Справа № 370/1496/23
18 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Ганайлюк Мирослав Олегович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції на рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Ганайлюк Мирослав Олегович про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
18 березня 2024 року суддями Беспаловим О. О., Ключковичем В. Ю. та Паріновим А. Б. подано заяву про самовідвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів дійшла висновку про їх вмотивованість та, відповідно, наявність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2024 р. у справі № 370/1496/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Ганайлюк Мирослав Олегович про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову серія БАА № 562297 від 22.02.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн за ч. 1 ст. 140 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду на вищевказане рішення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Беспалов О.О., судді: Парінов А.Б., Ключкович В.Ю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали вказаної адміністративної справи колегією суддів встановлено, що постанова серії БАА № 562297 від 22.02.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн за ч. 1 ст. 140 КУпАП вже була предметом розгляду.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15 вересня 2022 року по справі № 370/591/22 за позовом Макарівського селищного голови ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - старший інспектор відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київської області ДПП старший лейтенант поліції Ганайлюк Мирослав Олегович, про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову серія БАА № 562297 від 22.02.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн за ч. 1 ст. 140 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.
Вказане рішення суду скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року за участю суддів Беспалова О.О., Ключковича В.Ю. та Парінова А.Б.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (справа Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) п. 98).
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
Відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з цією нормою унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявними в учасника судового розгляду викликаного певними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
Беручи до уваги викладені суддями Шостого апеляційного адміністративного суду факти щодо обставин розгляду даної справи, виходячи з необхідності обов'язкового дотримання принципу неупередженості суддів при розгляді справи, з метою уникнення сумнівів сторін у необ'єктивності суддів та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, недопущення виникнення сумнівів у правосудності рішення, колегія суддів приходить висновку, що подана заяви про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись 36, 39, 40, 236, 243, 248, 310, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву суддів Беспалова Олександра Олександровича, Ключковича Василя Юрійовича та Парінова Андрія Борисовича про самовідвід задовольнити.
Відвести суддів Беспалова Олександра Олександровича, Ключковича Василя Юрійовича та Парінова Андрія Борисовича від розгляду апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: старший інспектор відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Ганайлюк Мирослав Олегович про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Передати справу для повторного розподілу в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Судді В. Ю. Ключкович
А. Б. Парінов