Дата документу 18.03.2024
Справа № 334/2155/24
Провадження № 1-кс/334/757/24
18 березня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника СВ ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, який не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає як ВПО (відповідно до довідки) за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 18.09.1991 Приазовським районним судом Запорізької області за ст.229-6 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;
2) 14.10.1993 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.229-6 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місця відбування покарання 16.01.1995 по відбуттю строку покарання;
3) 16.10.1996 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.140 ч.3, 229-6 ч.2, 42 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 22.05.1998 по відбуттю строку покарання;
4) 19.05.1999 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.196-1 ч.1 КК України до 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03.09.1999 по відбуттю строку покарання;
5) 31.07.2000 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.140 ч.3 КК України - до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 12.02.2003 по відбуттю строку покарання;
6) 11.02.2004 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.2, ст. 185 ч. 3, ст. 70 КК України - до 3 років позбавлення волі;
7) 26.05.2004 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.2, ст. 70 ч.4 КК України - до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 04.11.2006 по відбуттю строку покарання;
8) 20.11.2007 Якимівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Знятий з обліку 05.01.2010, на підставі постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24.12.2009 у зв'язку із закінченням іспитового строку;
9) 15.10.2010 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.2 КК України - до 1 року позбавлення волі, звільнений з місця відбування покарання 14.03.2011 по відбуттю строку покарання;
10) 29.03.2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.2, ст. 309 ч.1, ст. 70 ч.1 КК України - до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
11) 20.11.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.186 ч.3, ст. 185 ч.3, ст. 71 КК України - до 6 років позбавлення волі
12) 20.12.2016 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.309 ч.2, ст. 71 КК України - до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений з місця відбування покарання 06.03.2017 по відбуттю строку покарання;
13) 21.06.2018 Дарницьким районним судом м. Київ за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місця відбування покарання 09.07.2021 по відбуттю строку покарання;
підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
за участі: прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 (Доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги № 003-280000898 від 18.03.2024), -
встановив:
начальник СВ ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням, погодженим прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів при наступних обставинах.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу у місця позбавлення волі, діючи умисно, незаконно придбав при невстановлених у ході досудового слідства обставинах речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-24/4959-НЗПРАП від 14.03.2024 є канабісом, тобто особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 4,876 г, який незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту (передачі) у місця позбавлення волі ув'язненому ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, канабісу, у місця позбавлення волі, ОСОБА_5 , при невстановлених у ході досудового слідства обставинах, придбав продукти харчування, в тому числі два шматки м'яса копченої птиці, куди сховав три полімерні згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом, канабісом, поклав до пакет-майку «АТБ» та підготовив для передачі ув'язненому ОСОБА_7 , який на той момент перебував у Ізоляторі тимчасового тримання № 1 ГУНП в Запорізькій області (далі - ІІТ № 3), який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 2.
Після цього, ОСОБА_5 , 13.03.2024 приблизно о 12 годині 15 хвилин маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу у місця позбавлення волі, прибув до ІТТ № 3, де оформив заяву на прийняття передачі для ОСОБА_7 та передав працівникові ІТТ № 3, який не був обізнаний в його злочинних намірах, пакет-майку «АТБ» з продуктами харчування та два шматки м'яса копченої птиці, з особливо небезпечним наркотичним засобом, канабісом, тим самим незаконно збув у місця позбавлення волі вказану особливо небезпечну наркотичну речовину, загальна маса в перерахунку на висушену речовину якого складає 4,876 г,
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбані та зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу у місця позбавлення волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
18.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Крім того, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Заслухавши слідчого та прокурора, які клопотання підтримали з підстав зазначених в ньому та просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою; проти клопотання сторони захисту про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечували; підозрюваного та його адвоката, які просили обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту і заперечували проти клопотання слідчого; дослідивши матеріали клопотання та докази на його обґрунтування, додаткові характеризуючи матеріали надані слідчим, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, клопотання захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що додані до клопотання матеріали (протокол огляду місця події від 13.03.2024 відповідно до якого проведено огляд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, 2 за місцем розташування Ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Запорізькій області (далі ІТТ № 1) під час якого вилучено виявлені працівниками ІТТ №1 три згортки округлої форми з подрібненою речовиною рослинного походження та заповнений ОСОБА_5 оригінал заяви по прийняття передачі для ув'язненого ОСОБА_7 ; висновок експерта №СЕ-19/108-24/4959-НЗПРАП від 14.03.2024 відповідно до якого вилучена у ході огляду речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, яку знайдено у передачі від ОСОБА_5 ув'язненому ОСОБА_7 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено є канабісом, загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 4,876 г.; власноручно заповнена ОСОБА_5 заява про прийняття передачі для ув'язненого ОСОБА_7 від 13.03.2024, у якій, у списку предметів передачі, ним зазначено про передачу двох шматків м'яса копченої птиці, в яких і було виявлено три згортки округлої форми з подрібненою речовиною рослинного походження та інші продукти харчування; протоколи допитів свідків; протоколи огляду речей від 15.03.2024) свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити даний злочин.
У клопотанні, і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, а саме ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, негативно характеризується за місцем мешкання (за двома адресами); підозрюється у вчинені тяжкого злочину, відсутність стійких соціальних зв'язків слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також доведена, оскільки підозрюваний перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також доведена, оскільки підозрюваний не працює, не має офіційного джерела доходів, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, підозрюється у вчиненні збуту наркотичних засобів, що свідчить про можливість продовжити вчиняти злочини.
Ризики передбачені п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України в судовому засіданні не доведені, та у клопотання не обґрунтовані.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, проте такі заходи не зможуть в повнім мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що не відповідає меті запобіжного заходу, а тому у клопотання сторони захисту слід відмовити. Доказів того, що підозрюваний не може утримувались в умовах СІЗО за станом здоров'я суду не надано.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст.178, 182,183 КПК України, враховує майновий стан підозрюваного та вважає за можливе визначити заставу еквівалентну 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає п.2 ч.5 ст.182 КПК України та, з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 3028 гривень грн., визначити заставу у розмірі 242240,00 грн.
Суд вважає визначений розмір застави достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яку може бути внесено до закінчення строку дії ухвали, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження.
Керуючись, ст.176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк до 16 травня 2024 року, включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
У клопотанні підозрюваного та його захисника про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відмовити.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 грн, після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 16.05.2024 обов'язки, передбачені п.п.1-4 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження.
Роз'яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ДУ « Запорізький слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя: