15.03.2024
Справа № 522/8054/21
Провадження по справі № 1-кп/522/1977/24
15 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у відкритому засіданні в залі суду м. Одеси кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163510000193 від 02.04.2021 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Врадіївка, Миколаївської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Підгірне, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 20.09.2018 року вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки;
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -
Обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.
Так, 01 квітня 2021 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку №122-Б по вулиці Канатній в місті Одесі, маючи єдиний прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, та переслідуючи ціль незаконного збагачення, побачили ОСОБА_6 , на спині якого був одягнутий рюкзак, та який в цей час прогулювався біля вказаного будинку.
З метою реалізації свого злочинного умислу та діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 підійшли зі спини до ОСОБА_6 та з обох сторін схопили його за руки, після чого повалили на землю.
В подальшому ОСОБА_3 , тримаючи однією рукою потерпілого, почав другою рукою та одночасно з ОСОБА_4 наносити потерпілому удари руками в область обличчя, тим самим спричинили наступні тілесні ушкодження: множинні переломи кісток мозкового та лицевого черепу, саме - лобної кістки зліва, латеральної (зовнішньої) стінки лівої орбіти, решітчастого лабіринту зліва, осколкові перелому кісток носу, стінок лівої та правої верхньощелепних пазух, переломи величної дуги зліва та справа, черепно-мозкова травма в формі забою головного мозку, забійні рани в області обох надбрівних дуг, слизових оболонок верхньої та нижньої губи, гематому та садна обличчя, від яких через деякий час потерпілий знепритомнів. Тілесні ушкодження спричинені ОСОБА_6 згідно з п.2.1.3 «а», «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного наміру, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 дістав в кишені куртки ОСОБА_6 навушники торгової марки «Air pods» в корпусі білого кольору, вартістю 4 800 гривень, а ОСОБА_4 в цей час взяв рюкзак, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє, та в якому знаходились: мобільний телефон марки «I PHONE 12 PRO», в корпусі синього кольору, вартістю 39 000 гривень, з сім карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє; паспорт громадянина України, посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль марки «TOYOTA AVENSIS» на ім'я ОСОБА_6 , три бланки повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а також дістав з кишені джинсових штанів потерпілого гаманець зеленого кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє, та в якому знаходились грошові кошти в сумі 1 000 гривень.
В подальшому ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли та розпорядились майном потерпілого на власний розсуд, чим спричинили матеріальний збиток ОСОБА_6 на загальну суму 44 800 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Досліджені під час судового розгляду докази.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та відібрання у нього майна, що було при ньому, вчинене разом з його знайомим ОСОБА_4 , з яким разом працював в дельфінарії «Немо» та з яким на той час проживали разом, і показав суду таке. Вказав, що в обвинувальному акті все зазначено вірно. Вночі в квітні 2021 року, більш точної дати та часу не пам'ятає, де це відбулось також не зміг пояснити, оскільки не місцевий, побився з раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_9 , з яким у нього виник раптовий конфлікт через сигарети чи запальничку. Наніс потерпілому разом з ОСОБА_4 удари в голову, оскільки останній штовхнув його та намагався відмахуватися, від чого потерпілий знепритомнів. Щоб провчити потерпілого забрав у нього навушники та рюкзак, в якому були телефон, документи. Після цього вони з ОСОБА_4 пішли додому за адресою, де вони на той момент проживали по АДРЕСА_3 . Майно, що вони забрали у потерпілого знаходилось вдома. Чому вчинив злочин пояснити не зміг, однак до яких наслідків це призвело він усвідомлює, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.
Зазначив, що це була велика помилка в його житті, просив вибачення у потерпілого, щиро розкаявся, неодноразово пропонував потерпілому та його родичам відшкодувати шкоду, проте потерпілий категорично відмовився її приймати. Просив суд суворо його не карати, оскільки усвідомив наслідки його вчинку, та запевняв, що більше такого не вчинятиме, має намір створити сім'ю та стати на шлях виправлення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнав себе винним частково у вчиненні кримінального правопорушення, щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та відібрання у нього майна, що було при ньому, вчинене разом з його знайомим ОСОБА_3 , з яким разом працював в дельфінарії «Немо» та з яким тоді проживали разом, і показав суду таке. Вказав, що в обвинувальному акті не все зазначено вірно, є неточності. Вночі в квітні 2021 року, більш точної дати та часу не пам'ятає, де це відбулось також не зміг пояснити, оскільки не місцевий, він був разом з ОСОБА_3 , та у них раптово виникло непорозуміння з потерпілим ОСОБА_9 , потасовка, в ході якої він разом з ОСОБА_3 наніс один удар один раз і то не кулаком, щоб провчити потерпілого. Вони не домовлялись з ОСОБА_3 попередньо, щоб нанести удари потерпілому, з метою забрати майно останнього. Вони не хотіли робити потерпілого калікою заради тих телефону та навушників. Майно, що вони забрали у потерпілого віднесли додому, де воно лежало, поки не прийшли до них працівники поліції. У потерпілого ОСОБА_9 вони забрали рюкзак, в якому знадилось майно останнього, а саме телефон марки «IPhone», навушники, та інше майно, що конкретно, він вже не пам'ятав. Після цього вони з ОСОБА_3 пішли додому за адресою, де вони на той момент проживали по АДРЕСА_3 . Майно, що вони забрали у потерпілого знаходилось вдома. Їх з ОСОБА_3 затримали біля дому, де вони на той час проживали. Окремо зазначив, що коли їх з ОСОБА_3 затримали працівники поліції, до них застосовували фізичну силу та недозволені методи слідства, розбили йому губу і біля брові, наносили удари в область живота та спини, а у відділку прикували наручниками до стільця, тримали їх у різних кабінетах. Майно одразу повернули потерпілому. Також підтвердив, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 185, 186 КК України і вчинив даний злочин в період іспитового строку.
Чому вчинив злочин пояснити не зміг, за час перебування під вартою усвідомив, що зробив помилку. Зазначив, що щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого. Шкоду потерпілому не відшкодував. Просив суд суворо його не карати, врахувати його молодий вік, щоб він мав змогу виправитись та має намір створити сім'ю та стати законослухняним громадянином.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив суду, що до 01.04.2021 року, коли сталася подія проживав за адресою: АДРЕСА_4 . В той день приблизно о 23:00 годині він вийшов в магазин за продуктами та, проходячи повз сквер Миру, що розташований біля Одеської обласної адміністрації, побачив двох хлопців під ліхтарем, більше людей там не було. Він направлявся в бік магазину на вул. Канатну, та через 10-15 хвилин, отримав удар по голові ззаду, коли обернувся побачив силует двох чоловіків, один з яких був вище нього, а один його зросту. Обличчя він не міг впізнати лише за зростом, однак точно зазначив, що удар по голові наніс чоловік, що був вище за нього зростом. Обвинувачені схожі на тих осіб, що здійснили на нього напад, однак він не міг це стверджувати, оскільки було темно. До нього особи не зверталися, вони спілкувалися між собою. Були вдягнені у куртки легкі темні, точно не пам'ятав, оскільки вони підійшли ззаду, джинси або штани, вважав, що кросівки, точно закрите взуття. Намагався увернутися та втекти, однак його наздогнали і він впав, знепритомнів. Хлопець вищого зросту був до нього ближче, той що меншого зросту - далі. Хто з них наносив удари не пам'ятає. Хто і яким чином забирав його речі він також вже не бачив, оскільки знепритомнів. Коли прийшов до тями, був на тому ж місці, поряд з ним знаходились працівники швидкої допомоги та намагалися покласти його на каталку. Він одразу попросив зателефонувати дружині. Після цього його відвезли в лікарню, у відділ травматології, де він деякий час був непритомний. На наступний день він прийшов до тями у лікарні, відчув сильний біль у тілі, однак переломів на тілі не було, та дізнався, що у нього струс мозку. Також дізнався, що йому наносили удари по обличчю, оскільки у нього були зламані кістки обличчя, в травні йому зробили операцію по відновленню обличчя, вставляли титанові імпланти (12 шт.). В Києві виявили, що в результаті тілесних ушкоджень він отримав травму ока, а саме катаракту лівого ока, яка потребувала коштовного оперативного втручання. Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень він отримав, йому невідомо, оскільки не розуміється на цьому. В лікарні після події знаходився приблизно 20 днів. Після цього він захворів на коронавірус на три тижні був на карантині. На наступний день 02.04.2021 року, коли він був у лікарні до нього приходили працівники поліції, однак він не міг говорити. Він зустрічався з поліцією після того, як його виписали з лікарні. Лікар пояснював йому, що його медичну документацію передано до поліції для долучення до справи. Його оглядали лікарі, однак коли експерт не оглядав його поза межами лікарні. Зазначив, що не розуміє різницю між лікарем та експертом. При собі у нього були: мобільний телефон «IPhone 12 Pro», вартістю приблизно 40 тисяч гривень, гаманець, документи (паспорт, водійське посвідчення, технічний паспорт на автомобіль), часи наручні, вартістю приблизно 10 тисяч гривень, обручка, вартістю приблизно дві тисячі гривень, була невелика сума грошей, можливо одна тисяча гривень, навушники «Air pods», вартістю приблизно до 10000 гривень, які йому подарували. Часи особи не взяли. Працівники поліції повернули йому телефон, навушники, гаманець і документи, обручку. Після події, коли він повернувся додому до нього приходили родичі обвинувачених, та намагалися вибачитися, однак він не спілкувався з ними, оскільки були підозри та побоювання. Цивільний позов не подавав, оскільки остаточно не знав, скільки коштів йому обійдеться лікування.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка надала суду показання під присягою, будучи попередженою про кримінальну відповідальність. Вказала, що 01.04.2021 року приблизно о 23:00 годині її чоловік ОСОБА_9 вийшов в магазин за продуктами. Близько 00:00 годин їй надійшов дзвінок з невідомого номеру, їй незнайомий чоловік повідомив, що її чоловіка побили, дали йому трубку, та він нерозбірливо їй сказав: « ОСОБА_11 , мене побили дуже сильно». Також сказав, в яку лікарню його будуть везти. Від цього вона рознервувалася, злякалася, що це може бути вимагання. Вона спустилася, коли побачила швидку допомогу підійшла і не могла впізнати свого чоловіка, у якого обличчя розпухло, одежа була забруднена, він нерозбірливо розмовляв, вони їхали у травмпункт у лікарню на Слободці, оскільки він був у тяжкому стані. Чоловік весь час хотів прилягти, казав, що болить обличчя, яке було невпізнаване, на тілі тілесних ушкоджень вона не бачила, на руках були садна. Після обстеження у лікарні лікар-хірург повідомив, що в нього зламані усі кістки обличчя, переламані кістки лицьового та мозкового черепа, розбита губа, біля ока кров, рани зашивали. Відвезли його до реанімації. Після цього приїхали працівники поліції в травматологію. Вона побачила в своєму телефоні координати телефона та навушників чоловіка за допомогою спеціального застосунку, яких при ньому не було, не було також на ньому і обручки, про що повідомила поліцейським та вони одразу туди проїхали в цю ж ніч. Крім того, годинник, який не забрали особи, прив'язаний до мобільного телефону чоловіка. Вона повідомила поліцейським, де знаходиться телефон її чоловіка, це було неподалік від поліцейського відділку, який знаходився на вул. Канатна, 101 кут Куликове поле, кутовий дім. Коли вона набрала номер чоловіка, йшли гудки, телефон був у мережі, ті особи, які забрали телефон її чоловіка знаходились на одному місці приблизно годину, як показував годинник, а потім почали рухатись. Працівники поліції за повідомленим нею напрямком рухалися за ними. Працівники поліції, що були з нею у травматології взяли її з собою шукати викрадені речі її чоловіка. Коли вони приїхали на місце, де рух телефону, як показував годинник, стабілізувався та не здійснювався, вони опинилися у дворі по вул. Віце-Адмірала Азарова, біля вул. Французький бульвар. Поліція зайшла одразу у потрібний двір, однак телефон вимкнувся, однак не стали одразу усіх будити, прийняли рішення патрулювати. Надалі, з тієї локації, що відображалась на її мобільному телефоні, вийшло два чоловіка, яких працівники поліції зупинили та попросили показати кишені. Той обвинувачений, що вищий зростом, вказавши на ОСОБА_3 дістав білий телефон та навушники, схожі на ті, які вона подарувала чоловіку, які вона точно запам'ятала. Особа казала, що це його телефон, який був вимкнений. А інший обвинувачений, вказавши на ОСОБА_4 , дістав з кишені телефон її чоловіка, який був вимкнений. Однак пізніше у відділку поліції з'ясувалось, що це був телефон її чоловіка. Коли вона прийшла до відділку поліції з підтверджуючими документами на майно, їй його повернули, приблизно в понеділок 05.04.2021 року. Свідок впізнала обох обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких вона добре розгледіла, оскільки було вуличне освітлення, як тих осіб, у яких було вилучено працівниками поліції майно, яке належало її чоловіку, оскільки вона з ними спілкувалася, та питала, де інше майно. Крім того, звернула увагу, що у них кросівки були у крові. Цих осіб затримали у цю ж ніч, коли сталася подія. Після того, як вказаних осіб було затримано працівниками поліції, вона з батьком її чоловіка поїхали на місце, де протягом тривалого часу телефон не рухався, на вул. Канатна, де знайшли закривавлений рюкзак, документів не було. Пізніше зі слів поліції, вони дізналися, що документи знайшли в квартирі обвинувачених. Вона писала заяву в поліцію 02.04.2021 року приблизно о 07:00 годині ранку у відділку поліції, що розташований на вул. Канатна, 101 б. На стаціонарному лікуванні її чоловік був приблизно півтора місяці, потім довга реабілітація, був також на карантині через захворювання на коронавірус.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка надала суду показання під присягою, будучи попередженою про кримінальну відповідальність. Пояснила, що вона працює старшим інспектором сектору превентивної комунікації Відділу превенції Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області, звання старший лейтенант поліції. Вказала, що проводила обшук за фактом нанесення тілесних ушкоджень та викрадення майна гр. ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_9, номер будинку не пам'ятала, однак в протоколі обшуку, який було складено нею, все вірно відображено, в присутності понятих. Особа у червоній куртці, яка проживала за тією адресою, де проводився обшук, вказавши на ОСОБА_4 , все їм показала, добровільно повідомила, де знаходиться викрадене майно, а саме: документи на ім'я потерпілого, ключі від автомобіля, паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Toyota». Чому відсутній звук на відеозаписі, долученому до протоколу обшуку, їй невідомо, можливо виникли технічні несправності з самим носієм, оскільки раніше і після цієї події все добре записувалось. Однак беззаперечно підтверджує факт фіксації вказаної процесуальної дії - обшуку. Відеозапис не переглядався окремо. Чи оглядався цей відеозапис в порядку ст. 290 КПК України їй невідомо, оскільки вона не закінчувала досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки за її участі проводилась лише одна слідча дія - це обшук. Права і обов'язки понятим роз'яснювались, вони весь час були поряд, їм повідомлено про причини обшуку. Протокол обшуку підписано понятими та учасниками в кінці після завершення процесуальної дії, носій з відеозаписом запечатано. Точно не пам'ятала, чи повідомлена була власник житла, в якому проводився даний обшук, в подальшому його могло бути санкціоновано, однак чи було таке клопотання слідчого, вона точно не пам'ятала. Там було двоє підозрюваних осіб, один з яких темніше та нижче зростом, один вищий. Вказала, що впізнає обох, один з них був присутній під час обшуку, вказавши на ОСОБА_4 , який активно добровільно все повідомляв, казав, що боїться свого приятеля. Особа не просила залучити захисника, оскільки добровільно все повідомляв. Під час того, як вона була присутня на обшуку до підозрюваних на той момент ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не застосовувалося фізичне насилля, а синців, подряпин та інших тілесних ушкоджень вона не бачила. Будь-яких зауважень до протоколу обшуку, в тому числі з приводу застосування до осіб фізичного насилля, - не занесено. Вважала, що отриманий доказ, а саме протокол обшуку та долучений до нього відеозапис, є належними та допустимими доказами, оскільки вона є незацікавленою особою, виконувала свої професійні посадові обов'язки, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка надала суду показання під присягою, будучи попередженою про кримінальну відповідальність. Точну дату свідок не пам'ятала, навесні 2021 року, о першій половині дня, приблизно о 08:00-09:00 годині ранку, за адресою її проживання: АДРЕСА_5 її та іншого чоловіка на ім'я ОСОБА_14 запросили бути понятими під час обшуку у квартирі на другому поверсі за цією ж адресою, однак номер вона не пам'ятала. Їй відомо, що в цій квартирі проживають квартиранти. Їм роз'яснили їхні права, повідомили з якого приводу обшук. Власниця квартири не була присутня під час обшуку. Пам'ятає, що під час обшуку в цій квартирі був присутній один з підозрюваних на той час, показавши на ОСОБА_4 , у другій кімнаті (там дві кімнати), знайшли якісь документи, ключі. Показували фото потерпілого в крові. Що особа пояснювала з цього приводу, вона не пам'ятала. Не могла сказати чи пропонувала слідчий особі захисника. Обшук тривав 15-20 хвилин приблизно. Повідомила, що розписувалась у документах після обшуку власноруч, щось писала, після цього її не допитували. Порушень не було ніяких зафіксовано, зауважень не писала ніде. В її присутності до особи, вказавши на ОСОБА_4 , фізичну силу не застосовували.
В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було допитано експерта ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність показав суду, що працює експертом в КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», завідуючим відділу судових медичних експертиз потерпілих обвинувачених та інших осіб. Підтвердив, що ним проведено експертизу тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні на підставі медичної документації. Згідно п. 4.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року (далі Правила), експерт має право у виняткових випадках проводити експертизу без обстеження потерпілих, таксудово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих, а проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості. Експертиза тілесних ушкоджень проводиться не лише шляхом огляду, а й на підставі медичної документації. Йому було надано на дослідження оригінали медичної картки ОСОБА_6 та матеріали, долучені до постанови слідчого про призначення експертизи, тому у вихідних даних містилися всі вичерпні дані, які необхідні були для проведення експертизи, оскільки медична карта потерпілого складалася лікарями, які описали його зовнішні ушкодження. Характер зовнішніх ушкоджень їх локалізація і властивості визначено згідно п. 4.9.1 Правил, виходячи з історії хвороби потерпілого, в якій все відображав лікуючий лікар. Слідчим надавалися медична картка та КТ-знімок, які робились під час лікування потерпілого в умовах стаціонару, на яких було зафіксовано чисельні переломи черепа, зачеплено мозкові тканини, тому у нього не виникало сумнівів у їх правдивості. Під черепно-мозковою травмою розуміється сукупність пошкоджень як м'яких так і кісток черепу, які оцінюються у морфологічній сукупності відділити які неможливо. Потерпілий отримав ушкодження унаслідок дії тупих предметів. Експерт не зміг відповісти щодо наявності у потерпілого слідів боротьби. Напрямок дії травмуючої сили - до голови тупими предметами, які не могли виникнути від одного лише удару тупими предметами чи з висоти власного падіння.
Від допиту інших свідків, яких було заявлено органом досудового розслідування згідно реєстру матеріалів кримінального провадження, прокурор в судовому засіданні відмовився, на допиті яких сторона захисту не наполягала.
Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази, які також підтверджують вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021163510000193 від 02.04.2021 року щодо надходження 01.04.2021 року до чергової частини Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області повідомлення від ОСОБА_10 про те, що 01.04.2021 року приблизно о 23 год. 30 хв. по вул. Канатній, 122 Б в м. Одесі, дві невстановлені особи нанесли її чоловіку ОСОБА_6 тілесні ушкодження, внаслідок чого останній втратив свідомість та заволоділи його майном. Сума збитку встановлюється (ЄО №7050 від 01.04.2021), з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 187 КК України;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.04.2021 року, згідно якого гр. ОСОБА_6 просить прийняти міри по відношенню двох невідомих осіб, які 01.04.2021 року, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 122 Б, напроти магазину «Копійка», нанесли йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його телефоном марки «Iphone 12 Рro», синього кольору, навушниками «Air pods» та гаманцем з документами, а саме: паспортом громадянина України та водійським посвідченням;
- рапорт старшого інспектора-чергового Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 від 01.04.2021 року, згідно якого 01.04.2021 року о 22 год. 57 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 01.04.2021 року о 22 год. 56 хв. за адресою: Приморський район, м. Одеса, вул. Канатна, 122 Б, навпроти магазину «Копійка» біля скверу, двоє невідомих б'ють чоловіка, зі слів в руках зброї ніби то немає. Повідомив свідок. Заявник: ОСОБА_17 ; зареєстровано вх. №7050;
- рапорт старшого інспектора-чергового Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 від 02.04.2021 року, згідно якого 02.04.2021 року о 00 год. 06 хв. надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що 02.04.2021 року о 00 год. 06 хв. за адресою: Приморський район, м. Одеса, вул. Канатна, 122 Б , повідомили, що побили та пограбували. Потерпілий - ОСОБА_6 , 26 років, Д/З - ЗЧМТ, СГМ, гематоми обличчя. Доставлений в МКЛ №11 0930642911 - дружина. Заявник: Димсток, тел. НОМЕР_2 ; зареєстровано вх. №7056;
- рапорт командира роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП ст. лей-т поліції ОСОБА_18 , зареєстрований 02.04.2021 року вх. №7056, про те, що 01.04.2021 року о 23:00 годині отримала орієнтування від екіпажу "Океан-307" про те, що по вул. Канатна, 122 Б двоє невідомих чоловіків побили чоловіка, викрали в нього телефон «Iphone 11» та побігли у невідомому напрямку. На місце прибула ШМД та потерпілого ОСОБА_6 госпіталізувала до лікарні №11 в реанімацію у тяжкому стані з чисельними переломами в області обличчя, ЗЧМТ з крововиливом у мозок; на місце прибула дружина ОСОБА_10 , яка спільно з СОГ взяли її до службового автомобілю та за допомогою програми App Store-Apple відстежили місце знаходження телефону по АДРЕСА_3 , відпрацювали дворову територію, де було виявлено та затримано двох чоловіків, які підпали під опис, та ними виявилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які проживають за вказаною адресою, у яких було виявлено в ході поверхневої перевірки в кишені у ОСОБА_3 навушники потерпілого, а у ОСОБА_4 телефон потерпілого «Iphone 11», яких було затримано, застосовано спецзасоби-кайданки; дружина потерпілого впізнала та підтвердила, що це речі її чоловіка; на одязі та кросівках цих осіб були виявлені сліди крові, походження яких вони пояснити не змогли.
- медична довідка КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР вих. №3944 від 01.04.2021 року, згідно якої ОСОБА_6 , госпіталізовано в реанімаційне відділення;
- медична довідка КУ «Міська клінічна лікарня №11» від 02.04.2021 року, дана ОСОБА_6 в тому, що він знаходиться на стаціонарному лікуванні у н/х відділенні з 02.04.2021 року, історія хвороби №3944, діагноз: забій головного мозку, епідуральний крововилив у скроневій ділянці зліва. Множинні переломи кісток обличчя та основи черепу;
- протокол огляду місця події від 02.04.2021 року, проведеним оглядом встановлено: об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 95, де було виявлено портфель темно-синього кольору, на якому містились плями речовини бурого кольору, гаманець зеленого кольору та документи, а саме: «інформація страховика» та європротокол, на відстані від зазначених нижче документів виявлено документи у файлі «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду»;
- протокол огляду місця події від 02.04.2021 року з таблицями фотоілюстрацій, об'єктом огляду є ділянка місцевості навпроти магазину « Копійка » за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 122 Б , де сталася подія, на якій було виявлено плями речовини бурого кольору неправильної форми, помаду «Nivea», медичну маску чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, з яких було зроблено змиви, браслет на руку;
- протокол обшуку від 02.04.2021 року, в ході проведення якого за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «TOYOTA», д/н НОМЕР_4 , що згідно вказаного свідоцтва належить ОСОБА_19 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_19 серії НОМЕР_5 , один ключ сірого кольору з логотипом «TOYOTA», та один брелок-сигналізація чорного кольору. Виявленні речі було видано ОСОБА_4 , який пояснив, що здобув їх злочинним шляхом;
- відеозапис до протоколу обшуку від 02.04.2021 року в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , який було досліджено судом безпосередньо в присутності учасників процесу, який був без звуку, проте є відеозапис, на якому зафіксовано проведення обшуку за участю ОСОБА_4 , який все показував, в присутності понятих, під час якого у одній з кімнат виявлено докуенти та ключі потерпілого, зазначені в протоколі, при цьому слідів застосування до ОСОБА_4 фізичного насильства не зафіксовано;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.04.2021 року, згідно якого ОСОБА_6 просить прийняти міри правового характеру до двох невідомих чоловіків, які 01.04.2021 року близько 23 год. 30 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 122 Б, відкрито із застосуванням насильства, яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами по обличчю та голові заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Iphone 12», синього кольору, навушниками «Air Pods», білого кольору, грошові кошти у розмірі 1000 грн., гаманець зеленого кольору, документи на його ім'я, паспортом, водійським посвідченням, брелком з золота білого кольору;
- копію документу, що посвідчує особу ОСОБА_6 ;
- протокол затримання особи від 02.04.2021 року, який склав слідчий СВ відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно якого о/у відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старший лейтенант ОСОБА_23 здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_4 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 11», у корпусі синього кольору, жилетка червоно-синього кольору торгової марки «Sport», кросівки чорного кольору 43 розміру без торгової марки;
- свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_6 ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_4 , видане Новгородківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області;
- приписне посвідчення № НОМЕР_7 видане ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протокол затримання особи від 02.04.2021 року, який склав слідчий СВ відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно якого о/у відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старший лейтенант ОСОБА_23 здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_3 , під час якого було виявлено та вилучено: навушники торгової марки «Apple Air Pods»;
- копія документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 ;
- протокол огляду предмету від 02.04.2021 року, згідно якого старшим слідчим СВ відділення поліції №5 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_25 , в присутності понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 проведено огляд предмету: портфель темно-синього кольору на якому містяться плями речовини бурого кольору; гаманець зеленого кольору документи «інформація страховика» та євро протокол, документи у файлі «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду», які було вилучено 02.04.2021 року в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 95; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota», д/н НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_19 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_5 ; 1 ключ сірого кольору з логотипом «Toyota» та 1 брелок - сигналізація чорного кольору, що було вилучено від 02.04.2021 року в ході проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_7 ; мобільний телефон «Iphone 12 Pro» у корпусі синього кольору; жилетка червоно-синього кольору торгової марки «Sport»; кросівки чорного кольору 43 розміру без торгової марки; які було вилучено в ході затримання підозрюваного ОСОБА_4 ; навушники торгової марки «Apple Air Pods» білого кольору у резиновому чохлі чорного кольору із серійним номером: НОМЕР_8 , які було вилучено в ході затримання підозрюваного ОСОБА_3 ;
- фото таблиця до протоколу огляду предмета від 02.04.2021 року зроблена старшим слідчим СВ ВП №5 в ході огляду місця події 02.04.2021 року за адресою: АДРЕСА_8 ; за адресою проведення обшуку 02.04.2021 року: АДРЕСА_2 ; вилучені при затриманні 02.04.2021 року у ОСОБА_4 ;
- зберігальна розписка ОСОБА_28 про отримання від слідчого речей, які були викраденні у її чоловіка ОСОБА_6 ;
- постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 02.04.2021 року, а саме: портфель темно-сірого кольору, на якому містяться плями речовини бурого кольору; гаманець зеленого кольору; документи «інформація страховика» та європротокол; документи у файлі «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду»; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_19 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_5 ; 1 ключ сірого кольору з логотипом «Toyota»; 1 брелок-сигналізація чорного кольору; «Iphone 12 Pro», у корпусі синього кольору; жилетка червоно-синього кольору торгової марки «Sport»; кросівки чорного кольору 43 розміру без торгової марки; навушники торгової марки «Apple Air Pods» білого кольору у резиновому чохлі чорного кольору із серійним номером: А2031;
- ухвала слідчого судді Приморського районного суду від 02.04.2021 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_7 (а.п. 122-124, 125-127);
- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.04.2021 року про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.04.2021 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 року про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене 02.04.2021 року у кримінальному провадженні №12021163510000193 від 02.04.2021 року, а саме на: портфель темно-сірого кольору, на якому містяться плями речовини бурого кольору; гаманець зеленого кольору; документи «інформація страховика» та європротокол; документи у файлі «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду»; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_19 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_5 ; 1 ключ сірого кольору з логотипом «Toyota»; 1 брелок-сигналізація чорного кольору; «Iphone 12 Pro», у корпусі синього кольору; жилетка червоно-синього кольору торгової марки «Sport»; кросівки чорного кольору 43 розміру без торгової марки; навушники торгової марки «Apple Air Pods» білого кольору у резиновому чохлі чорного кольору із серійним номером: А2031;
- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 року про надання тимчасового доступу до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_6 , яка зберігається в КУ «Міська клінічна лікарня №11», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5, з можливістю вилучення усієї наявної документації, що міститься в матеріалах медичної картки;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.04.2021 року, складений старшим слідчим СВ відділення поліції №5 Одеського районного управління ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_25 за участі понятих, при ознайомленні із змістом документів встановлено, медична картка стаціонарного хворого №3944/261 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на 31 аркуші; рентгенівські знімки 1 шт.; КТ 1 шт.;
- опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 13.04.2021 складений старшим слідчим СВ відділення поліції №5 Одеського районного управління ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_25 , вилучено: медична картка стаціонарного хворого №3944/261 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на 31 аркуші; рентгенівські знімки 1 шт.; КТ 1 шт.;
- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 14.04.2021 року у кримінальному провадженні №12021163510000193 від 02.04.2021 року;
- супровідний лист КУ «Одеське бюро судово-медичної експертизи» №1208 від 29.04.2021 року про направлення висновку експерта №657 від 14.04.2021 року на гр-на ОСОБА_6 ;
- висновок експерта № 657 від 29.04.2021 року лікаря - судмедексперта ОСОБА_15 , згідно якого у гр-на ОСОБА_6 виявленні наступні тілесні ушкодження: множинні переломи кісток мозкового та лицевого черепу, а саме - лобної кістки зліва, латеральної (зовнішньої) стінки лівої орбіти, решітчастого лабіринту зліва, осколкові переломи кісток носу, стінок лівої та правої верхньощелепних пазух. Переломи виличної дуги зліва та справа; черепно-мозкова травма в формі забою головного мозку, забійні рани в області обох надбрівних дуг, слизових оболонок верхньої та нижньої губи, гематоми та садна обличчя (кількість в медичній документації не вказана). Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Такими тупими предметами могли бути руки, ноги. В механізмі виникнення ушкоджень могли мати місце удари, тертя. Враховуючі дані медичної документації, слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричиненні 01.04.2021 року. Вказані тілесні ушкодження становлять єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень (відкритої проникаючої черепно-мозкової травми), який за ступенем тяжкості оцінюється в сукупності і згідно з п. 2.1.3 «а», «б» Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;
- постанова про призначення судово-медичної імунологічної експертизи від 07.04.2021 року, винесена старшим слідчим СВ відділення поліції №5 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_25 ;
- постанова прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_29 про відібрання біологічних зразків від 08.04.2021 року, а саме: біологічних зразків у вигляді крові у підозрюваного ОСОБА_3 , 31.10.1999 року;
- протокол про відібрання біологічних зразків (крові) від 08.04.2021 року, складений слідчим слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, складений в присутності двох понятих, про проведення в приміщенні КУ «Одеське обласне бюро СМЄ» відібрання зразків крові у ОСОБА_3 ;
- постанова прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_29 від 08.04.2021 року про відібрання біологічних зразків у вигляді крові у обвинуваченого ОСОБА_4 ;
- протокол про відібрання біологічних зразків (крові) від 08.04.2021 року, складений слідчим слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, складений в присутності двох понятих, про проведення в приміщенні КУ «Одеське обласне бюро СМЄ» відібрання зразків крові у ОСОБА_4 ;
- супровідний лист КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Відділення судово-медичної імунології від 15.04.2021 року №427 08-11-10 про направлення висновку експерта №371 судово-медичної експертизи рідкої крові;
- висновок експерта №371 від 14.04.2021 року, складений лікарем судово-медичним експертом-імунологом ОСОБА_30 , зі зведеною таблицею результатів визначення групової належності крові, згідно якого кров обвинуваченого ОСОБА_3 , 1999 року народження, відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров обвинуваченого ОСОБА_4 , 1999 року народження, відноситься до групи АВ за системою АВО;
- супровідний лист КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Відділення судово-медичної імунології від 15.04.2021 року №427 08-11-10 про направлення висновку експерта №374 судово-медичної експертизи речових доказів;
- висновок експерта №371 від 14.04.2021 року, складений лікарем судово-медичним експертом-імунологом ОСОБА_31 , зі зведеною таблицею результатів визначення групової належності крові згідно якого на жилетці, парі чоловічих кросівок обвинуваченого ОСОБА_4 , 1999 року народження, знайдена кров людини, в якій виявлений антиген В, а в об'єкті №3 на жилетці і ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО. Не виключається походження крові від особи, яка має означену групу крові, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 ;
- вимога ГУМВС України в Одеській області вих. № 149 від 05.04.2021 року відносно ОСОБА_4 , який є раніше судимою особою;
- вимога ГУМВС України в Одеській області вих. № 150 від 05.04.2021 року відносно ОСОБА_3 ;
- запит старшого слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_25 з відміткою КУ ООМЦПЗ від 14.04.2021 року №1317 ЛД про те, що ОСОБА_3 в архіві і по картотеці не значиться;
- запит старшого слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_25 з відміткою КУ ООМЦПЗ від 14.04.2021 року №1317 ЛД про те, що ОСОБА_4 в архіві і по картотеці не значиться;
- клопотання про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження з додатками у вигляді характеризуючих ОСОБА_3 матеріалів спортивні грамоти та позитивна характеристика.
Наданий прокурором у якості доказу протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 02.04.2021 року (а.п. 51-53), суд до уваги не приймає, оскільки потерпілий був допитаний судом безпосередньо та надав свої пояснення з приводу обставин та події вчиненого відносно нього злочину.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просила суд врахувати його щире каяття та намір відшкодувати потерпілому завдану шкоду, від отримання якої останній відмовився.
Також захисник вказала, що усі дослідженні судом докази є недопустимими, оскільки відсутній витяг з ЄРДР від 02.04.2021 року, в якому зазначену правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 187 КК України, відсутні дані про рух кримінального провадження, у зв'язку з чим вважала, що її підзахисному безпідставно інкриміновано вчинення злочину за ч. 4 ст. 187 КК України.
На спростування доводів захисника прокурором було надано витяг про внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №12021163510000193 від 02.04.2021 року за ч. 4 ст. 187 КК України, який було зареєстровано на підставі отриманого висновку експерта щодо визначення ступеню тяжкості тілесних ушкодження потерпілого. Після чого було змінено попередню кваліфікацію дій обвинувачених з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 4 ст. 187 КК України.
Надаючи оцінку доводам клопотання сторони захисту, суд дійшов такого висновку.
Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно ч. 1,2 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Так, відповідно до постанови суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 жовтня 2023 року по справі №455/844/16-к, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.
Крім того, захисник ОСОБА_7 зазначила, що допит свідка ОСОБА_28 , яка є дружиною потерпілого також є недопустимим доказом, з огляду на те, що остання є зацікавленою особою.
Вказані доводи сторони захисту суд не приймає до уваги, оскільки окрім дослідження кожного доказу на належність, достовірність, правдивості та допустимість окремо, суд оцінює їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами.
Покази даного свідка ОСОБА_28 підтверджуються іншими дослідженими доказами, що виключає у суду сумніви стосовно її упередженості та правдивості наданих нею показань.
Окрім того, захисник зазначила, що наявний в матеріалах провадження протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 02.04.2021 року суд не може приймати до уваги, оскільки після події потерпілий знаходився в непритомному стані, що викликає певні сумніви стосовно походження вказаного доказу.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу, судом було дотримано принципу безпосереднього дослідження доказів, та допитано потерпілого в судовому засіданні, що виключає підстави для визнання вказаного протоколу недопустимим доказом.
Також, сторона захисту просила суд визнати недопустимим доказом протокол обшуку від 02.04.2021 року в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , оскільки на долученому до протоколу носії з відеозаписом відсутній звук.
Суд не погоджується з даним твердженням захисника з таких підстав.
Вказаний недолік, на думку суду, є суто технічним та з метою його усунення, в судовому засіданні було допитано у якості свідка особу, що склала вказаний протокол - слідчого СВ відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 , яка пояснила суду, що під час проведення слідчої дії здійснювалась відеофіксація, присутнім особам були роз'ясненні їх права відповідно до вимог закону, а ОСОБА_4 добровільно видавав зазначенні в протоколі речі, ніяких зауважень протокол обшуку та зауважень не містить.
Крім того, судом з метою усунення вказаного недоліку, судом в якості свідка було допитано поняту ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка була присутня під час обшуку у вказаній квартирі показала суду, що бачила, як у дальній кімнаті, працівниками поліції було виявлено речі, які належать потерпілому, а саме: документи та ключі, та зазначила, що порушень не було та зауважень не надходило, а особа, вказавши на ОСОБА_4 добровільно все показувала.
Також, судом було вжито заходів щодо забезпечення явки в судове засідання для допиту в якості свідка, понятого ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , однак попри вжиті заходи, забезпечити явку останнього не вдалось.
Таким чином, суд приходить до висновку, що визнання вказаного доказу недопустимим виходячи із зазначених захисником підстав є необґрунтованим, оскільки протокол обшуку було складено відповідно до вимог ч. 2 ст. 107 КПК України та даний технічний недолік може бути усунений під час судового розгляду.
Крім того, у сторони захисту виникли сумніви щодо достовірності долученого до матеріалів кримінального провадження висновку експерта №657 від 14.04.2021 року, складений лікарем - судмедекспертом ОСОБА_15 , а саме щодо встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, завданих потерпілому ОСОБА_6 .
Захисник просила суд долучити до матеріалів кримінального провадження рецензію на висновок експерта №657 від 29.04.2021 року, зроблену за адвокатським запитом за результатами проведеної судово-медичної експертизи, згідно якої висновок експерта №657 від 29.04.2021 за результатами судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є науково не обґрунтованим, не підтвердженим об'єктивними даними, складеним з порушенням методичних вимог та таким, що не відповідає наступним нормам законодавства про судову експертизу: принципам об'єктивності і повноти дослідження, визначеним ст. 3, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» , вимогам п.1 ч. 5 ст. 69 КПК України щодо обов'язку експерта надати обґрунтований та об'єктивний висновок на поставлені йому запитання, приписам ч. 1, ч. 4 ст. 101 та п. 7 ч. 1 ст. 102 Кодексу стосовно обґрунтованості відповідей на поставленні запитання, п. 3.6 Інструкції про проведення судово - медичної експертизи і п. 4.10 Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 №6).
В судовому засіданні було допитано лікаря-судмексперта ОСОБА_15 , який пояснив суду наступне. Вказав, що у передбачених законом випадках він має право не оглядати особу стосовно якої складається висновок, та наданої медичної документації було достатньо для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 2 Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 року № 335/5, метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.
Таким чином, суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав вважати таким, що породжує сумніви в достовірності отриманих даних, на підставі вищевказаного висновку експерта, а отже підстав для визнання вказаного доказу недопустимим.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що суд не надає перевагу одним доказам над іншими, та аналізує їх у взаємозв'язку, підстав для визнання висновку лікаря-судмексперта ОСОБА_15 судом не встановлено.
Також захисник вказала, що згідно висновку експерта №374 від 16.04.2021 року кров була знайдена на кросівках та жилетці обвинуваченого ОСОБА_4 , що виключає нанесення ударів потерпілому її підзахисним.
Вказані доводи сторони захисту суд не приймає до уваги, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив викладенні в обвинувальному акті обставини та щиро розкаявся, вказавши, що наносив удари потерпілому.
Таким чином, з урахуванням щирого каяття, реального наміру відшкодувати завдану потерпілому шкоду, позитивної характеристики, та того, що її підзахисний раніше не судимий, захисник просила суд перекваліфікувати дії її підзахисного з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, та при призначенні покарання застосувати до її підзахисного положення ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з встановленням іспитового строку.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості та неналежності інших доказів, на яких ґрунтується обвинувачення суд не приймає до уваги, оскільки це не є підставою для беззаперечного сумніву в правдивості та об'єктивності вказаних показань свідків, які були безпосередніми очевидцями подій та попереджені про кримінальну відповідальність за надання суду завідомо неправдивих свідчень суду.
Крім того, суд не надає перевагу одним доказам над іншими та сприймає їх у сукупності, шляхом співставлення та у взаємозв'язку.
Таким чином, суд вважає, що органами досудового розслідування було своєчасно вжито всіх необхідних заходів для встановлення обставин події, які в сукупності не викликають у суду сумнівів щодо вчинення обвинуваченим інкримінованого їм кримінального правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з клопотанням про вжиття заходів реагування щодо встановлення факту жорстокого поводження з боку працівників органів досудового розслідування, а саме застосування до них фізичного насильства, з метою отримання доказів, зокрема визнання ними вини.
На перевірку зазначених фактів судом постановлено ухвалу від 23.05.2023 року про доручення уповноваженим службовим особам Одеської обласної прокуратури виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості за фактом можливого перевищення службових повноважень та зловживання службовим становищем працівниками правоохоронних органів під час затримання, етапування, тримання під вартою підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та доручено проведення досудового розслідування відповідному органу щодо перевірки вказаних фактів про застосування до обвинувачених недозволених методів слідства на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021163510000193 від 02.04.2021 року, встановити місце перебування обвинувачених у період з 02.04.2021 до 11.05.2021, допитати обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для реалізації їх прав, передбачених ч. 2 ст. 60 КПК України, перевірити їх доводи шляхом виконання необхідних слідчих і розшукових дій, на підставі якої було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_34 на виконання вказаної ухвали суду винесено постанову про закриття кримінального провадження №42023160000000209 від 21.06.2023 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України повністю доведена наданими стороною обвинувачення доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які було досліджено судом безпосередньо, які є належними та допустимими, достатніми та узгоджуються між собою.
Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України судом не встановлено.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 років, з конфіскацією усього належного йому майна.
Прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років, з конфіскацією усього належного йому майна та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати попередній вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.09.2018 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років 1 місяць, з конфіскацією усього належного йому майна.
Обрані обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу просив залишити без змін. Долю речових доказів у кримінальному провадженні просив вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Судові витрати на залучення експертів відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Потерпілий ОСОБА_6 просив призначити обвинуваченим справедливе покарання, на підставі вимог закону, врахувавши характер, спосіб та наслідки спричинених ними йому тілесних ушкоджень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просила визнати частину доказів зібраних у кримінальному проваджені недопустимими, врахувавши надану на її адвокатський запит рецензію на висновок експерта, та перекваліфікувати дії її підзахисного ОСОБА_3 , з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69, 75 КК України, встановивши іспитовий строк, з урахуванням позитивно характеризуючих його особу даних, його щирого каяття, визнання ним вини та намагання відшкодувати потерпілому заподіяної шкоди, від якої останній відмовився, а цивільний позов не заявлено.
ОСОБА_3 просив суд суворо його не карати, призначити йому покарання з можливістю відбування його без ізоляції від суспільства, врахувавши його щире каяття, визнання ним своєї вини та усвідомлення спричинених в результат його дій наслідків та бажання стати на шлях виправлення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 просив призначити найбільш м'яке покарання його підзахисному із можливістю застосування положень ст. 69 КК України, враховуючи визнання вини, щирого каяття, майно повернуто потерпілому та цивільний позов не заявлено.
ОСОБА_4 просив суд суворо його не карати, призначити йому покарання з можливістю відбування його без ізоляції від суспільства, врахувавши його щире каяття, визнання ним своєї вини та усвідомлення спричинених в результат його дій наслідків та бажання стати на шлях виправлення.
Санкцією ч. 4 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, повністю доведена.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його молодий вік, який є громадянином України, офіційно не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований в Миколаївській області, в м. Одеса проживав в орендованій квартирі, позитивно характеризується за місцем реєстрації, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не значиться, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, має чисельні спортивні нагороди.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Разом з тим суд звертає увагу, що ОСОБА_35 визнав свою вину повністю після дослідження всіх доказів та допиту свідків, тобто під тиском доказів.
При цьому, суд не може не враховувати, що з самого початку батьки ОСОБА_3 намагалися відшкодувати шкоду потерпілому, проте останній відмовився її отримати, що підтвердив під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд також приймає до уваги, що вчинений обвинуваченим злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого, вчинений групою осіб, враховуючи його роль у вчиненні злочину, спосіб нанесення, характер та наслідки спричинених потерпілому тілесних ушкоджень.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі строком на вісім років шість місяців з конфіскацією майна.
Підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, повністю доведена.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його молодий вік, який є громадянином України, офіційно не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований в Кіровоградській області, в м. Одеса проживав в орендованій квартирі, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не значиться, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, вчинив злочин в період іспитового строку, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 визнав свою вину повністю після дослідження всіх доказів та допиту свідків, тобто під тиском доказів.
Шкоду потерпілому ОСОБА_4 не відшкодовано.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Суд також приймає до уваги, що вчинений обвинуваченим злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого, вчинений групою осіб, враховуючи його роль у вчиненні злочину, спосіб нанесення, характер та наслідки спричинених потерпілому тілесних ушкоджень.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі строком на дев'ять років з конфіскацією майна.
Суд враховує наявний стосовно ОСОБА_4 вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.09.2018 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки.
Згідно ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком з тим, щоб остаточне покарання за сукупністю вироків мало бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, вчинено ОСОБА_4 в період іспитового строку, який належних висновків для себе не зробив.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 було звільнено від відбування покарання з випробуванням, який вчинив злочин протягом іспитового строку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, належить частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років один місяць з конфіскацією майна.
Підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
Заходи забезпечення кримінального провадження, судові витрати та речові докази.
Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертиз відсутні.
Запобіжний захід, застосований ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.04.2021 року, який в подальшому було продовжено обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.
На підставі ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 року на майно, у даному кримінальному провадженні.
Цивільний позов потерпілим у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 50, 63, 65, 75, 76, 122 КК України, ст. 61, 100, 127, 128, 129, 367-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, -
Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 02.04.2021 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення у період з 02.04.2021 року по день набрання вироком законної сили включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.09.2018 року та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 02.04.2021 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення у період з 02.04.2021 року по день набрання вироком законної сили включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.
На підставі ст. 174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2023 року, на майно, яке було вилучене 02.04.2021 року у даному кримінальному провадженні, - скасувати.
Речові докази по справі:
- портфель темно-сірого кольору, на якому містяться плями речовини бурого кольору; гаманець зеленого кольору; документи «інформація страховика» та європротокол; документи у файлі «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду»; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_19 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 на автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_4 , на ім'я ОСОБА_19 ; 1 ключ сірого кольору з логотипом «Toyota»; 1 брелок-сигналізація чорного кольору; «Iphone 12 Pro», у корпусі синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_10 ; навушники торгової марки «Apple Air Pods», білого кольору у резиновому чохлі чорного кольору із серійним номером: НОМЕР_8 , яке належить потерпілому ОСОБА_6 - вважати повернутим дружині потерпілого - ОСОБА_10 ;
- жилетка червоно-синього кольору торгової марки «Sport»; кросівки чорного кольору 43 розміру без торгової марки, вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 , що передано - повернути власнику.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Особам, які не були присутніми в судовому засіданні копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1