ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" березня 2024 р. справа № 300/5190/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.,
при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,
за участю представника відповідача (заявника) - прокурора Журавльової Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Івано-Франківської обласної прокуратури про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -
Івано-Франківська обласна прокуратура 23.01.2024 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 300/5190/21, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 кошти розмірі 163 880,96 грн, що були виплачені на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 300/5190/21.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 22.06.2021 у справі 300/1866/20, які були підставою для ухвалення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 300/5190/21, були скасовані у касаційному порядку постановою Верховного Суду від 28.07.2022 з ухваленням нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено повністю. При цьому, відповідно до обставин цієї справи, стягнення коштів за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі не відноситься до переліку категорій справ, визначених статті 381 КАС України, за яким поворот виконання рішень здійснюється лише за вказаних у ній виняткових випадках, тобто у цій ситуації підлягають застосуванню загальні положення статті 380 КАС України. Таким чином, оскільки проведено примусове списання коштів з рахунку Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 в розмірі 163 880,96 грн середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, наявні підстави для задоволення заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у цій справі.
12.03.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про поворот виконання судового рішення, згідно яких зазначено, що у справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби поворот виконання допускається лише за умови, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. В зв'язку із наведеним, просить суд у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення відмовити повністю.
У судовому засіданні яке відбулося 13.03.2024 представник Івано-Франківської обласної прокуратури підтримала заяву про поворот виконання судового рішення та просила суд її задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в поданій заяві від 11.03.2024 просив суд розгляд заяви проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про поворот виконання судового рішення та заперечення на заяву про поворот виконання судового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду питання про поворот виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заява представника Івано-Франківської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення від 10.02.2022 року по справі №300/5190/21 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі № 300/5190/21, в якому просив стягнути з відповідача середній заробіток у зв'язку із затримкою виконання судового рішення в справі №300/1866/20 з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати за період з 01.02.2021 по 17.08.2021.
В обґрунтування позову зазначив, що згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1866/20 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та поновлено позивача на посаді. За результатами апеляційного перегляду справи №300/1866/20 Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 22.06.2021, якою апеляційні скарги Івано-Франківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у управі №300/1866/20 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, а саме поновлено ОСОБА_1 з 01.05.2020 в прокуратурі Івано-Франківської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури. Відтак, враховуючи допущення судом першої інстанції судового рішення у справі в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі до негайного виконання, в Івано-Франківської обласної прокуратури виник обов'язок виконання судового рішення щодо поновлення позивача на посаді на наступний робочий день після його постановлення, тобто 02.02.2021. Однак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 № 300/1866/20 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 300/1866/20, керівником Івано-Франківської обласної прокуратури виконано 09.08.2021 шляхом видання наказу № 821к від 09.08.2021 про поновлення на роботі ОСОБА_1 з 01.05.2020, а відтак рішення у справі в частині поновлення позивача на публічній службі виконано із затримкою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 № 300/5190/21 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2020 по 01.02.2021.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 № 300/5190/21 позов задоволено частково: стягнуто з Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 300/1866/20 про поновлення на роботі за період з 02.02.2021 по 08.08.2021 у розмірі 163880,96 грн. Відмовлено в задоволенні решти позову. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1638,81 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 713,00 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 задоволено частково апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури: змінено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 в частині суми стягнення судових витрат, зазначивши суму судового збору, яка підлягає стягненню, в розмірі 748,00 грн., суму витрат на професійну правничу допомогу - 329,50 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з 30 червня 2022 року.
Підставами для прийняття судових рішень по цій справі було наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/1866/20 від 01.02.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним з моменту прийняття і скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №298 від 10.04.2020 “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки”. Визнано протиправним з моменту прийняття і скасовано наказ прокурора Івано-Франківської області №282к від 28.04.2020, яким ОСОБА_1 з 30.04.2020 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України “Про прокуратуру”. Поновлено позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури, з 01.05.2020, а також стягнуто з Івано-Франківської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2020 по 01.02.2021 у розмірі 240 700 (двісті сорок тисяч сімсот) гривень 16 (шістнадцять) копійок (том І а.с.26-37).
Вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1866/20 від 01.02.2021 в частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання та видано виконавчий лист.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №300/1866/20 змінено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 в частині поновлення позивача на роботі, а саме поновлено ОСОБА_1 з 01.05.2020 в прокуратурі Івано-Франківської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури (том І а.с.38-44).
Наказом керівника Івано-Франківської обласної прокуратури від 09.08.2021 за №821к скасовано наказ №282к від 28.04.2020 та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області з 01.05.2020 (том І а.с.45).
Суд, частково задовольняючи позов у даній справі, виходив з того, що негайне виконання судового рішення за ст.ст. 256, 257 КАС України, полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили або отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.
Таким чином, судове рішення у цій справі ухвалені в зв'язку з прийняттям судових рішень по справі № 300/1866/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № у справі № 300/1866/20 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (том 1 а.с.226-234).
08.08.2022 Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21, в якій просила скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі пункту 3 частини 2 статті 361, статті 369 КАС України.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 у справі № 300/5190/21. Ухвалено нове рішення в адміністративній справі 300/5190/21, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання судового рішення в справі № 300/1866/20, з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати за період з 01 лютого 2021 року по 17 серпня 2021 року відмовлено(том 2 а.с.34-36).
Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023, ухвалене за наслідком розгляду заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 300/5190/21, скасовано. У задоволенні заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21 -відмовлено (том 2 а.с.72-74).
Постановою Верховного Суду від 02.11.2023, касаційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури задоволено. Скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року. Залишено в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (том 2 а.с.132-139).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За змістом статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Оскільки Івано-Франківським окружним адміністративним судом та Верховним Судом за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими не вирішено питання про поворот його виконання, подану Івано-Франківською обласною прокуратурою заяву про поворот виконання рішення від 10.02.2022 у справі 300/5190/21 розглядає Івано-Франківський окружний адміністративний суд як суд першої інстанції.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02.11.2011 №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Суд зазначає, що поворот виконання судового рішення є способом захисту прав та інтересів боржника і передусім полягає у поверненні стягувачем боржнику одержаного за судовим рішенням у разі скасування цього рішення або зміни його на користь боржника.
Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.
Так, згідно частини 4 статті 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем (ч. 5 статті 380 КАС України).
Суд зазначає, що згідно повідомлення про безспірне списання коштів з рахунків боржника, яке міститься в матеріалах справи, 15.08.2022 проведено примусове списання коштів з рахунку Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 в розмірі 163880,96 грн середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
При цьому, стаття 381 КАС України визначає, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Таким чином, у справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби поворот виконання допускається лише за умови, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Однак, суд зазначає, що у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).
Припинення, розірвання трудового договору пов'язано зі звільненням працівника.
З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку, виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений роботодавцем.
До моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час затримки виконання судового рішення не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15 (провадження № 61-25545сво18).
За наведених вище обставин цієї справи, стягнення коштів за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі не відноситься до переліку категорій справ, визначених статтею 381 КАС України, за яким поворот виконання рішень здійснюється лише за вказаних в ній виняткових випадках, тобто у цій ситуації підлягають застосуванню загальні положення статті 380 КАС України.
Відтак, враховуючи те, що проведено примусове списання коштів з рахунку Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 в розмірі 163880,96 грн середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, наявні підстави для задоволення заяви Івано-Франківської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у цій справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви від 22.01.2024 та доведеність наявності підстав для повороту виконання судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів розмірі 163 880,96 грн, що були примусово списані з рахунку Івано-Франківської обласної прокуратури на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 300/5190/21.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 243, 248, 369, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Івано-Франківської обласної прокуратури про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 по справі № 300/5190/21 - задовольнити.
Здійснити поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №300/5190/21 в частині стягнення із Івано-Франківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у розмірі 163 880 (сто шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури кошти в розмірі 163 880 (сто шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 96 копійок, що були стягнуті на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №300/5190/21.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення або проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Івано-Франківська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 03530483, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.