медичному закладі відмовився (а.с.5-6).
При цьому, з оглянутого в судовому засіданні відеозапису (а.с.10) встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений на блок-посту і на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку через виниклі обґрунтовані підозри, що він перебуває у такому стані, останній відмовився від проходження огляду як на місці за допомогою алкотестера, так і в медичному закладі (хв. 19.40 відеозапису).
Факт керування автомобілем Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що після зупинки транспортного засобу на блок-посту саме він знаходиться за кермом, інших осіб в машині немає. Підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 відсутність на транспортному засобі номерних знаків, які знаходились у багажнику (хв. 06.48; 07.50 відеозапису).
Жодних зауважень до протоколу ОСОБА_1 не зазначено. Про обставини, що він вживав ліки або відчуває емоційне виснаження, або погано себе відчуває, працівникам поліції не повідомляв, про що свідчить відповідна відеофіксація.
З зазначеного відео також вбачається, що ОСОБА_1 після слів поліцейського про наявність підозри, що останній перебуває у стані сп'яніння, пояснив: «Що він не згодний» «…відмовляюся від огляду» (хв. 19.45 відеозапису).
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію». Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що поліцейським не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не заслуговують на увагу, так як свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом та він залишився в машині спати.
До показів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 через декілька годин, після складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 , суд відноситься критично, так як ОСОБА_3 є його товаришем, а ОСОБА_4 цивільною дружиною.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню зазначеною особою нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. В матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.08.2009 (а.с.8).
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 38, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 287, 289 КпАП України, суд -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, штраф стягується в двократному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя Д.О. Каряка