Справа № 466/1834/24
Провадження № 3/466/863/24
13 березня 2024 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Донченко Ю.В. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 - 10 лютого 2024 року о 22 год 50 хв знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив терміновий заборонний припис серії АА 023340 від 07.02.2024 року терміном на три доби, а саме: на зобов'язання залишити місце проживання, вхід та перебуваня, а також контакт з постраждалою особою від психологічного домашнього насильства, а саме: дружиною- ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На розгляд матеріалів адміністративної справи в суді правопорушник не з'явився, на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, свою вину у вчиненому визнав повністю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає, що вчинення насильства в сім'ї, це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 р. № 2789-Ш насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
За змістом ст.1 цього ж нормативно-правового акту психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Вважаю, що дії правопорушника вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він своїми умисними діями вчинив невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений та неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 555560 від 14.02.2024 року та іншими матеріалами справи.
При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ставлення до скоєного, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В зв'язку з тим, що в діях правопорушника наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріли адміністративної справи, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму.
Керуючись ст. 283 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та оштрафувати його на 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Суддя Ю. В. Донченко