Справа № 560/484/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
18 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
в січні 2020 року позивач, Головне управління ДПС у Хмельницькій області, звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 453585,56 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 24.10.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не оскаржив в суді податкові повідомлення-рішення протягом місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження, тому, з урахуванням досліджених обставин та пункту 56.17 статті 56 ПК України, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДФС у Хмельницькій області 23 березня 2018 року, на момент звернення ГУ ДПС у Хмельницькій області до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 453 585,56 грн набули статусу узгоджених.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що податковий борг відповідача згідно податкових повідомлень-рішень № 0067621307, № 0065521307, № 0065481307, №0067661307 від 23 березня 2018 року станом на момент звернення позивача до суду є неузгодженим в силу їх оскарження в судовому порядку, а тому відсутні підстави для стягнення податкового боргу в сумі в сумі 453 585,56 грн, який утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки грошових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 196 965,07 гривень згідно із податкового повідомлення-рішення № 0067621307 від 23 березня 2018 року на суму 162 361,25 гривень по військовому збору в сумі 20 132,08 гривень згідно із податкового повідомлення-рішення №0065521307 від 23 березня 2018 на суму 15 773,98 гривень, по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 235 978,41 гривень згідно із податкового повідомлення-рішення № 0065481307 від 23 березня 2018 року на суму 185 616,60 гривень, адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 гривень згідно із податкового повідомлення-рішення № 0067661307 від 23 березня 2018 року на суму 510 гривень до узгодження вказаних рішень.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що на момент звернення ГУ ДПС у Хмельницькій області до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 453 585,56 грн податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДФС у Хмельницькій області 23 березня 2018 року набули статусу узгоджених.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами діяльності якого є 24.33 Холодне штампування та гнуття (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.91 Покрівельні роботи; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 453585,56 грн, яка утворилася внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість в сумі 196965,07 грн згідно податкового повідомлення - рішення №0067621307 від 23.03.2018 на суму 162361,25 грн, сплачено 0,00 грн, залишок 162361,25 грн. Крім того сума пені складає 34603,82 грн. Зі сплати військового збору в сумі 20132,08 грн згідно податкового повідомлення - рішення №0065521307 від 23.03.2018 на суму 15773,98 грн, сплачено 0,00 грн, залишок - 15773,98 грн. Сума пені складає 4357,11 грн. Зі сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 235978,41 грн згідно податкового повідомлення - рішення №0065481307 від 23.03.2018 на суму 185616,60 грн, сплачено 0,00 грн, залишок 185616,60 грн. Сума пені складає 50361,78 грн. Адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн згідно податкового повідомлення - рішення №0067661307 від 23.03.2018 на суму 510 грн, сплачено 0,00 грн, залишок - 510 грн.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підтвердження вказаної заборгованості надало копію податкових повідомлень-рішень, детальний розрахунок суми позовних вимог, інтегровану картку платника податків та податкову вимогу.
Борг самостійно відповідачем не сплачений.
ФОП ОСОБА_1 подано скаргу до ДФС України на податкові повідомлення-рішення за результатом розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 12.07.2018 №10046/1799-99-11-02-01-14, яким скаргу платника залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0067621307, №0065521307, 0065481307, №0067661307 від 23.03.2018.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.07.2023 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
У Постанові колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено, з урахуванням пункту 56.17 статті 56 ПК України, чи набули статусу узгоджених податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДФС у Хмельницькій області 23 березня 2018 року, на момент звернення ГУ ДПС у Хмельницькій області до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 453 585,56 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 56.17.5 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України).
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 19-1.1.22, підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1 статті 19 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції, контролюючий орган надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №10752-17 від 01.03.2018.
Зазначена заборгованість відповідача підтверджується: копією податкових повідомлень-рішень, детальним розрахунком суми позовних вимог, інтегрованою карткою платника податків та податковою вимогою.
Самостійно вказана заборгованість відповідачем не сплачена. Натомість, останнім подано скаргу до ДФС України на податкові повідомлення-рішення за результатом розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 12.07.2018 року №10046/1799-99-11-02-01-14, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо надання податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2018 №0067621307, №0065521307, №0065481307, №0067661307 статусу узгоджених станом на момент звернення Головного управління ДПС у Хмельницькій області до суду з позовом про стягнення податкового боргу, оскільки у цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДФС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
При цьому, приписами пункту 56.19. статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не оскаржив в суді вищезазначені податкові повідомлення-рішення протягом місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження, з урахуванням досліджених обставин та пункту 56.17 статті 56 ПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДФС у Хмельницькій області 23 березня 2018 року, на момент звернення ГУ ДПС у Хмельницькій області до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 453 585,56 грн набули статусу узгоджених.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податковий борг є узгодженим та відповідачем в добровільному порядку не сплачений, тому вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області є обґрунтованими та такими, що підлягаюли задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.