Дата документу 15.03.2024 Справа № 336/188/21
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №336/188/21 Головуючий у 1-й інстанції: Боєв Є.С.
Провадження №22-ц/807/886/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
15 березня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,
суддів: Гончар М.С.,
Маловічко С.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
У січні 20214 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який у лютому 2021 року уточнила до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року, позов задоволено частково.
В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності:
- на 1/2 частину транспортного засобу CHEVROLETNUBIRA 1598, 2006 року випуску, № двиг.F16D3726257K, № куз. НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- на 1/2 частину транспортного засобуMAN 18.220 6870, 2005 року випуску, № двиг. НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
- на 1/2 частину транспортного засобуMAN 18.220 6870, 2002 року випуску, № двиг. НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ;
- на 1/2 частину транспортного засобуMANL 2000 8.163 4580, 1999 року випуску, № двиг. НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 ;
- на 1/2 частини будівлі кафе літ.А, загальною площею 67,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1948270523101.
В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визначено за ОСОБА_1 право власності:
- на 1/2 частину транспортного засобуCHEVROLETNUBIRA 1598, 2006 року випуску, № двиг. F16D3726257K, № куз. НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- на 1/2 частину транспортного засобуMAN18.220 6870, 2005 року випуску, № двиг. 18897675025311, № шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
- на 1/2 частину транспортного засобуMAN18.220 6870, 2002 року випуску, № двиг. НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ;
- на 1/2 частину транспортного засобуMANL2000 8.163 4580, 1999 року випуску, № двиг. НОМЕР_12 , № шасі НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_13 ;
- на 1/2 частини будівлі кафе літ.А, загальною площею 67,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1948270523101.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 8572,66 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2023 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення суду від 07 листопада 2023 року, а саме вважати вірним номером справи №336/188/21 (провадження №2/336/66/2023).
Не погоджуючись із рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв'язку 06 березня 2024 року, що надійшла до апеляційного суду 11 березня 2024 року.
Одночасно із апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведених у ньому підстав. Зокрема, зазначив, що в судовому засіданні 07 листопада 2023 року участі не приймав, з повним текстом оскаржуваного судового рішення ознайомився тільки 05 лютого 2024 року, отримавши його повний текст на свою заяву, таким чином 30-денний строк на апеляційне оскарження спливає 06 березня 2024 року. Просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки вважає, що ним строк пропущено із поважних причин.
13 березня 2024 року зазначена апеляційна скарга разом з матеріалами справи №336/188/21 надійшла до Запорізького апеляційного суду.
Запорізьким апеляційним судом встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними.
Матеріалами справи встановлено, що 07 листопада 2023 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя постановлено вступну та резолютивну частину оскаржуваного судового рішення у відсутності ОСОБА_1 та його представника, адвоката Дєєва М.В., що підтверджується протоколом судового засідання від 07 листопада 2023 року (т. 3 а.с. 246).
Повний текст оскаржуваного судового рішення виготовлений 13 листопада 2023 року (т.4 а.с.1-4).
Таким чином, враховуючи дату складання оскаржуваного рішення (13 листопада 2023 року), відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, останнім днем строку для подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на судове рішення було 13 грудня 2023 року(робочий день, середа).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано безпосередньо до апеляційного суду засобами поштового зв'язку 06 березня 2024 року, отже із пропуском строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі та звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення цього строку.
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Як вбачається із супровідного листа, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 15 листопада 2023 року направлено копію повного тексту оскаржуваного судового рішення, зокрема ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 (т.4 а.с. 6).
Дана адреса є адресою місця реєстрації ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи сформованого 13 січня 2021 року суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєвим Є.С. (т. 1 а.с. 41), яку також вказує заявник в апеляційній скарзі.
В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із трекінг номером 06 902 124 690 72, в якому зазначено про отримання ОСОБА_1 - 05 грудня 2023 року рішення у справі №336/188/21 (т. 4 а.с. 10).
Отже, матеріали справи містять докази про направлення судом першої інстанції копії копію повного тексту оскаржуваного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року на адресу ОСОБА_1 , за адресою його місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 та про його отримання останнім (т. 4 а.с.6), про що свідчить зворотне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінг номером 06 902 124 690 72 з позначкою «рішення №336/188/21 пр.2/336/66/2023» де в графі «доставлено/вручено» міститься дата «05 грудня 2023», а також в графі «особисто» зазначено « ОСОБА_3 » та стоїть підпис (т. 4 а.с.10).
Належних та допустимих доказів на спростування того, що ОСОБА_1 не отримав оскаржуване судове рішення 05 грудня 2023 року за адресою його місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 та, що в зворотному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за трекінг номером 06 902 124 690 72 міститься не його підпис, ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не надав.
З огляду на зазначене, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав копію повного тексту судового рішення 05 грудня 2023 року.
Отже, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про постановлене оскаржуване судове рішення з 05 грудня 2023 року.
Враховуючи, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення у цій справі ОСОБА_1 отримав 05 грудня 2023 року, тому останній тридцятий день на оскарження судового рішення припадає на 04 січня 2024 року (робочий день, четвер).
Водночас, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв'язку 06 березня 2024 року, тобто із пропуском строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Посилання заявника як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення те, що з повним текстом оскаржуваного судового рішення
ОСОБА_1 ознайомився в суді першої інстанції 05 лютого 2024 року, отримавши його повний текст на свою заяву суд відхиляє, оскільки копія повного судового рішення, після виготовлення його повного тексту (13 листопада 2023 року), була направлена судом першої інстанції засобами поштового зв'язку в строки, що встановлені частини п'ятої статті 272 ЦПК України та вручена особисто під підпис ОСОБА_1 вперше 05 грудня 2023 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із трекінг номером 06 902 124 690 72 (т. 4 а.с. 10).
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Належним та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 05 грудня 2023 року не отримував оскаржуване рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року, суду апеляційної інстанції не надав.
Напроти, з матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 отримало 05 грудня 2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із трекінг номером 06 902 124 690 72, яке повернулося до суду першої інстанції (т. 4 а.с. 10).
Таким чином, колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу подано апелянтом із пропуском строку, встановленого ч.2 ст.354 ЦПК України (понад три місяці), на її подачу з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення 05 грудня 2023 року (рекомендоване поштове повідомлення про вручення судового рішення), який припадає на 04 січня 2024 року (робочий день, четвер).
Окрім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
За приписами ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Статтею 43 ЦПК України встановлені права та обов'язки учасників справи. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом із тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.
Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені ЄСПЛ у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Всупереч викладеному, апелянтом не надано жодного належного доказу на підтвердження викладених ним у клопотанні доводів щодо не отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, ОСОБА_1 , як особисто, так і через свого представник, адвоката Дєєва М.В. був обізнаний про наявність даної справи в суді, як і про судове засідання 07 листопада 2023 року в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення.
Отже, доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не містять відомостей про обставини, які б свідчили про об'єктивні перешкоди на оскарження вказаного рішення суду в визначений законом строк, що може свідчити про можливе неналежне користування стороною позивача своїми процесуальними правами.
Доказів про існування з 05 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, обставин, що унеможливили виконання стороною відповідача вчинення процесуальної дії - своєчасної подачі апеляційної скарги з моменту отримання в паперовому вигляді засобами поштового зв'язку копії повного судового рішення, скаржником не наведено.
Таким чином, ніяких інших обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою та свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржником не зазначено.
З урахуванням вищезазначеного, поважних причин пропуску строку на оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року апелянтом не наведено, тому в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження даного рішення слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки вказані апелянтом обставини пропуску строку на оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року є неповажними, виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст.261, 358, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року у цій справі відмовити.
Справу №336/188/21 повернути до суду першої інстанції.
Копії ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ч. 8 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя Подліянова Г.С. Суддя Гончар М.С. Суддя Маловічко С.В.