справа № 380/27952/23
про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2024 року
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, скасування постанови.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просить: (мовою оригіналу)
«-прийняти позовну заяву до розгляду;
-поновити термін на оскарження постанови про закінчення ВП №71992248 від 11.10.2023, якщо такий пропущено;
-продовжити термін на подачу доказів-копії документів на обґрунтування позову, оскільки я не має грошей на виготовлення усіх копій на час подачі позову до суду та у зв'язку з перебуванням на лікуванні;
-звільнити мене від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів;
-визнати дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, головний державний виконавець Курман Б.Г протиправними щодо винесення постанови від 11.10.2023;
-скасувати постанову від 11.10.2023 про закінчення ВП №71992248 як протиправну;
-відшкодувати завдану мені протиправними діями моральну шкоду у розмірі 3000000,00гривень;
- відшкодувати завдану мені протиправними діями моральну шкоду у розмірі 50000,00гривень».
Ухвалою від 30.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, скасування постанови - повернуто позивачці.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 про повернення позовної заяви в адміністративній справі №380/27952/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій і рішень протиправними, скасування постанови, відшкодування моральної та матеріальної шкоди - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Восьмим апеляційним адміністративним судом матеріали адміністративної справи №380/27952/23 надіслано Львівському окружному адміністративному суду, відповідно до супровідного листа від 29.02.2024 №380/27952/23/01-17/9889/24.
Вказану справу отримано суддею 18.03.2024 першого робочого дня після завершення відпустки.
У позовній заяві містилася вимога позивача про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів.
Ухвалою від 18.03.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №380/27952/23 суд відмовив.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків) на підтвердження особи позивача.
З огляду на вказане, суддя зазначає, що позивачу необхідно надати документи, що посвідчують особу, а також ті, що підтверджують зареєстроване місце проживання. Ця вимога суду не є формальною, оскільки впливає на строк розгляду справи (повідомлення учасників), а в майбутньому може вплинути на хід виконання судового рішення у справі.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо жодного учасника справи; не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи, номера засобу зв'язку та адреси електронної пошти Управління забезпечення примусового виконання рішення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, так як у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Вказана інформація відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст.160 КАС України.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суддя зазначає, що визначаючи двох відповідачів - Управління забезпечення примусового виконання рішення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач не зазначила обставин, якими обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з цих відповідачів та не надала доказів, які б підтверджували ці обставини.
Відповідно ч.1, п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої
Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Також ч. 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи ч. 1 ст. 5 КАС України, суддя звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
Також ст.5 КАС України передбачено способи захисту порушених прав, свобод чи інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Заявлені позовні вимоги шляхом «визнати дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, головний державний виконавець Курман Б.Г протиправними щодо винесення постанови від 11.10.2023» без зазначення способу захисту порушених прав не є способом судового захисту прав, який передбачений статтями 5, 245 КАС України.
Отже, позивачу, звертаючись до суду з даним позовом, слід сформувати позовні вимоги у відповідності до вищевказаних способів захисту порушених прав та подати позовну заяву у новій редакції.
Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя вказує на те, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними відповідачами прав, свобод, інтересів позивача, що не відповідає вищенаведеному процесуальному положенню.
Також, порушуючи вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач письмово не підтвердив того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач не долучив до позовної заяви додатки для відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).
За приписами ч.1 ст. 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684,00гривні.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1073,60грн.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить дві самостійні вимоги немайнового характеру.
Відтак, за подання цього позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 2147,20грн.
Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору або докази звільнення від його сплати.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Положеннями ст.122 КАС Країни встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 КАС України.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2023 в рамках ВП №71992248.
До суду з даним позовом позивачка звернулася 27.11.2023, тобто з пропущенням десятиденного строку звернення до суду, встановленого ст. 287 КАС України.
Щодо строків звернення до суду зазначає, що лише 16.11.2023 дізналася про оскаржувану постанову шляхом отримання відповіді відповідача.
Суддя зазначає, що відповідь на лист не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації, тощо.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме шляхом подання суду: позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог пунктів 4, 5, 9, 11 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України; надати копію паспорта та копію ідентифікаційного номера на підтвердження особи позивача, а також інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи; зазначити ідентифікаційний код юридичної особи, номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти Управління забезпечення примусового виконання рішення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; зазначити чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; долучити до позовної заяви письмове підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідачів у справ; надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку, наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, скасування постанови- залишити без руху.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.