ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" березня 2024 р. справа № 300/4/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630, рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023,
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630, рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана податкова вимога є протиправною, оскільки згідно вимог ст..59 Податкового кодексу України надсилається за наявності податкового боргу. Однак, в даному випадку сума податкових зобов'язань за якою винесена оскаржувана податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу не є узгодженою, так як податкові повідомлення-рішення згідно яких визначено зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 31 999,45 грн., оскаржені в судовому порядку. В зв'язку з чим просить суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків (а.с.11-13).
15.01.2024 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (а.с.15, 16).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.18-19).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано відзив на позовну заяву за № 372/06-30-13-04 від 07.02.2024, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав правомірності оскаржуваних рішень. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі № 300/4/24 співвідповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, яке мотивоване тим, що спірна податкова вимога сформована на підставі заборгованості, що виникла у позивача згідно податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області та відповідно внесених до інтегрованих карток платника податків.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про залучення співвідповідача до участі у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630, рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023 - відмовлено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив, не скористався.
Третя особа своїм правом на подання пояснень щодо заявлених позовних вимог, не скористалась.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
У власності позивача перебуває об'єкт нежитлової нерухомості: будівля - нежитлове приміщення - зерносклад №2 під літерою “А”, загальною площею 950,7 кв.м., розташований за адресою: Житомирська область, Радомишлянський район, Меньківська с/р, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 581244918250 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.02.2015 р.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 04.08.2023 прийняті податкові повідомлення-рішення №0978382-2409-0911-UA18040450000079138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 8231,95 грн.; №0978380-2409-0911-UA18040450000079138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 11408,40 грн.; №0978378-2409-0911-UA18040450000079138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 12359,10 грн.
Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями 25.08.2023 позивач звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податковий повідомлень рішень.
26.12.2023 позивачем отримано поштове відправлення, яке містило податкову вимогу від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630 та рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023 прийняті Головним управлінням ДПС у Житомирській області за наслідком донарахованих зобов'язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 31 999,45 грн (а.с.4-7).
Вважаючи такі рішення протиправними позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначалось судом вище, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 04.08.2023 за №0978382-2409-0911-UA18040450000079138, №0978380-2409-0911-UA18040450000079138, №0978378-2409-0911-UA18040450000079138, 25.08.2023 позивач звернулася до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Відтак, на момент винесення відповідачем податкової вимоги від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630 та рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023, податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 31 999,45 грн. не були узгодженими, а отже й не набули статусу податкового боргу платника.
Як наслідок, за встановлених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що оскаржувані податкова вимога від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630 та рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023 прийняті всупереч вимог податкового законодавства, а отже є протиправними.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №300/5803/23 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0978382-2409-0911-UA18040450000079138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 8231,95 грн.; №0978380-2409-0911-UA18040450000079138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2021 рік у розмірі 11408,40 грн.; №0978378-2409-0911-UA18040450000079138 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 12359,10 грн.
Вказане рішення суду набрало законної сили 30.01.2024 та за заявою представника позивача 05.02.2024 видано виконавчий лист, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024.
Відтак, протиправність визначення податковим органом зобов'язань позивача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 31 999,45 грн. встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Як наслідок, є протиправними та такими що підлягають до скасування податкова вимога від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630 та рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 гривні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ ВП 44096781, вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630, рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 31.10.2023 за № 0011850-1302-0630 та рішення про опис майна у податкову заставу за № 4801/06-30-13-02 від 27.11.2023.
Cтягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ ВП 44096781, вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003) сплачений судовий збір в сумі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.