15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 369/10565/22
провадження № 61-18334ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії (бездіяльність) державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Телявський Анатолій Миколайович,
У жовтні 2022 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Телявський А. М.
Скарга обґрунтована тим, що 21 червня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у справі № 2-1423/10 ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № 5-К/06-УІР в сумі 316 071,63 доларів США, що становить 2 521 619,46 грн та 20 527,23 грн; штраф за невиконання умов договорів іпотеки від 11 серпня 2006 року - 92 115,00 грн, судовий збір - 1 700,00 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2 636 081,69 грн. Звернено стягнення на предмети іпотеки: земельну ділянку, площею 660 кв. м, за адресою: с/т «Воїн-3», с. Гореничі, Києво-Святошинський район, Київська область, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю, серія І-КВ № 048048; звернено стягнення на садовий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 .
20 вересня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Телявським А. М. незаконно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду не виконано у валюті кредиту.
Зазначав, що рішення суду на час подання скарги не виконане, відповідно до виконавчого документа підлягало виконанню у валюті кредиту - в доларах США, а державний виконавець дійшов неправильного висновку про виконання боржником виконавчого документу в повному обсязі, виходячи із суми заборгованості у гривні. Станом на 06 жовтня 2022 року стягнуто 89 975,29 дол. США, що дорівнює 2 635 408,42 грн. Однак відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2010 року з боржника стягнуто 316 071,63 дол. США. Посилався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц. Тому вважає дії державного виконавця Телявського А. М. про закінчення виконавчого провадження незаконними. Крім того, 07 жовтня 2022 року за вхідним номером 09/46111 на адресу банку надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 29 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, тобто останнім днем на оскарження зазначеної постанови є 17 жовтня 2022 року. Проте 17 жовтня 2022 року у зв'язку з масовими обстрілами м. Києва та повітряною тривогою протягом дня працівникам банку та жителям м. Києва рекомендовано працювати віддалено, у зв'язку з чим відправити скаргу фізично було неможливо.
Просив суд поновити строк для подання скарги; визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року неправомірною та незаконною; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. скасувати постанову про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року скаргу задоволено частково.
Визнано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року неправомірною та незаконною.
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. вирішити питання про скасування постанови про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року.
Суд першої інстанції виходив з того, що банк в обґрунтування підстав для поновлення строку вказував на те, що 07 жовтня 2022 року за вхідним номером 09/46111 на адресу банку надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 29 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, тобто останнім днем на оскарження постанови було 17 жовтня 2022 року. Проте 17 жовтня 2022 року у зв'язку з масовими обстрілами м. Києва та повітряною тривогою протягом дня працівникам банку та жителям м. Києва рекомендовано працювати віддалено, у зв'язку з чим відправити скаргу фізично було неможливо. У зв'язку з цим пропущено строк для подання скарги, а тому суд визнав причину пропуску строку для подання скарги на постанову приватного виконавця поважною та поновив строк для звернення з цією скаргою.
Разом з тим, прийнявши постанову про закінчення виконавчого провадження, приватний виконавець діяв помилково, оскільки не перевірив факт повного фактичного виконання рішення суду, у тому числі й з урахуванням того факту, що борг боржником перераховано не в іноземній валюті і не по курсу на час його виконання, а у еквіваленті гривні, що не відповідає курсу національної валюти до долара США, як зобов'язання, на час його фактичного виконання, а тому суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в цьому випадку є неправомірними, оскільки примусове виконання рішення суду відповідно визначеного ним обов'язку в іноземній валюті є обов'язком, а не правом виконавця, як особи, яка здійснює примусове виконання судового рішення щодо стягнення коштів за офіційним курсом Національного банку України на час фактичного виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визнав причину пропуску строку для подання скарги на постанову приватного виконавця поважною та поновив строк для звернення з зазначеною скаргою.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги щодо факту надсилання сторонам справи та суду різних за змістом скарг за одним і тим самим вихідним номером та датою, підписаним однією особою, а саме представником ПАТ АБ «Укргазбанк» Семенченко P. O., оскільки зі змісту оскаржуваної ухвали випливає, що в судовому засіданні представник приватного виконавця Телявського А. М. пояснив, що на момент винесення оскаржуваної постанови приватний виконавець вважав її правильною, проте з огляду на позицію Верховного Суду в аналогічних спорах виконавець фактично погодився з тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження не відповідає практиці.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 21 червня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у справі № 2-1423/10 ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № 5-К/06-УІР в сумі 316 071,63 доларів США, що становить 2 521 619,46 грн, та 20 527,23 грн; штраф за невиконання умов договорів іпотеки від 11 серпня 2006 року - 92 115,00 грн, судовий збір 1 700,00 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2 636 081,69 грн. Звернено стягнення на предмети іпотеки: земельну ділянку, площею 660 кв. м, за адресою: с/т «Воїн-3», с. Гореничі, Києво-Святошинський район, Київська область, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю, серія І-КВ № 048048; звернено стягнення на садовий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 .
20 січня 2011 року Києво-Святошинський районний суд Київської області видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-1423/10 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, виданий на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2010 року.
29 вересня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А. М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та підстави оскарження
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків, а саме заявнику запропоновано подати нову редакцію касаційної скарги із наведенням належних підстав касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій та обґрунтувати їх, зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, зазначити у прохальній частині касаційної скарги вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, надати докази надсилання учасникам справи копії цієї касаційної скарги через систему «Електронний Суд» або листом з описом вкладення, а також надати суду докази отримання постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року; надати докази того, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 272 ЦПК України та не направив заявнику повний текст оскаржуваного судового рішення та докази отримання постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подав до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків.
Строк на касаційне оскарження підлягає поновленню з огляду на таке.
Київський апеляційний суд прийняв постанову 15 листопада 2023 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 15 грудня 2023 року, а заявник звернулася до суду із касаційною скаргою 24 грудня 2023 року.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заявник зазначив, що всупереч частині п'ятій статті 272 ЦПК України повний текст постанови апеляційного суду йому не надсилався, у матеріалах справи звіту про відправлення йому зазначеної постанови немає, у зв'язку з чим заявник звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи 04 грудня 2023 року та отримав оскаржувану постанову. Наведені обставини підтверджується належними доказами, тому заявник звернувся до суду у тридцятиденний строк після отримання судового рішення, що відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України є підставою для поновлення йому строку на касаційне оскарження.
Інші недоліки касаційної скарги усунено.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що доказів поважності причин пропущеного строку на подання скарги, як і доказів того, що банк дізнався про порушене право впродовж останніх 10 днів, що передували поданню скарги, ПАТ АБ «Укргазбанк» не надало суду, тому скарга подана з порушенням вимог статей 127, 449 ЦПК України.
Крім того, ПАТ АБ «Укргазбанк», зловживаючи своїми процесуальними правами відповідно до статті 44 ЦПК України та порушуючи вимоги статті 177 ЦПК України, надіслало до суду два варіанти скарги з різним змістом та обидві підписані представником ПАТ АБ «Укргазбанк» Семенченко Р. О.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень, заявник посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що приватний виконавець приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження діяв помилково, оскільки не перевірив факт повного фактичного виконання рішення суду, у тому числі й з урахуванням того факту, що борг боржником перераховано не в іноземній валюті і не по курсу на час його виконання, а в еквіваленті гривні, що не відповідає курсу національної валюти до долара США, як зобов'язання, на час його фактичного виконання, а тому суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в цьому випадку є неправомірними, оскільки примусове виконання рішення суду відповідно визначеного ним обов'язку у іноземній валюті, є обов'язком, а не правом виконавця, як особи, яка здійснює примусове виконання судового рішення щодо стягнення коштів за офіційним курсом Національного банку України на час фактичного виконання зобов'язання.
Касаційна скарга містить доводи щодо безпідставного поновлення строку банку на подання скарги на дії приватного виконавця та його зловживання правами.
У касаційній скарзі немає доводів щодо вимог скарги про визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року неправомірною та незаконною, зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. скасувати постанову про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року, тому в цій частині Верховний Суд не перевіряє законність оскаржуваних заявником рішень суду.
Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо поновлення строку для звернення зі скаргою до суду з огляду на таке.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що доказів поважності причин пропущеного строку на подання скарги, як і доказів того, що банк дізнався про порушене право впродовж останніх 10 днів, що передували поданню скарги, ПАТ АБ «Укргазбанк» не надало суду, тому скарга подана з порушенням вимог статей 127, 449 ЦПК України.
Суди встановили, що копію постанови приватного виконавця № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року про закінчення виконавчого провадження ПАТ АБ «Укргазбанк» отримало 07 жовтня 2022 року. Останній день подання скарги з урахуванням вихідних днів припадав на 17 жовтня 2022 року. Скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» подано до суду 25 жовтня 2023 року.
Звертаючись до суду зі скаргою, ПАТ АБ «Украгазбанк» просило поновити строк для подання скарги. В обґрунтування підстав для його поновлення, зазначило, що 07 жовтня 2022 року за вхідним номером 09/46111 на адресу банку надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 29 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, тобто останній день на оскарження постанови припадав на 17 жовтня 2022 року. Проте 17 жовтня 2022 року у зв'язку з масовими обстрілами м. Києва, та повітряною тривогою протягом дня працівникам банку та жителям м. Києва рекомендовано працювати віддалено, у зв'язку з чим відправити скаргу фізично було неможливо.
Верховний Суд зауважує, що вирішуючи питання поважності причин пропуску строку на подання скарги на дії приватного виконавця суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, належним чином оцінивши доводи скарги, враховуючи зазначені обставини щодо пропуску строку звернення зі скаргою до суду (8 днів), дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску цього строку і його поновлення.
Крім того, відповідно до статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює оцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин та доказів у справі.
Верховний Суд враховує, що ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначив про свою незгоду з висновками судів попередніх інстанцій стосовно задоволення по суті вимог скарги про визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А. М. про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року неправомірною та незаконною, зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Київ. Телявського А. М. вирішити питання про скасування постанови про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року.
Посилання в касаційній скарзі на те, що дії ПАТ АБ «Укргазбанк» є зловживанням своїми процесуальними правами у розумінні статті 44 ЦПК України є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на законність і обґрунтованість судових рішень, а є лише незгодою заявника з його змістом.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями, законність та обґрунтованість якого доводами касаційної скарги не спростована.
Правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, тому касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії (бездіяльність) державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Телявський Анатолій Миколайович, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська