про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2024 рокусправа № 380/17132/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Департамент патрульної поліції України (далі -ДПП України, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) з вимогою про стягнення завданої шкоди в розмірі 25827,76грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоду державі в особі Департаменту патрульної поліції шляхом пошкодження майна у період здійснення ним повноважень, пов'язаних із виконанням його службових обов'язків. Враховуючи вищевикладене, внаслідок винних протиправних дій ОСОБА_1 позивачу було завдано шкоду у розмірі 25827,76 грн., яку і зобов'язаний відшкодувати відповідач.
Позовна заява не містить вказівки про дату її підписання. Позовні матеріали надійшли до суду поштою в конверті, зданому у відділення зв'язку 25.11.2022, що підтверджується відповідним штемпелем на конверті.
Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві (а.с. 47-48), просить суд відмовити у задоволенні позову. На обгрунтування своєї позиції зазначає, що даний транспортний засіб (а саме задній бампер) був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 06.06.2018 за участі іншого співробітника патрульної поліції, тому позивач протиправно включив витрати на його ремонт до матеріальної шкоди, яку повинен відшкодувати відповідач. Крім того, вказує, що висновок експертного дослідження, яким обґрунтовано розмір шкоди не є належним та допустим доказом, оскільки складений, на його думку, з порушенням процесуальних норм. Звертає увагу суду, що повинен нести матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше розміру свого середнього місячного заробітку. Відповідач у відзиві звернув увагу, що позов поданий із значним пропуском строку звернення до суду, а суд не вирішив питання щодо його поновлення.
Суд перевірив аргументи відповідача та з'ясував, що відповідно до прохальної частини позову Департамент патрульної поліції просить суд поновити строк звернення до суду, проте серед додатків до позову відсутня заява про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску; водночас в тексті позовну відсутнє будь-яке обґрунтування питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а до позову не додано докази на підтвердження обставин, що мали б підтверджувати поважність таких причин.
Суд вивчив аргументи сторін щодо обставин цієї справи та дотримання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з цим позовом та визнає, що дійсно помилково відкрив провадження за позовною заявою Департаменту патрульної поліції, що оформлена без дотримання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, оскільки:
- позовна заява не містить належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.5 ст. 160 КАС України);
- у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, чого не було зроблено - в прохальній частині позову є лише словосполучення з проханням поновити строк звернення до суду з цим позовом, без викладу будь-яких обставин на підтвердження поважності причин такого пропуску, а також доказів на підтвердження існування таких обставин (частина шоста статті 161 КАС України).
Висновок суду щодо неналежного оформлення позовних матеріалів ґрунтується на таких мотивах:
за загальним правилом спори щодо відшкодування матеріальної шкоди вирішуються в порядку цивільного судочинства. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі № 818/1688/16:
- відступила від власного висновку, викладеного у її постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справ і № 755/2258/17 щодо того, що спори за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, мають вирішуватися за правилами цивільного судочинства;
- навела такі аргументи для відступу від попередніх висновків: « 48. У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. 49. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення»;
- виснувала (п. 50 постанови), що спори за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Абзацом 2 частини 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
В цій справі суб'єкт владних повноважень (Департамент патрульної поліції) 25.11.2022 звернувся до суду із позовом про стягнення з колишнього поліцейського ( ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 13.12.2021) матеріальної шкоди в сумі 25827,76 грн., котра завдана 02.04.2021 внаслідок пошкодження службового автомобіля поліції в ДТП за участі поліцейського ОСОБА_1 в якості водія цього автомобіля.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII відповідно до статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Суд відхиляє покликання позивача на те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається частиною третьою статті 233 КЗпП України, оскільки відповідач в момент керування службовим автомобілем, що потрапив в ДТП (ця подія кваліфікується позивачем як момент завдання шкоди) проходив публічну службу (державну службу особливого характеру - був поліцейським), а не був працівником підприємства на підставі трудового договору, тому ці відносини врегульовані не КЗпП, а спеціальним законодавством, а КАС України встановлені спеціальні строки для цієї категорії спорів. Так, частиною п'ятою статті 122 КАС визначено, що для звернення до суду у справах щодо проходження громадянами публічної служби встановлюється місячний строк. Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду щодо віднесення цієї категорії спорів до юрисдикції адміністративних судів як таких, що безпосередньо пов'язані із проходженням особою публічної служби, для звернення до суду в цій категорії адміністративних справ слід застосовувати строк, визначений КАС України для цієї категорії публічно-правових спорів.
Алгоритм притягнення військовослужбовців та прирівняних до них осіб до матеріальної відповідальності врегульовано Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX), котрий поширюється на осіб рядового та начальницького складу Національної поліції України (ст. 2 Закону №160-IX), а не КЗпП.
Так, відповідно до частини 2, 3, 6, 7 статті 8 Закону № 160-IX у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Суд констатує, що позивач не навів в позовній заяві обставин та не надав доказів на підтвердження того, що Департамент патрульної поліції провів службове розслідування по факту ДТП 02.04.2021, визнав за результатами службового розслідування поліцейського ОСОБА_1 винним у завданні матеріальної шкоди в конкретній сумі, прийняв щодо поліцейського ОСОБА_2 наказ про притягнення до повної матеріальної відповідальності та довів до відома публічного службовця наказ такого змісту, а також не повідомив суд та не надав доказів того, що відповідач за наслідками ознайомлення з наказом про покладення на нього повної матеріальної відповідальності та відшкодування 25827,76 грн. відмовився від добровільного відшкодування матеріальної шкоди - а саме ця подія відповідно до ст.ст. 10, 12 Закону № 160-IX є підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в судовому порядку.
Відсутність викладу описаних істотних обставин у позовній заяві та відсутність доказів на підтвердження їх існування не лише перешкоджає суду встановити фактичні обставин справи, а й не дозволяє точно визначити дату, від якої слід обчислювати строк звернення до суду з описаним позовом.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву Департаменту патрульної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення 25827,76 грн.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви до 22.03.2024 включно у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему (підсистема «Електронний суд») або на адресу електронної пошти суду inbox@adm.lv.court.gov.ua заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:
1) додаткові пояснення до позовної заяви, в яких викласти обставини щодо процедури розслідування, визначення вини та покладення повної матеріальної відповідальності на поліцейського ОСОБА_1 за пошкодження 02.04.2021 службового автомобіля, а також відмови поліцейського від добровільного відшкодування шкоди, до яких слід додати такі докази:
- наказ про призначення службового розслідування;
- висновок за результатами проведеного службового розслідування;
- наказ про притягнення поліцейського ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності;
- відомості щодо доведення до відома поліцейського ОСОБА_1 наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності та докази його відмови від добровільного відшкодування такої шкоди;
2) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також долученням доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович