18 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13169/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Альянс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024
у справі №910/13169/22
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот"
та фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 718 838,69 грн
У листопаді 2022 року АТ "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Пілот" та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 718 838,69 грн, з яких: 493 020,73 грн - основна заборгованість, 42 548,38 грн - заборгованість по процентам, 95 550,73 грн - заборгованість по комісії, 67 537,09 грн - пеня, нарахована на основну заборгованість, 1 953,39 грн - пеня, нарахована на заборгованість за прострочення сплати процентів, 18 228,37 грн - пеня, нарахована на заборгованість за прострочення сплати комісії. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Пілот" своїх обов'язків за укладеним між ним та позивачем договором про надання банківської гарантії від 6 жовтня 2021 року № 12918-21, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеним з АТ "Банк Альянс" відповідним договором поруки від 7 жовтня 2021 року № 12918-21/П.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі №910/13169/22 позов задоволено частково.Стягнуто солідарно з ТОВ "Пілот" та фізичної особи ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Альянс" 95 550,73 грн заборгованості по комісії, 18 228,37грн пені за несвоєчасну сплату комісії, а також 1 706,88 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі №910/13169/22 залишено без змін.
АТ "Банк Альянс" 26.02.2024 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надіслано касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №910/13169/22 скасувати повністю, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Через підсистему "Електронний суд" 27.02.2024 АТ "Банк Альянс" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з аналогічною касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №910/13169/22 скасувати повністю, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Подані скаржником касаційні скарги за формою, змістом та вимогами, що викладені в їх прохальних частинах стосовно предмету оскарження, є ідентичними, тобто по суті є однією касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у зазначеній справі подано у 2022 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 718 838,69 грн у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Пілот" своїх обов'язків за укладеним між ним та позивачем договором про надання банківської гарантії від 6 жовтня 2021 року № 12918-21, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеним з АТ "Банк Альянс" відповідним договором поруки від 7 жовтня 2021 року № 12918-21/П, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідач не обґрунтовує жодними доводами в розумінні вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Натомість касаційна скарга відповідача не містить жодних належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі. При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Банк Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №910/13169/22, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
При цьому колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) про те, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №910/13169/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова