ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5464/24
провадження № 1-кс/753/971/24
"15" березня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100020003333 від 24.08.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, українки, громадянки України, освіта середня-технічна, заміжньої, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , не працюючої, студентки 4 курсу ПВНЗ „Київського інституту культури", не судимої, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст.303; ч.2, ст.149 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження №12023100020003333 від 24.08.2023 року по підозрі ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України.
Під час розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 01.02.2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на організацію та зайняття сутенерством з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію та зайняття сутенерством з корисливих мотивів, ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідування день та час домовився із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгодив дії по забезпеченню зайняття проституцією та надання послуг сексуального характеру іншими особами, розробили спільний план з розподілом функцій учасників групи, до яких входять: організаційна робота, матеріально - технічне забезпечення, підбір та консультація осіб жіночої статі для надання сексуальних послуг, пошук клієнтів, збір так званої «каси» в місцях розпусти та рекламування послуг.
Так, ОСОБА_8 у невстановлений день та час орендував приміщення - квартиру АДРЕСА_3 , з метою функціонування вказаних приміщень як місць розпусти. Відповідно до попередньо розподілених обов'язків ОСОБА_8 , окрім надання в користування приміщень для організації місць розпусти, взяв на себе обов'язки з організаційної роботи, зокрема щодо розміщення реклами у всесвітній мережі Інтернет, набору та контролю адміністраторів, диспетчерів, матеріально - технічного забезпечення, а також фінансово - бухгалтерської роботи.
В свою чергу ОСОБА_7 відповідно до попередньо розподілених функцій перебувала на «посаді» адміністратора, в тому числі у приміщенні, де надаються послуги сексуального характеру, а саме за адресою: АДРЕСА_4 . Так, остання відповідала на дзвінки та надавала інформацію клієнтам щодо можливості надання повією сексуальних послуг за грошову винагороду у вказаній квартирі та озвучувала суму надання сексуальних послуг повії. У подальшому через повію отримувала від неї грошові кошти за надані нею сексуальні послуги, а також передавала ОСОБА_8 інформацію про стан функціонування місця розпусти, доповідала про кількість отриманих внаслідок протиправної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавала останньому. При цьому ОСОБА_8 сприяв ОСОБА_7 у забезпеченні функціонування місця розпусти, зокрема шляхом здійснення матеріально - технічного забезпечення, наданням порад та організацією розміщення реклами про вказане місце розпусти у всесвітній мережі Інтернет.
Після домовленості з клієнтом, ОСОБА_7 повідомляла клієнту адресу квартири, у котрій знаходиться повія, яка надає сексуальні послуги за грошову винагороду. Прибувши за вказаною адресою, клієнт повідомляв ОСОБА_7 або повії про те, що останній знаходиться біля будинку, після чого до останнього підходила повія та вони разом підіймалися до вищевказаної квартири. У квартирі, повія повідомляла клієнту про прейскурант на всі послуги. Далі повія проводила клієнта до квартири, або ж на місці зустрічі, останній передавав їй обговорену суму грошових коштів в сумі від 3 000 до 15 000 грн. готівкою, після чого вона надавала клієнту послуги сексуального характеру.
Так, 01.02.2024 в ході проведення спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_9 зателефонував за рекламним номером НОМЕР_1 , що розміщений в мережі Інтернет та висловив побажання скористатись послугами сексуального характеру за гроші. Оператор, в ході розмови повідомила вартість надання послуг сексуального характеру та також повідомила, що можна під'їхати за адресою: АДРЕСА_5 . біля продуктового магазину «АТБ». Після того, як ОСОБА_9 о 15:20 год. прибув за вищевказаною адресою, до нього підійшла повія, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та завела останнього до квартири, яка знаходиться в сусідньому будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , де повідомила, що вартість послуги становить 3 000 гривень та ОСОБА_9 надав ОСОБА_10 раніше обумовлену суму грошових коштів. Після чого ОСОБА_10 надавала послуги сексуального характеру, пов'язані із вагінальним та оральним проникненням в її тіло до сім'явипорскування та статевий акт був завершений. В подальшому приблизно о 15:56 год. ОСОБА_9 вийшов з приміщення.
Отримані грошові кошти в подальшому розподілялись між ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
Окрім того, 12.03.2024 в ході проведення спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_9 зателефонував за рекламним номером НОМЕР_2 , що розміщений в мережі Інтернет та висловив побажання скористатись послугами сексуального характеру за гроші. Оператор, в ході розмови повідомила вартість надання послуг сексуального характеру та також повідомила, що можна під'їхати за адресою: АДРЕСА_4. Після того, як ОСОБА_9 о 18:30 год. прибув за вищевказаною адресою, до нього підійшла повія, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та завела останнього до квартири, яка знаходиться в сусідньому будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , де повідомила, що вартість послуги становить 2 500 гривень, та ОСОБА_9 надав їй раніше обумовлену суму грошових коштів, а саме 2 500 гривень. Після чого ОСОБА_10 надавала послуги сексуального характеру, пов'язані із вагінальним та оральним проникненням в її тіло до сім'явипорскування та статевий акт був завершений. В подальшому приблизно о 19:06 год. ОСОБА_9 вийшов з приміщення.
Отримані грошові кошти в подальшому розподілялись між ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
Після завершення контролю за вчиненням злочину незаконна діяльність ОСОБА_8 та ОСОБА_11 була припинена внаслідок їх затримання співробітниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у сутенерстві (дії по забезпеченню заняттям проституцією іншими особами), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Окрім того, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням день час та місці, але не пізніше 25.10.2023, вирішили джерелом отримання доходів і засобів для існування на постійній основі обрати злочинний шлях та грубо порушуючи конституційні права та свободи громадян, посягаючи на їх волю, честь та гідність, використовуючи обман та уразливий стан людини, здійснювати її трудову експлуатацію шляхом зайняття проституцією.
Усвідомлюючи, що зайняття таким видом злочинної діяльності самотужки не принесе бажаного злочинного результату та кримінальних прибутків, оскільки потребуватиме підшукання особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі та потребує роботи, їх схиляння до нібито високооплачуваної роботи, трудову експлуатацію, організацію її діяльності, постійний контроль та нагляд за нею, її переховування, у невстановлений досудовим розслідуванням день, місяць та рік, але не пізніше 25.10.2023 ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_7 спільно вчиняти злочини, пов'язані з переміщенням, переховуванням людей в різних квартирах з метою трудової експлуатації з використанням обману та уразливого стану, за що особа повинна була отримати грошові кошти та розділяти їх з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_8 з ОСОБА_7 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, запросили ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не мала постійного місця роботи, була матеріально незабезпеченою, перебувала в уразливому стані, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вигідні умови праці і чіткий розподіл зароблених грошових коштів, замовчуючи дійсні наміри на трудову експлуатацію останньої, примушування під фізичним та моральним тиском виконання дій, які остання в подальшому відмовлялась виконувати, обіцяючи при цьому вигідні умови праці, використовуючи уразливий стан вказаної особи, зумовлений скрутним матеріальним становищем, збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, винаймавши останній різні квартири з ціллю зайняття її проституцією, при цьому надававши їй можливість проживати в них тривалий проміжок часу. Домігшись згоди ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 переміщали її до різних квартир, де в подальшому вони мали переховувати її, шляхом обмеження фізичних контактів потерпілої з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролювати їх дії та спілкування під час надання послуг, в тому числі з використанням прихованої відео зйомки в квартирі де проживала та надавала сексуальні послуги остання, обмежувати свободу пересування цієї особи, а також надавати приміщення для її перебування (переховування) та організовувати безоплатну або не в повній мірі оплачувану роботу, що на їх думку, мало приносити значні кримінальні прибутки. Крім того, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 було прийнято рішення на створення несправжніх аккаунтів в інтернет-мессенджері «Telegram» з нік-неймами «Альфа-Мамка» та «Ніган», що на їх думку повинно було призвести до психологічного злому особистості потерпілої та подоланні у неї будь-якого опору та супротиву до її трудової безоплатної експлуатації, постійно та у будь-який час доби.
Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , шляхом обману ОСОБА_10 , що полягав у переконані вигідності пропозиції праці на них, обіцяючи хороші умови проживання та харчування, справедливий розподіл зароблених грошових коштів, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці, їх відношення до неї та використовуючи уразливий стан, зумовлений тяжким матеріальним становищем ОСОБА_10 , з використанням обману та уразливого стану домоглись її згоди на вказану роботу, з метою її трудової експлуатації.
Схиливши ОСОБА_10 до зайняття проституцією, винаймали останній квартири для тривалого місця проживання, в тому числі за адресою: АДРЕСА_4 , де переховували ОСОБА_10 , що виразилося у обмеженні фізичних контактів її з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролі дій та спілкування під час надання сексуальних послуг та вільного часу, обмеженні свободи пересування, а також наданні приміщення для перебування (переховування), почали забирати усі її зароблені грошові кошти, тобто фактично залишаючи останню без будь-яких грошових коштів. У сварках та конфліктах ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 погрожували та принижували ОСОБА_10 , декілька разів останні намагались її втопити в р. Дніпро та у зимовий період часу заставляли в ній купатися. Крім цього, під час зайняття проституцією ОСОБА_8 та ОСОБА_7 змушували ОСОБА_10 вступати в статевий зв'язок з клієнтами без засобів контрацепції, за що отримувала 6 000 гривень. В разі якщо вона відмовлялась вступати в такий статевий зв'язок її заставляли стояти своїми колінами на гречці та вчиняли щодо неї вищевказані дії. Також її змушували вступати в статевий зв'язок під приводом фізичного насильства у зв'язку з чим ОСОБА_10 не могла їм відмовити. Весь свій заробіток ОСОБА_8 та ОСОБА_7 забирали декілька разів на день. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 неодноразово застосовували щодо неї фізичне насильство шляхом побиття. Поміж цього, останні вчиняли моральний тиск, погрози та приниження щодо неї у зв'язку з чим вона боялась за своє життя та здоров'я, через що не могла втекти чи припинити таку діяльність. Неодноразово ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 телефонували до ОСОБА_10 з невідомих людей, організовували перевірки та провокації, за які її чекало покарання у формі штрафів та фізичного покарання, використовуючи факт відсутності у останньої документів та грошових коштів та не даючи можливості в будь-який час повернутися додому, примушували останню в будь-який час доби надавати послуги сексуального характеру, у різних квартирах, в тому числі за адресою: АДРЕСА_4 . Отримані від зайняття проституцією ОСОБА_10 грошові кошти привласнювались ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та розподілялись між ними.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у переміщенні, переховуванні людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням примусу, обману, матеріальної залежності потерпілого, його уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як підозрювана усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду, окрім того, підозрювана має місце реєстрації в іншій області; може вчиняти нові злочини, оскільки підозрювана на даний час не працевлаштована та не має постійного джерела доходів, окрім того, єдиним джерелом доходу останньої були кошти, отримані внаслідок втягнення особи в зайняття проституцією; може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, зокрема в ході обшуку за місцем проживання підозрюваної були знайдені особисті речі та документи потерпілої, які остання умисно не повертала їй з метою тискута недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував та просив слідчого суддю застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, посилаючись на відсутність ризиків та необґрунтованість підозри. Просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, вказавши, що ОСОБА_7 є студенткою 4 курсу ПВНЗ «Київського інституту культури», денної форми навчання, надавши характеристики з місця навчання останньої.
Підозрювана ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала думку захисника та просила застосовувати до неї запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив такі обставини.
13 березня 2024 року, ОСОБА_7 о 02 годині 00 хвилин (час фактичного затримання 13.03.2024 року о 00 годині 43 хвилин) затримана в порядку ст. 208 КПК України.
13 березня 2024 року, ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №12023100020003333 від 24.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (див рішення "Нечипорук і Йонкало проти України"), яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Зазначені в клопотанні обставини підозри ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, мають місце та підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом затримання ОСОБА_7 ; протоколами обшуку; протоколами огляду; протоколами допитів свідків; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом допиту потерпілої та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
У разі визнання ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України, вона може бути засудженою до покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що вона уродженка м. Полтава, українка, громадянка України, освіта середня-технічна, заміжня, зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживаюча в АДРЕСА_2 , не працююча, студентка 4 курсу ПВНЗ «Київського інституту культури», раніше не судима.
Беручи до уваги особу підозрюваної, яка не має офіційного джерела доходу, зареєстрована в АДРЕСА_1 , тривалість строку можливого покарання, слідчий суддя доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останньої запобіжного заходу.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Дійсно, підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягалася та є студентка 4 курсу ПВНЗ «Київського інституту культури».
Разом з тим, беручи до уваги конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, такі запобіжні заходи як домашній арешт та особисте зобов'язання, на думку слідчого судді, не зможуть забезпечити основне завдання даного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, а саме доведеності існування ризиків, передбачених ч. 1 п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 даного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрювано ОСОБА_7 такого виняткового заходу, як тримання під вартою.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до положення п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12023100020003333 від 24.08.2023 року задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 00-43 год. 13.03.2024 року по 11.05.2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дарницьку окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрювана в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 18.03.2024 року о 13-55 годин.
Суддя :