Справа № 560/1561/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
18 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 в адміністративній справі №560/1561/23 позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 14.04.2023.
На його виконання 09.05.2023 видано виконавчий лист про зобов'язаня Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
27.09.2023 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 по справі №560/1561/23.
Заява мотивована тим, що станом на дату звернення з нею до суду, відповідач не виконав рішення суду, оскільки до основного розміру пенсії фактично доплачується 1371,05 грн, замість 2000,00 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вчиненої на виконання на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №560/1561/23 - відмовлено.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її до суду апеляційної інстанції. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове судове рішення - про задоволення заяви в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що невірним є висновок суду першої інстанції про необхідність надати суду докази того, що вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду, оскільки такого стаття 383 не передбачає.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а тому, звернення з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, серед іншого має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, у випадку, коли таке відкрито (частина друга статті 383 КАС України).
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (частина третя статті 383 КАС України).
Відповідно до частини першої-другої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Наведеними вище правовими нормами передбачено, що такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України у зв'язку з тим, що станом на дату звернення з нею до суду, відповідач не виконав рішення суду від 14.03.2023, оскільки до основного розміру пенсії фактично доплачується 1371,05 грн, замість 2000,00 грн. На звернення позивача відповідач повідомив листом від 20.09.2023 про те, що на виконання зазначеного рішення суду головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Судове рішення виконане головним управлінням у межах повноважень.
Суд враховує, що в силу положень частини четвертої статті 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За правилами частини першої статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.
Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок виконання рішень немайнового (зобов'язального) характеру визначений розділом VIII Закону №1404-VIII.
В свою чергу, положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд встановив, що на виконання рішення суду від 14.03.2023 у справі №560/1561/23, 09.05.2023 видано виконавчий лист про зобов'язаня Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
12.05.2023 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О.М. Секретою за заявою стягувача про примусове виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 по справі №560/1561/23, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71795831, яка була спрямована до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
У вказані постанові боржнику встановлено строк виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів.
Тобто, станом на час звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України і по даний час існує відкрите виконавче провадження ВП №71795831 щодо виконання виконавчого листа у справі №560/15461/23.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
В такій ситуації відсутні правові та фактичні підстави для застосування механізму визначеного статтею 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду доказів того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а тому, звернення з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
При цьому, суд зазначає, що відмова у задоволенні відповідних вимог заявника (позивача) не являється обмеженням права останнього на ефективний судовий захист, зокрема, на стадії виконання судового рішення, а зумовлена необхідністю дотримання обов'язкових (наведених вище) норм матеріального та процесуального права.
Приймаючи до уваги встановлене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без задоволення заяви позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу судом першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.