Справа № 580/12498/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В.
18 березня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Черкаській області від 15.09.2023 № 262440020367, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ у Вінницькій області від 11.10.2023 № 262440020367, яким відмовлено призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Сумській області, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком, з дня первісного звернення за призначенням пенсії, а саме з 07.09.2023, зарахувавши до страхового стажу періоди з 01.09.1982 по 29.06.1987; період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ; період роботи з 01.08.1997 по 01.04.2000 рік.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що зважаючи на оскарження позивачем рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, остання має право вибору щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням одного з відповідачів, яким вона і скористалась, подавши позов до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження.
У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того, що дана справа не належить до територіальної підсудності Черкаського окружного адміністративного суду та належить до підсудності окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Здійснивши аналіз ч. 1 ст. 25 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що норми вказаної статті стосуються звернення до суду з позовом до одного відповідача, а тому не застосовуються у випадку звернення з позовом до декількох відповідачів.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями частини першої статті 25 КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
З аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що для рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які допущені стосовно конкретної фізичної особи, встановлена альтернативна підсудність - за вибором позивача. Альтернатива полягає у вільному виборі позивачем суду, до якого він може звернутися: за його місцем реєстрації (проживання) або за місцезнаходженням відповідача.
При цьому, частиною першої статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено чотири вимоги, які пов'язані між собою та стосуються призначення позивачці пенсії за віком.
Так, зареєстрованим місцем проживання позивачки є АДРЕСА_1 .
У свою чергу, зареєстрованим місцезнаходженням відповідачів, індивідуальні акти яких оскаржуються, є:
- Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - м. Черкаси, вул. Смілянська, 23;
- Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7;
- Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - м. Суми, вул. Пушкіна, 1.
Зареєстрованим місцезнаходженням відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, щодо якого заявлені позовні вимоги зобов'язального характеру про усунення порушених прав позивача є: вул. Бульваро-Кудрявська, 16, м. Київ.
Згідно з частиною 2 статті 21 КАС України якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Аналізуючи наведені положення КАС України та зважаючи на те, що зареєстрованим місцезнаходженням одного з відповідачів є м. Черкаси, а також враховуючи пов'язаність між собою заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка правомірно скористалась своїм правом вибору територіальної підсудності, відповідно до ст. 25 КАС України.
Апеляційний суд також враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про передачу справи за підсудністю до іншого адміністративного суду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 25 КАС України та з порушенням норм процесуального права постановив ухвалу про направлення справи за підсудністю.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року - скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 21, 25, 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 361-364 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан