Справа № 210/591/24
Провадження № 2/210/665/24
іменем України
15 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивач ОСОБА_1 в особі адвоката Мотуз О.В.звернулася до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування майнової шкоди суму грошових коштів у розмір 32 984,00 грн., та у якості відшкодування моральної шкоди суму грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн., а також відшкодування понесених витрат на виготовлення звіту про оцінку заподіяної шкоди вартістю 2500,00 грн., сплачений судовий збір, витрати на правову допомогу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що позивач по справі ОСОБА_3 є власником двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 27 грудня 2023 року у квартирі АДРЕСА_2 виникло затоплення, причини затоплення - прорив квартирної розводки каналізації (несправність зливного бочка) в квартирі АДРЕСА_3 . Актом про залиття квартири АДРЕСА_2 від 03 січня 2024 року було встановлено: залиття коридору, на стелі клейове фарбування має руді плями, на стіні суміжній з кімнатою шпалери деформувались, мають руді плями; туалет - на стіні та стелі клейове фарбування, видно сліди затоплення; ванна - на стелі клейове фарбування відшарувалось; кімната - на сталі мається відшарування клейового фарбування, руді плями; на стіні суміжній з коридором шпалери деформувалися. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 29 січня 2024 року квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 березня 2011 року. Згідно звіту про оцінку заподіяної шкоди 2-х кімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер №01-05/2024, станом на 19 січня 2024 року ринкова вартість заподіяної шкоди становить 32 984,00 грн. За послугу за проведення експертизи позивач сплатила 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №01-05/2024. У
Крім того, представник позивача зазначив, що у наслідок залиття квартири позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що вона пережила стрес, який супроводжувався нервовим навантаженням, моральним стражданням, станом постійної тривоги, переживанням пов'язаним з залиттям квартири. Позивач змушена докладати додаткових зусиль для організації повсякденного життя в умовах пошкодженого, залитого, з запахом плісняви житла, вона змушена перейматися питанням ремонту пошкодженої кімнати. Всі викладенні обставини викликають у позивача безсоння, постійні головні болі, надмірне хвилювання, зв'язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 10, 177, 179 ЖК України, ст. ст. 23, 319, 322, 386, 1167 ЦК України позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року, вказана справа надійшла до провадження суддя Вікторович Н.Ю.
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач повідомлялася належним чином про перебування в провадженні суду даної цивільної справи, шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судової влади України», відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України.
Відповідачвважається належним чином повідомленою про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами,утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людиниу справі "ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування квартири посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. 22 серпня 2020 року та зареєстровано в реєстрі за №1236, що ОСОБА_4 безоплатно передав у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира має загальну площу 49,9 кв.м., складається з двох житлових кімнат житловою площею 30,0 кв.м., розташованих на 1 поверсі двохповерхового житлового будинку. Вказані інформація також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №221293447 від 22.08.2022 року.
Згідно акту про залиття кв. АДРЕСА_2 від 03.01.2024 року, складеного інспектором І категорії Пасєчна П.М., майстром ОСОБА_5 , слюсарем-сантехніком ОСОБА_6 вбачається, що 27.12.2023 року в буд. АДРЕСА_1 трапилосьзалиття коридору, на стелі клейове фарбування має руді плями, на стіні суміжній з кімнатою шпалери деформувались, мають руді плями; туалет - на стіні та стелі клейове фарбування, видно сліди затоплення; ванна - на стелі клейове фарбування відшарувалось; кімната - на сталі мається відшарування клейового фарбування, руді плями; на стіні суміжній з коридором шпалери деформувалисяі. Причини залиття є прорив квартирної розводки каналізації (несправність зливного бочка) в квартирі АДРЕСА_5 . Вказаний акт підписаний членами комісії та з актом ознайомленні мешканці квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_3 та квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №363641111 від 29.01.2024 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , з 05.11.20211 року є ОСОБА_2 .
Суб'єктом оціночної діяльності приватне підприємством «Персей» на замовлення ОСОБА_1 було складено Звіт про оцінку заподіяної шкоди 2-х кімнатної квартири, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний № 01-05/2024, оцінку проведено станом на 19.01.2024, відповідно до якого, ринкова вартість заподіяної шкоди грн.. з ПДВ складає 32 984,00 грн. Вказаний звіт про оцінку заподіяної шкоди підписаний оцінювачем ОСОБА_7 кв. св. МФ №31 від 27.06.2020 та директором ПП «Персей» Коцюба А.М. сертифікат ФДМУ №166/2022 від 03.05.2022.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також, за правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій,що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від17.05.2005року № 76"Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Відповідно до додатку 4 до п.2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехника; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії (чітко зазначивши причини); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто завдав шкоду); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомленні мешканці квартир, які його також підписують.
В абз.2 п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 за № 76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток 4).
Натомість Додаток 4 вимагає чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. № ___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушник осушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін. Додаток 4 Правил при складанні акту вимагає надати висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін. Окрім того, акт повинен містити інформацію про ознайомлення мешканців квартир щодо відомостей акту.
В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода(обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).
Дослідивши поданий позивачем акт від 03.01.2024 року, суд вбачає, що при складанні акту причину затоплення зазначені, є прорив квартирної розводки каналізації (несправність зливного бочка) в квартирі АДРЕСА_5 .
У відповідності до звіту про вартість збитку від затоплення квартири АДРЕСА_2 , вартість збитку, внаслідок затоплення станом на 19.01.2024 року складає 32 984,00 грн.
За правилами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вбачає, що в результаті затоплення квартири позивача, остання зазнала душевних страждань, які полягали у необхідності ремонту власної квартири, при тому, що відповідач в добровільному порядку відмовляв їй у відшкодуванні шкоди.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач обґрунтовано посилається на спричинення їй моральної шкоди.
Між тим, ураховуючи вищевказані негативні наслідки і перенесенні моральні страждання та виходячи з принципів справедливості, розумності та достатності, характеру та обсягу заподіяних потерпілому душевних страждань, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає, що достатньою компенсацією моральної шкоди у розмірі 4500 гривень.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується платіжним дорученням, та у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Представник позивача просив стягнути з відповідачки кошти, сплачені позивачем за проведення звіту з дослідження вартості матеріального збитку, завданого затопленням в загальному розмірі 2500 грн.
Витрати, здійснені позивачем пов'язані з розглядом справи для встановлення розміру матеріальної шкоди, нанесено їй затопленням. Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню 2500,00 грн. за проведення звіту №01-05 від 19.01.2024 року, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №01-05/2024.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.
У рішення Верховного суду від 17.09.2019 року у справі №810/2806/18 «Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16»
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, а саме у рішенні Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №1.380.2019.001036 зазначено наступну позицію Верховного суду «Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Верховного суду від 26.06.2019 року у справі №200/14113/18-а «При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'ємна даних послуг, ціни позову та (або) значенню справи.»
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
29 січня 2024 року між адвокатським об'єднанням «Фаворит» в особі старшого партнера адвоката Мотуз Олександра Володимировича та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору, за надання правової допомоги клієнт сплачує об'єднанню винагороду в розмірі визначеному Додатком до цього Договору.
Відповідно до п.2 Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 29 січня 2024 року, клієнт здійснює оплату на користь Об'єднання за виконання ним передбачених у цьому додатку доручень в такому розмірі: надання консультації правового характеру - від 1000,00 грн., складання позову або апеляційної чи касаційної скарги - від 4000,00 грн.; складання адвокатських запитів - від 1000,00 грн.; складання інших документів правового характеру - від 2000,00 грн.; представництво інтересів в суді першої та апеляційної інстанції - від 2000,00 грн. за одне судове засідання.
Однак, позивачем до матеріалів справи не долучено акту виконаних робіт адвокатським об'єднанням «Фаворит» та сплату позивачем коштів за надані послуги, а тому в цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 11, 15-16, 22-23, 319, 321, 386, 1166,1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 2-354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , у якості відшкодування майнової шкоди суму грошових коштів у розмір 32 984,00 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , у якості відшкодування моральної шкоди суму грошових коштів у розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , відшкодування понесених витрат на виготовлення звіту про оцінку заподіяної шкоди вартістю 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір за звернення до суду з вказаним позовом у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
В іній частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 .
Суддя: Н. Ю. Вікторович