18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 465/622/23
провадження № 61-3220ск24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Третя Львівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Третя Львівська державна нотаріальна контора.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року, заяву ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у свідоцтві НОМЕР_1 про народження заявника ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є однією і тією ж особою.
Встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі заявник не зазначив відомостей щодо заінтересованих осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_2 та Третьої Львівської державної нотаріальної контори.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексукасаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Водночас згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.
Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Згідно із статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених
в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року. Однак, не вказує клопотання щодо заяви ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, яка буде відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, а саме, необхідно вказати: відомості щодо заінтересованих осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_2 та Третьої Львівської державної нотаріальної контори; зазначити конкретну (конкретні) підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та її (їх) належне обґрунтування; уточнити прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням статті 409 ЦПК України; надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2024 рокузалишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко