Справа № 308/20618/23
2/308/3418/23
05 березня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Крегул М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Микуланинець О.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки в автомобілі,
У листопаді 2023 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки в автомобілі.
Ухвалою судді від 28.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
04.03.2024 року від представника відповідача - адвоката Петрика В.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у цивільній справі № 308/1588/24, яке обґрунтовує тим, що предметом розгляду цивільної справи № 308/20618/23 є визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частки в автомобілі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автомобіль марки FIAT, моделі QUBO, 2002 року випуску (VIN код ТЗ НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 було придбано подружжям під час шлюбу і позивач не дає відповідачеві ключі та техпаспорт від спільного автомобіля, а відтак остання позбавлена можливості користуватися своєю власністю, адже автомобіль знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_2 .. Натомість відповідач категорично не згідний із доводами та вимогами позивача, адже майно, а саме автомобіль марки FIAT, моделі QUBO, 2002 року випуску (VIN код ТЗ НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_3 набуте відповідачем за час їхнього з позивачем окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, а отже майно являється особистою приватною власністю відповідача. У зв'язку з цим відповідачем подано до позивача позовну заяву про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Представник відповідача вважає, що справи є взаємопов'язаними, а тому провадження у даній справі слід зупинити.
05.03.2024 року від представника позивача - адвоката Куруц А.А. до суду надійшли письмові заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі. Вказує, що в матеріалах справи № 308/20618/23 наявні докази, які дають підстави встановити та оцінити факти, які є предметом розгляду даної справи. Небажання відповідача визнавати майно спільною сумісною власністю подружжя не може бути підставою для зупинення провадження по справі - мотивуючи наявністю іншої справи № 308/1588/24, провадження по якій було відкрито тільки 08.02.2024 року. Вищевказані дії відповідача підтверджують підставу заявленого позову та вимушену необхідність позивача звертатися до суду за захистом свої прав. Крім того, відповідач ознайомився з матеріалами справи 12.01.2024 року, тобто, не був позбавлений можливості викласти свої заперечення у відзиві та/або заявити зустрічний позов в межах провадження по справі № 308/14340/23.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Куруц А.А. у судове засідання не з'явилися, однак від адвоката Куруц А.А. до суду надійшла заява про розгляд даного клопотання без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Петрик В.В. у судове засідання також не з'явилися, однак, у прохальній частині клопотання про зупинення провадження у справі адвокат Петрик В.В. просить розглянути клопотання без їх участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Між двома справами, що розглядається, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, тобто факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Так, в Постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 752/9802/17 зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18 та від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.
Крім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
Варто зауважити, що провадження у справі було відкрите ще 28.12.2023, позовні вимоги у справі № 308/20618/23 стосуються встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, тоді як у справі № 308/1588/24 позовні вимоги стосуються лише визнання майна особистою приватною власністю.
З огляду на відсутність об'єктивної неможливості розгляду даної справи № 308/20618/23 до набрання законної сили рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/1588/24 та з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 251, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Петрика Віталія Васильовича , про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул