Справа № 466/1657/22
Провадження № 1-кп/466/171/24
07 березня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
склад учасників справи:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_6 (доставлений конвойною службою)
захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_8 (доставлений конвойною службою)
обвинувачений ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000662 від 05.07.2021 року про обвинувачення:
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України,
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України,
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, -
клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури - ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , -
встановила:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000662 від 05.07.2021 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.
20.02.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчиненому повторно, в складі організованої групи, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зазначає, що оцінюючи особу обвинуваченого та обставини вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, в яких він ОСОБА_6 обвинувачується, сторона обвинувачення приходить до переконання, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 може:
- переховуватися від суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон, тощо) від суду з метою уникнення покарання.
- ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у випадку доведення його винисудом може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували ОСОБА_6 ;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Цей ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків у останнього, а тому є всі підстави вважати, що Обвинувачений ОСОБА_6 може продовжити займатися злочинною діяльністю та вчиняти інші кримінальні правопорушення;
- перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 матиме змогу та буде намагатись перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
З урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 , сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого не в силі.
Заявлені ризики не зменшилися, а тому є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не достатні.
В підготовчому судовому засіданні:
- прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
- обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у задоволенні просив відмовити. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
- захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт. В обгрунтування зазначив, що станом здоров'я та увесь час перебування ОСОБА_6 під вартою стан здоров'я погіршується, оскільки відсутнє належне належне лікування.
Як вбачається з Відповіді з Філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» у Львівській області №1577 - ЛВ - 23 від 23.10.2023 року за період перебування в ДУ «Львівська установі виконання покарань №19» ув'язнений пройшов необхідні медичні обстеження, оглянутий лікарями амбулаторно-поліклінічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19 (далі - АПВ ЛБЛ №19). Встановлено діагноз: В.20.0 (4 кл.ст.). ЗЗТБ обох легень (щільні вогнища, фіброз), кат.5.1.
Як вбачається з приводу вищезазначених захворювань взятий на диспансерний облік лікарями фтизіатром, інфекціоністом та наркологом АПВ ЛБЛ №19. Призначено лікування, яке ув'язнений отримує згідно призначень лікаря-інфекціоніста (APT-терапію) та лікаря-нарколога (ЗПТ-терапію) амбулаторно.
ОСОБА_6 проведено дезінтоксикаційну терапію, шляхом поступового зниження дози метадону, ув'язненому проведено дезінтоксикаційну терапію. Завершив отримувати ЗПТ-терапію 05.07.2022 року.
Неодноразово, а саме 09.08.2022 року, 24.02.2023 року та 31.08.2023 року пройшов профілактичні медичні огляди з проведенням необхідних лабораторно-інструментальних методів обстеження, 06.03.2023 року оглянутий лікарем-інфекціоністом. При огляді загальний стан здоров'я задовільний. Діагноз: В.20.0 (4 кл.ст.). ЗЗТБ обох легень (щільні вогнища, фіброз), кат.5.1. Отримує лікування амбулаторно згідно призначень лікаря-інфекціоніста.
Проведено огляд лікарем-терапевтом АПВ ЛБЛ №19. Враховуючи скарги ув'язненого та передані медичні довідки 303 МОЗ України (висновки УЗД від 02.12.2020 року та КТ від 11.12.2020 року проведені у Українсько-польському центрі серця м. Львів) встановлено діагноз: Хронічний бронхіт в стадії нестійкої ремісії. Хронічний гепатит в стадії ремісії. Хронічний панкреатит в стадії ремісії. Гепатоспленомегалія. З приводу захворювань отримав лікування амбулаторно.
Проведено огляд лікарем-наркологом АПВ ЛБЛ №19 з приводу скарг на слухові галюцинації, безсоння. При огляді ознак наркотичного сп'яніння не виявлено. Проведена роз'яснювальна бесіда. Рекомендовано консультація лікаря-психіатра.
Проведено огляд лікарями психіатром, терапевтом та фтизіатром АПВ ЛБЛ №19. Заключення: На момент огляду психопродуктивнаи симптоматика відсутня. Хронічний гепатит в стадії ремісії. Хронічний панкреатит в стадії ремісії. Гепатоспленомегалія. ЗЗТБ легень (фіброз, щільні вогнища) кат. 5.1. Рекомендовано: Флюорографія ОГК через 4 місяці.
Проведено огляд лікарем-терапевтом АПВ ЛБЛ №19. Діагноз: Хронічний гепатит в стадії ремісії. Хронічний бронхіт. Рекомендовано аналіз мокротиння: на КСБ.
13.10.2023 року проведено аналіз харкотиння на КСБ. Результат негативний.
Оглянутий лікарем-терапевтом АПВ ЛБЛ №19. При огляді передано ув'язненому результати лабораторних досліджень від 01.09.2023 року, які проведені в лабораторії Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру. Результат-загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові в межах норми. Діагноз: Хронічний бронхіт в стадії ремісії. Гепатоспленомегалія.
18.10.2023 року оглянутий лікарями психіатром, фтизіатром та інфекціоністом. Заключення на момент огляду: Продуктивна психосимптоматика відсутня. При огляді стан здоров'я задовільний. Діагноз: ЗЗТБ легень (фіброз, щільні вогнища) кат.. 5.1. Рекомендовано: Флюорографія ОГК через 2 місяці. В.20.0 (4 кл.ст.). Продовжує знаходитися на диспансерному обліку у вищезгаданих лікарів. Отримує лікування амбулаторно.
Вивчивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, заслухавши думку учасників, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів, на які посилаються учасники кримінального провадження, як на докази та обґрунтування поданих до суду клопотань, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з ч. 2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з п.п. 1-7 ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 3 ст. 184 КПК України, до клопотання додаються : копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
На переконання колегії суддів, подальше тримання обвинуваченого під вартою не буде виправданим запобіжним заходом, оскільки у клопотанні прокурора відсутні відомості про виявлення нових ризиків, а викладені у клопотанні обставини, які свідчать про те, що попередньо заявлені ризики не зменшилися, - у своїй сукупності не є достатньо переконливими, щоб однозначно стверджувати про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, що забезпечило б виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та дотримання належної поведінки.
Тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Надані прокурорм у клопотанні докази, не доводять обставин, які б могли свідчити про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.
Колегія суддів також враховує незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, який перебуває на обліку та потребує кваліфікованого та належного лікування. При цьому, подальше тримання обвинуваченого під вартою не сприятиме покращенню стану здоров'я, однак може спричинити його ускладнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за можливе змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 194, 199, 201, 202, 369-372, 376, 395 КПК України, -
постановила:
У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури - ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - задовольнити.
Звільнити з під варти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - в залі суду.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці з 07 березня 2024 року, в період часу з 22 год 00 хв. до 07 год. 00 хв.
Строк дії ухвали становить два місяця з 07.03.2024 року по 07.05.2024 року - включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не залишати місця постійного проживання ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду;
- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора, суд, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю виконання покладених на нього обов'язків та полегшення для працівників правоохоронних органів можливості виклику обвинуваченого для проведення процесуальних дій;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до державної установи Львівська установа виконання покарань (№19) - для відома та виконання.
Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення, а саме до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 11.03.2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3