15 березня 2024 року № 320/11094/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФРУТ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ФРУТ» (далі також - ТОВ «БЕСТ ФРУТ», позивач) до Головного управління ДПС у місті Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якій позивач просить суд:
- бездіяльність, яка виразались у не вчиненні дій по самостійному скасуванню автоматично сформованої податкової вимоги, та дії, які виразилися у направленні платнику податку податкової вимоги №0001643-1303-2615 (форма «Ю») стосовно нарахування податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ «БЕСТ ФРУТ» на суму грошового зобов'язання 207 435,70 грн, вчинені ГУ ДПС у м. Києві, а також рішення №0001643-1303-2615 про опис майна у податкову заставу від 28 березня 2023 року, видане відповідачем визнати протиправними;
- податкову вимогу №0001643-1303-2615 (форма «Ю») стосовно нарахування податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ «БЕСТ ФРУТ» на суму грошового зобов'язання 207 435, 70 грн та рішення №0001643-1303-2615 про опис майна у податкову заставу від 28 березня 2023 року - скасувати.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій ГУ ДПС у м. Києві з винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв'язку із тим, що сума грошового зобов'язання є неузгодженою через оскарження податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року № 52660413, яким товариству визначено грошове зобов'язання у розмірі 207 435, 70 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у своєму відзиві заперечує проти заявлених позовних вимог з огляду на те, що станом на 08 травня 2023 року за ТОВ «БЕСТ ФРУТ» не обліковується податковий борг з податку на додану вартість, а вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними в розумінні положень пп. 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Відповідачем, в свою чергу, подано заперечення на відповідь на відзив у якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року № 52660413, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у сумі 207 647, 66 грн.
У зв'язку з зазначеним, 28 березня 2023 року відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу форми «Ю» № 0001643-1303-2615, якою сума заборгованості платника податків визначена на рівні 207 435, 70 грн.
Також, 28 березня 2023 року контролюючим органом було прийнято рішення № 00001643-1303-2615 про опис майна ТОВ «БЕСТ ФРУТ» у податкову заставу.
Листом від 28 березня 2023 року № 21572/6/26-15-13-03-12 «Щодо виділення активів» ГУ ДПС у м. Києві запропонувало позивачу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою наступні документи, а саме: баланс (звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави, а також повідомило, що у разі, якщо платник податків не погашає податковий борг та не надає зазначені документи, Податковим кодексом України, визначено наступні заходи: зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; арешт рахунків на суму податкового боргу; адміністративний арешт майна.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податкового боргу.
За визначенням пп. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пп. 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
За правилами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті у зв'язку із несплатою позивачем суми грошового зобов'язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 18 січня 2023 року № 52660413.
Так, положеннями п. 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пп. 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить:
1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктами 56.2 та 56.3 статті 56 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 ПК України).
При цьому, відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
За приписами пункту 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується:
днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Позивач зазначив, що сума грошового зобов'язання у розмірі 207 647, 66 грн, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 18 січня 2023 року № 52660413 не є узгодженою, у зв'язку із поданням скарги до Державної податкової служби України скарги від 06 лютого 2023 року № 6/1, в порядку визначеному пунктом 56.3 статті 56 ПК України.
Враховуючи те, що ТОВ «БЕСТ ФРУТ» не отримало вмотивоване рішення за його скаргою протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, вона в силу вимог пункту 56.9 статті 56 ПК України вважається повністю задоволеною.
Оскільки сума грошового зобов'язання у розмірі 207 647, 66 грн не є узгодженою, вона на думку позивача не набула статуту податкового боргу, а відтак, контролюючим органом вчинялись протиправні дії, які виразилися у направленні платнику податку податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, які не відповідають вимогам податкового законодавства.
За правилами пункту 56.5 статті 56 ПК України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Згідно пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Враховуючи те, що позивачем до позовної заяви не надано доказів дотримання вимог пунктів 42.2 статті 42 та 56.5 статті 56 ПК України в частині повідомлення відповідача про адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2023 року № 52660413, позовні вимоги про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо формування та направлення ТОВ «БЕСТ ФРУТ» спірних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу задоволенню не підлягають.
У той же час, згідно із п.п. 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Відповідно до пункту 60.2 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Отже, податкова вимога від 28 березня 2023 року№ 0001643-1303-2615 є відкликаною, про що вірно зазначає відповідач. При цьому, суд звертає увагу, що прийняття окремого рішення про відкликання вимоги контролюючим органом Податковий кодекс не передбачає.
Відповідно до інтегрованої картки позивача податковий орган зняв з нарахування суму грошового зобов'язання у розмірі 207 647, 66 грн та станом на травень 2023 року у позивача відсутня будь-яка заборгованість.
За таких обставин, оскільки оскаржувана податкова вимога відкликана у порядку статті 60 ПК України, то відповідно, ця вимога не створює для позивача обов'язків із сплати податків та не породжує для товариства інших правових наслідків, а відтак і не порушує прав позивача.
Крім того, як зазначив відповідач та що не було спростовано позивачем, ГУ ДПС у м. Києві не вчиняло жодних дій щодо внесення майна ТОВ «БЕСТ ФРУТ» у податкову заставу.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, з урахуванням наведеного на час розгляду цієї справи підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.