П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15024/23
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
16.10.2023 року;
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2021 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18224-суд від 13.12.2022 року, виданої станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2021 року перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18224-суд від 13.12.2022 року, виданої станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021 року по день проведення перерахунку.
В обґрунтування вказаних позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В грудні 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано на ім'я позивача довідку за №11/18224 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, яка свідчить про зміну (збільшення) розміру грошового забезпечення у відповідному періоді, а відтак - дає підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії згідно положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, в супереч вимогам чинного законодавства та без наведення належних правових підстав Управління у перерахунку соціальних виплат відмовило, повне нарахування соціальних виплат не здійснило, чим порушило право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2021 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18224-суд від 13.12.2022 року виданої станом на 01.01.2021 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18224-суд від 13.12.2022 року виданої станом на 01.01.2021 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073,6 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, що свідчить про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для зобов'язання Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір відповідного грошового забезпечення.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що звернення із цим адміністративним позовом відбулось із пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України. При цьому, апелянт зауважує на відсутності поважних причин порушення позивачем процесуального строку, адже пенсія є щомісячним періодичним платежем і з дня її виплати вважається, що позивач обізнаний про розмір пенсії, а відтак і про можливе порушення своїх прав та інтересів.
Апелянт також наполягає на тому, що судом першої інстанції необґрунтовано не враховано, що на виконання положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та від 21.02.2018 року №103, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Управлінням вже проводився позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Додає, що інших рішень про зміну розміру грошового забезпечення Урядом не приймалось, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача у зв'язку із повторно виданою прикордонною службою довідки про розмір відповідного грошового забезпечення.
Крім того, оскаржуючи порядок розподілу судових витрат, апелянт зауважує на тому, що використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суперечить нормам чинного законодавства та призводить до нецільового витрачання коштів органу пенсійного фонду.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 з січня 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсія позивачу розрахована з урахуванням наступних складових та розмірів грошового забезпечення:
посадовий оклад у розмірі 3260 грн.;
оклад за військове звання у розмірі 1020 грн.;
надбавка за вислугу років (50%) у розмірі 2140 грн.;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення у сумі 5875,92 грн.,
всього у розмірі 12295,92 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року по справі №420/10816/22, зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.02.2020 року, 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для проведення з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року перерахунку основного розміру пенсії.
13.12.2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 року №704 та на виконання рішення суду у справі №420/10816/22 видано на ім'я позивача Довідку за №11/18224-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, визначивши у Довідці:
посадовий оклад у розмірі 4200 грн.;
оклад за військове звання у розмірі 1320 грн.;
надбавка за вислугу років (50%) у розмірі 2760 грн.;
надбавка за особливості проходження служби (40%) у розмірі 3312 грн.;
премія (120%) у розмірі 5040 грн.,
всього у розмірі 16632 грн.
14.02.2023 року позивач звернувся в Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою, в якій, зокрема, просив провести перерахунок та виплату пенсії з урахування грошового забезпечення, визначеного у Довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.12.2022 року за №11/18224-суд.
Розглянувши заяву, Управління відмовило у задоволенні вказаних вимог, про що повідомило у листі від 29.02.2023 року №6807-6063/К-02/8-1500/23, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення заявленого перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною 2 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII обов'язок щодо нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Аналіз наведених правових норм показав, що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
Пунктом 1 Порядку від 13.02.2008 року №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 постановлено перерахувати з 01.01.2018 року (згідно з розмірами, визначеними п. 2) пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
У тому числі, у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року №103 визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, факт введення (зміна) постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 грошового забезпечення військовослужбовців є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям з 01.01.2018 року.
Разом з цим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" визнані протиправними та нечинними.
Також, із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 пункт 4 цієї постанови установлював, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із набранням чинності пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 установлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Таким чином, з огляду на положення частини 2 статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили вказаним рішенням суду, а саме з 29.01.2020 року, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 втратив чинність.
Отже, з дня набрання чинності вказаних судових рішень виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, та особливостей розрахунку посадового окладу відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, а відтак - право позивача на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2019 року по справі №160/8324/19.
З огляду на те, що уповноваженим органом видано на ім'я позивача оновлену довідку про складові грошового забезпечення, що має враховуватись при перерахунку пенсії, згідно діючих на момент їх оформлення даних про складові грошового забезпечення за відповідною посадою та при обрахунку соціальних виплат, а функції по проведенню перерахунку пенсії відповідач не виконав, колегія суддів у повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини беззаперечно свідчать про неправомірність дій відповідача та наявність підстав для його зобов'язання здійснити на користь позивача перерахунок соціальних виплат в судовому порядку.
Разом з цим, апеляційний суд враховує, що відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
У постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду визначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
У спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а).
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошено на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Апеляційний суд враховує, що вказані висновки Верховного Суду викладені з питання застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, а відтак відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України підлягають застосуванню у цій справі.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу відмови органом пенсійного фонду у проведені позивачу перерахунку пенсії з урахуванням усіх належних складових грошового забезпечення, починаючи з січня 2022 року.
Право на такий перерахунок пенсії виник у позивача у зв'язку із набранням чинності, зокрема, 29 січня 2020 року судовим рішенням по справі №826/6453/18.
Як свідчать обставини справи, відповідний перерахунок пенсії з настанням таких обставин проведений не був, у тому числі і за заявою позивача поданою невідкладно після оформлення компетентним органом належних відомостей про грошове забезпечення, яке враховується під час визначення розміру пенсії.
Оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії компетентним органом оформлено в грудні 2022 року, відомості про який органу пенсійного фонду представлено в цьому ж періоді та за окремим зверненням позивача в лютому 2023 року.
Про відмову у перерахунку пенсії позивач дізнався в березні 2023 року з листа територіального управління органу пенсійного фонду.
Отже, звернувшись із цим позовом в червні 2023 року, позивачем дотримано процесуальний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.
Таким чином, доводи апелянта про не дотримання позивачем строків звернення із позовом та наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду є необґрунтованими.
Також, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження доводи апелянта про порушення судом першої інстанції порядку розподілу судових витрат, оскільки відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв