13.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4982/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Хлабистін Д.М. - адвокат, посвідчення адвоката №2608 від 12.06.2020
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023р. ( суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 31.10.2023р.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237)
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 00191023)
про стягнення 379 217 грн. 34 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", про стягнення 379 217 грн. 34 коп., що складає: 331 852 грн. 32 коп. - плати за користування вагонами за Договором від 25.02.2020р., про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, 12 413 грн. 64 коп. - збору за зберігання вантажу, 29 834 грн. 73 коп. - інфляційних втрат та 5 116 грн. 65 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на несвоєчасне забирання відповідачем вагонів на свою під'їзну колію, у зв'язку з чим виникли підстави для нарахування додаткових зборів і плат, заявлених до стягнення.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 331 852 грн. 32 коп. - плати за користування вагонами, 12 413 грн. 64 коп. - збору за зберігання вантажу, 29 834 грн. 73 коп. - інфляційних нарахувань, 5 116 грн. 65 коп. - 3% річних та 5 688 грн. 26 коп. - витрат на плату судового збору.
В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для стягнення зазначених вище суми
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить рішення суду від 31.10.2023р. скасувати в частині стягнення плати за користування вагонами, в розмірі 95 014,08 грн., з ПДВ та збору за зберігання вантажу, в розмірі 3 424,44 грн., з ПДВ, а також в частині стягнення інляційних втрат, в розмірі 29 834,73 грн.та 3% річних, в розмірі 5 116,65 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 р. у справі № 904/4982/22 не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, є незаконним та необгрунтованим, ухвалено без повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, порушено норми матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує на те, що Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022р., а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
Скаржник вважає, що відсутність актів загальної форми ГУ-23, які б засвідчували факт існування комендантської години та були підставою не враховувати в час користування вагоном час існування комендантської години, не позбавляє відповідача права на зменшення нарахованих залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки вагонів в період дії комендантської години, адже: складання актів загальної форми ГУ-23 не є обов'язком відповідача та не залежить від його волі; факт існування комендантської години є загальновідомим і підтверджується відповідними розпорядчими документами, тобто є доведеним іншими доказами, ніж акти загальної форми ГУ-23.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4982/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023р. у справі № 904/4982/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи №904/4982/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 13.03.2024р. о 16:30 год..
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не скористалося своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечило явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання було повідомлено належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
В судовому засіданні 13.03.2024 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
7. Встановлені судом обставини справи
Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (залізниця ) та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) було укладено Договір від 14.12.2017р. №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (Договір) (а.с.78-81).
Відповідно до п. 1 Договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії №VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни;
по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.
Згідно з п. 2 Договору розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів.
Пунктом 4 Договору зазначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до п. 5 Договору, здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 Договору, вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Відповідно до п. 8 Договору, про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Згідно з п. 11 Договору, час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці
Відповідно до п. 12 Договору, для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год.
Згідно з п. 13 Договору, відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці.
Відповідно до п. 14 Договору, власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Пунктом 15 Договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядку розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
В п. 19 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017р. до 23.12.2022 р., включно.
В подальшому сторонами було укладено Договір від 01.07.2020р. №45-00191023/2020-0001, про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом шляхом підписання заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. (а.с.82-99).
На виконання Договору, в травні 2022р. за накладними №15979, 15665, 15666, 15651, 15664, 15655, 15976, 15977, 15978, 15972, 15973, 15974, 15975, 15913, 01215, 01640, 09219, 15918, 15919, 15915, 15914, 15920, 15921, 15922, 15923, 01285, 01636, 01635, 15652, 15656, 15654, 15671, 15670, 15912, 15911, 15910, 15830, 15668, 15669, 15970, 15971, 01243, 01273, 01247, 01248, 01240, 01238, 01239, 01244, 01242, 01241, 01639, 15661 (надалі - накладні) залізницею прийняті для перевезення на адресу відповідача порожні власні вагони (а.с.100-152).
Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
Наказом №1196 від 01.05.2022р. на станції П'ятихатки Придніпровської залізниці були затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення - Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с.72).
За наведеним фактом станцією затримки вагонів П'ятихатки Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено Акт від 01.05.2022р. №36 (початок затримки), від 03.05.2022р. №36 про затримку вагонів форми ГУ-23а; Повідомлення про затримку вагонів №41 (а.с.70-71,76).
Наказом №266 від 05.05.2022р. на станції Мудрьона Придніпровської залізниці були затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення - Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с.73).
За наведеним фактом станцією затримки вагонів Мудрьона Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено Акт від 05.05.2022р. №22 (початок затримки), від 11.05.2022р. №22 про затримку вагонів форми ГУ-23а; Повідомлення про затримку вагонів №47 (а.с.68-69,75).
Наказом №274 від 13.05.2022р. на станції Мудрьона Придніпровської залізниці були затримані 53 вагони через неможливість приймання їх станцією призначення - Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с.73).
За наведеним фактом станцією затримки вагонів Мудрьона Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено Акт від 13.05.2022 р.№24 (початок затримки), від 16.05.2022р. №24 про затримку вагонів форми ГУ-23а; Повідомлення про затримку вагонів №58 (а.с.66-67,74).
На станції Терни Придніпровської залізниці, відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - відповідача: №№925, 926, 927, 928, 931, 932, 934, 935, 936, 938, 939, 940, 945, 946, 949, 950, 953, 958, 959, 960, 961, 962, 964, 965, 967, 968, 973, 974, 975, 978, 988, 990, 1015, 1016, 1017, 1018, 1019, 1023, 1024, 1026, 1034, в період з 30.04.2022р. по 17.05.2022 р., стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття вагонів на станцію підходу і до закінчення їх затримки (а.с.28-48).
Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, при цьому, вантажоотримувачем вказані акти підписані з застереженням щодо того, що вагони затримані по незалежним від ПрАТ "ПІВНГЗК" причинам. Відсутній план навантаження та електронна заявка. Віджвантаження обмежено у зв'язку з надзвичайними, невідворотними обставинами та об'єктивними обставинами із запровадженням військового стану по Україні, що підтверджує Торгово-промислова палата України.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Терни Придніпровської залізниці (а.с.49-65).
Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Враховуючи наведені вище обставини, за весь час затримки вагонів на підходах до станції Терни з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 331 852 грн. 32 коп., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 (в частині заявлених до стягнення сум відомості представником відповідача підписані із застереженням про затримку вагонів по незалежним від відповідача причинам, відвантаження обмежено у зв'язку з надзвичайними і невідворотними та об'єктивними обставинами із запровадженням військового стану по Україні, що підтверджує Торгово - промислова палата України (а.с.13-20) та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №20059044 та №20059045 в сумі 12 413 грн. 64 коп., з ПДВ (картки представником відповідача підписана також із застереженням про затримку вагонів по незалежним від відповідача причинам, відвантаження обмежено у зв'язку з надзвичайними і невідворотними та об'єктивними обставинами із запровадженням військового стану по Україні, що підтверджує Торгово - промислова палата України) (а.с.21-22).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 29 834 грн. 73 коп., за період з 18.05.2022р. по 21.12.2022р., а також нараховано 3% річних у зв'язку з простроченням сплати, у розмірі 5 116 грн. 65 коп., за загальний період з 18.05.2022р. по 21.12.2022р..
Відповідач плату за користування вагонами, у розмірі 331 852, 32 грн. та збір за зберігання вантажу, в сумі 12 413 грн. 64 коп., інфляційні нарахування, у розмірі 29 834 грн. 73 коп. та 3% річних, у розмірі 5 116 грн. 65 коп. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в розмірі 95 014,08 грн., з ПДВ та збору за зберігання вантажу, в розмірі 3 424,44 грн., з ПДВ, інляційних втрат в розмірі 29 834,73 грн. та 3% річних, в розмірі 5 116,65 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем доведено, що прийняті відповідачем спірні вагони знаходилися на станції призначення із перевищенням дозволеного терміну перебування з вини відповідача, тоді як відповідачем не спростовані доводи позивача та не надано доказів щодо наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з п. 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Відповідно до підп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 р. у справі № 904/7360/17.
Права, обов'язки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничним транспортом, а також організація та основні умови перевезення вантажів визначаються Статутом залізниць України.
Згідно з п. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (залізниця ) та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) було укладено Договір від 14.12.2017р. №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії №VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни;
по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.
Згідно з п. 2 Договору розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів.
Пунктом 4 Договору зазначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до п. 5 Договору, здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 Договору, вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Відповідно до п. 8 Договору, про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Згідно з п. 11 Договору, час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці
Відповідно до п. 12 Договору, для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год.
Згідно з п. 13 Договору, відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці.
Відповідно до п. 14 Договору, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Пунктом 15 Договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядку розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
В п. 19 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017р. до 23.12.2022 р., включно.
В подальшому сторонами було укладено Договір від 01.07.2020р. №45-00191023/2020-0001, про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом шляхом підписання заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. (а.с.82-99).
Матеріали справи свідчать,що на виконання Договору, в травні 2022р., за накладними №15979, 15665, 15666, 15651, 15664, 15655, 15976, 15977, 15978, 15972, 15973, 15974, 15975, 15913, 01215, 01640, 09219, 15918, 15919, 15915, 15914, 15920, 15921, 15922, 15923, 01285, 01636, 01635, 15652, 15656, 15654, 15671, 15670, 15912, 15911, 15910, 15830, 15668, 15669, 15970, 15971, 01243, 01273, 01247, 01248, 01240, 01238, 01239, 01244, 01242, 01241, 01639, 15661 залізницею прийняті для перевезення на адресу відповідача порожні власні вагони.
Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
Наказом №1196 від 01.05.2022р. на станції П'ятихатки Придніпровської залізниці були затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення - Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станцією затримки вагонів П'ятихатки Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено Акт від 01.05.2022р. №36 (початок затримки), від 03.05.2022р. №36 про затримку вагонів форми ГУ-23а; Повідомлення про затримку вагонів №41.
Наказом №266 від 05.05.2022р. на станції Мудрьона Придніпровської залізниці були затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення - Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станцією затримки вагонів Мудрьона Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено Акт від 05.05.2022р. №22 (початок затримки), від 11.05.2022р. №22 про затримку вагонів форми ГУ-23а; Повідомлення про затримку вагонів №47.
Наказом №274 від 13.05.2022р. на станції Мудрьона Придніпровської залізниці були затримані 53 вагони через неможливість приймання їх станцією призначення - Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станцією затримки вагонів Мудрьона Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено Акт від 13.05.2022 р.№24 (початок затримки), від 16.05.2022р. №24 про затримку вагонів форми ГУ-23а; Повідомлення про затримку вагонів №58.
На станції Терни Придніпровської залізниці, відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - відповідача: №№925, 926, 927, 928, 931, 932, 934, 935, 936, 938, 939, 940, 945, 946, 949, 950, 953, 958, 959, 960, 961, 962, 964, 965, 967, 968, 973, 974, 975, 978, 988, 990, 1015, 1016, 1017, 1018, 1019, 1023, 1024, 1026, 1034, в період з 30.04.2022р. по 17.05.2022 р., стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття вагонів на станцію підходу і до закінчення їх затримки .
Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них, відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, при цьому, вантажоотримувачем вказані акти підписані з застереженням щодо того, що вагони затримані по незалежним від ПрАТ "ПІВНГЗК" причинам. Відсутній план навантаження та електронна заявка. Віджвантаження обмежено у зв'язку з надзвичайними, невідворотними обставинами та об'єктивними обставинами із запровадженням військового стану по Україні, що підтверджує Торгово-промислова палата України.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Терни Придніпровської залізниці.
Ст. 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентуються Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 866/5087.
Згідно з п. п. 5, 8 вказаних Правил, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999р., пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до п.п. 6, 8 Правил, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п.п. 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113).
Відповідно до п. 12 р. ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ “ПІВНГЗК” вагонів, що надійшли на його адресу.
За цим фактом станцією затримки П'ятихатки у порядку, передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №36 від 03.05.2022р., №22 від 11.05.2022, №24 від 13.05.2022, №24 від 16.05.2022; акти загальної форми ГУ-23 станції Терни №№ 925, 926, 927, 928 931, 932, 934, 935, 936, 938, 939, 940, 945, 946, 949, 950, 953, 958, 959, 960, 961, 962, 964, 965, 967, 968 973 974, 975, 978, 988, 990, 1015, 1016, 1017, 1018, 1019, 1023, 1024, 1026,1034 в період з 30.04.2022 по 17.05.2022 ( а.с.28-48,т.1).
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені п. 16 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху назалізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Судом першої інстанції зазначено, що причини, наведені у п. 16 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, для звільнення відповідача від плати за користування вагонами відсутні; відповідачем повідомлення щодо неможливості забирання вагонів з під'їзних колій у зв'язку з введенням воєнного стану позивачу не надсилались.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Між тим, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів.
Щодо посилання відповідача на телеграмне розпорядження Департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р., колегія суддів враховує таке.
Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022р. (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р..
У вказаному переліку зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
У той же час, інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23, вказує на те, що відповідач працював та забирав вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з веденням воєнного стану від відповідача на станцію Терни не надходило. Позивач зазначає, що станція Терни працює цілодобово.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для перерахунку плати за користування вагонами з врахуванням комендантської години та без засвідчення цієї обставини актами загальної форми ф.ГУ-23 є безпідставними та недоведеними.
Аналогічна правова позиція щодо правомірності нарахування спірної суми під час дії комендантської години викладена судом касаційної інстанції у постанові Верховного Суду від 19.04.2023р. у справі № 904/2019/22, від 02.06.2023р. у справі № 904/3538/22.
Згідно із положеннями ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача. При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, а тому підстави для звільнення відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.
Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у загальному розмірі 5116,65 грн., за період з 18.05.2022р. по 21.12.2022р., та інфляційні втрати, у загальному розмірі 29 834,73 грн., за період з 18.05.2022р. по 21.12.2022р..
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає, що розрахунок є арифметично правильним та нарахованим відповідно до вимог чинного законодавства, а тому доходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, у розмірі 5 116,65 грн. та інфляційних втрат, у розмірі 29 834,73 грн..
Відповідно до ч.2 ст.193, ч. 1 ст.216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023р. у справі № 904/4982/22 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.03.2024р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Т.А.Верхогляд