18 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 915/821/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024
та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2023
у справі № 915/821/23
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про стягнення 11514 грн 46 коп.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 11514,46 грн. відшкодування середнього заробітку працівникам Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» за час проходження військових зборів.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2023 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 11514,46 грн та судовий збір сплачений за подачу позовної заяви у сумі 2684 грн.
12.02.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2023 у справі №915/821/23 залишено без змін.
27.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2023 у справі №915/821/23 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/821/23 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.10.2023.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає про таке.
За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.
Пунктом 1 ч.1 ст. 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення 11 514 грн 46 коп., що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України спір у справі №915/821/23 є малозначним.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
Разом з тим, передбачені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки касаційного оскарження судових рішень є виключенням із загального правила і відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
В обґрунтування касаційної скарги Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки предмет спору спрямований на збільшення видатків з Державного бюджету, які за умови введення воєнного стану мають бути збережені для фінансування діючих військових.
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.
При цьому заявник касаційної скарги стверджує, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі враховано та не з'ясовано обставини, які мають значення у справі, чим порушено норми матеріального права та призвело до неправильного вирішення даного спору.
Колегія суддів відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст судових рішень, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконними.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів" (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 22.03.2021 у справі № 922/3160/19).
Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 916/2438/19, від 22.03.2021 у справі № 918/551/19).
Таким чином, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.
З урахуванням того, що касаційна скарга Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подана на судові рішення у малозначній справі та не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2023 у справі №915/821/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 163, 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2023 у справі №915/821/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк