18 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3322/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної служби геології та надр України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 (суддя Щербаков С.О.)
у справі №922/3322/20
за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави
до 1. Державної служби геології та надр України,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Антимонопольний комітет України,
про визнання незаконним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами,
Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" (далі - ТОВ "Нафтогазенергопром"), про:
- визнання недійсними результатів проведеного 22.03.2016 Держгеонадрами аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі та скасувати протокол проведення вказаного аукціону від 22.03.2016 №6;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 22.03.2016 №6/1-16 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі;
- визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 12.04.2016 № 4760;
- визнання недійною угоди про умови користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) Мурафинської площі від 31.05.2019 №4760.
Господарський суд міста Києва рішенням від 06.07.2023 у справі №922/3322/20, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 14.02.2024, позовні вимоги задовольнив; визнав недійсними результати проведеного 22.03.2016 Державною службою геології та надр України аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі, оформлені протоколом від 22.03.2016 №6; визнав недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки, газу сланцевих товщ Мурафинської площі №6/1-16 від 22.03.2016, укладений між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Нафтогазенергопром"; визнав недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 12.04.2016 №4760, виданий Державною службою геології та надр України; визнав недійсною угоду про умови користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) Мурафинської площі від 31.05.2019 №4760, укладену між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Нафтогазенергопром". Стягнув з ТОВ "Нафтогазенергопром" на користь Харківської обласної прокуратури 8 408,00 грн судового збору.
Державна служба геології та надр України звернулась 11.03.2024 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі №922/3322/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102, 00 грн.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як убачається з касаційної скарги, Державна служба геології та надр України не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, якими задоволено чотири вимоги немайнового характеру.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи викладене та вимоги касаційної скарги (непогодження з мотивами відмови у задоволенні позовних вимог), судовий збір за подання касаційної скарги складає 16 816,00 грн ((2102,00 х 4-ри немайнові вимоги) х 200% (ставка)).
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга Державної служби геології та надр України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі №922/3322/20 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 16 816,00 грн за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі №922/3322/20 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Державній службі геології та надр України, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна