Справа № 936/566/22
Закарпатський апеляційний суд
13.03.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у режимі відеоконференції кримінальне провадження 11-кп/4806/534/22, за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.08.2022.
Цим вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 15.06.2022, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному 04.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021070000000003,та:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України іпризначено йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 8408,89 грн за проведення судової експертизи.
Цим же вироком скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2021.
Речові докази: автомобіль марки «Renault» моделі «Master» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , як засіб вчинення кримінального правопорушення, що підлягає спеціальній конфіскації, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - конфісковано у власність держави. Уповноваженим органам державної влади, з метою зміцнення обороноздатності України в умовах російської агресії, дано вказівку про вирішення питання щодо передачі конфіскованого у власність держави автомобіля марки «Renault» моделі «Master» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на потреби Збройних Сил України. Тютюнові вироби марки «Minsk» в кількості 5000 пачок без марок акцизного податку України та незаконно виготовлені тютюнові вироби марки «Ashima» в кількості 10480 пачок, без марок акцизного податку України, що знаходяться
-2-
на зберіганні на складі ТзОВ «Олена плюс» за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Проектна, 1 А- конфісковано та знищено; CMR (Міжнародну товарно-транспортну накладну) № 444504, передану на відповідальне зберігання до Головного управління ДФС в Закарпатській області знищено.
На вказаний вирок, власник майна - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне на його думку вирішення судом долі речових доказів, просить вирок суду від 15.08.2022 щодо ОСОБА_6 в частині вирішення питання про долю речових доказів, а саме: конфіскації на користь держави автомобіля марки «Renault» моделі «Master» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , як засобу вчинення кримінального правопорушення, що підлягає спеціальній конфіскації, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_8 вказує на те, що він, як власник майна, не був обізнаний у тому, в яких цілях використовувався обвинуваченим належний йому транспортний засіб, у зв'язку з чим був безпідставно позбавлений права власності.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на аналогічні обставини, порушує питання про скасування вироку суду від 15.08.2022 в частині застосування спеціальної конфіскації майна - автомобіля марки «Renault» моделі «Master» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з ключами й свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та постановлення в цій частині нового рішення про повернення вищевказаного майна законному власнику або іншій уповноваженій ним особі.
05.02.2024 та 12.03.2024 обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник-адвокат ОСОБА_7 подали до апеляційного суду письмові клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги захисника та власника майна - ОСОБА_8 , а також підтримали подане ними клопотання, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, однак не заперечив проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за строками давності, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 підлягають до часткового задоволення, а клопотання обвинуваченого та захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального
-3-
правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; особа не ухиляється від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі (№ 309/1201/15-к).
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 240 КК України, ОСОБА_6 вчинив 03.02.2021, також відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 у період з 03.02.2021 по 13.03.2024 вчинив інше кримінальне правопорушення, не надані такі данні й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_6 від досудового розслідування або суду. Тому підстав вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли, немає.
Крім того, ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Під час розгляду апеляційної скарги, прокурор не заперечував проти закриття відносно ОСОБА_6 кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
За змістом ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч. 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
-4-
За приписами до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання обвинуваченого та його захисника задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України, закрити.
При цьому колегією суддів визнаються обґрунтованими доводи апеляційних скарги в частині, що стосується повернення власнику конфіскованого в дохід держави транспортного засобу з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності (п. 2 ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Норми ст. 96-2 КК України передбачають випадки застосування спеціальної конфіскації. Відповідно до ч. 3 вказаної статті спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Отже, відповідно до зазначених положень не може бути застосовано спеціальну конфіскацію та вилучено у власність держави транспортний засіб «RENAULT» моделі «MASTER», оскільки ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 вбачається, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2021 накладено арешт, в тому числі й на автомобіль марки «RENAULT» моделі «MASTER», білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , ключі від вказаного транспортного засобу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Проте, оскільки кримінальне провадження апеляційним судом закрито і відповідно до вищенаведеного застереження норми ч. 3 ст. 96-2 КК України вказаний автомобіль не підлягає спеціальній конфіскації, тому колегія суддів вважає за необхідне ухвалу про накладення арешту на майно на транспортний засіб та документи до нього скасувати, та повернути його власнику.
Також колегія суддів констатує, що процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.
-5-
Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК України.
Відповідно до ст. 118 КПК України одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов'язані із залученням експертів.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Зазначене узгоджується з висновком Великої палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), де вказано про необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, в тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас Об'єднана палата Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17) сформулювала висновок з цього питання, який зводиться до того, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 підлягає звільненню кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КК України, на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього - закриттю, а також те, що ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, апеляційний суд відповідно до приписів ст. 122, 124 КПК України вважає, що витрати на проведення експертизи в розмірі 8408,89 грн слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 417, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги власника майна ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.08.2022 щодо ОСОБА_9 скасувати.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності задовольнити.
-6-
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_9 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України,- закрити.
Транспортний засіб марки «RENAULT» моделі «MASTER» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , ключі від вказаного транспортного засобу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 повернути власнику ОСОБА_8 , скасувавши в цій частині арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2021.
Процесуальні витрати в сумі 8408,89 грн за проведення судової експертизи віднести на рахунок держави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді