14 березня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/1487/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,
06.02.2024 адвокат Завезіон Євген Леонідович, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 08.02.2024), що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком, періоди роботи ОСОБА_1 з 29.11.1989 по 05.09.1990, оскільки мають місце виправлення в даті звільнення та в даті наказу на звільнення; з 01.09.1982 по 26.06.1986, з 01.09.1986 по 05.06.1989, з 17.09.1992 по 22.02.1993, з 23.02.1993 по 20.03.2000, з 23.03.2000 по 09.08.2000, з 27.10.2000 по 13.06.2001, з 14.06.2001 по 20.08.2001, з 21.11.2001 по 15.01.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.11.2023 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві у десятиденний строк усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України із уточненим колом учасників справи або уточненими позовними вимогами.
Копію вказаної ухвали вручено позивачу 27.02.2024, про що свідчить підпис на зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення.
27.02.2024 адвокат Завезіон Євген Леонідович направив на електронну пошту суду супровідний лист разом із уточненою позовною заявою. При цьому вказана заява підписана кваліфікованим електронним підписом представника.
У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною шостою цієї статті встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04.09.2021 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Згідно з ч. 8 ст. 18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Частинами 7, 8 статті 44 КАС України також встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Тобто, адвокат, який виконав свій обов'язок, встановлений частиною 6 статті 18 КАС України, з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Так, адвокат Завезіон Є.Л. у своїй заяві зазначив про наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», однак незважаючи на це заяву про усунення недоліків у справі надіслав на електронну адресу суду. До заяви додано роздруківку результату перевірки електронного підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 21.07.2021 у справі №9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Правовим наслідком відсутності підпису особи на процесуальному документі КАС України є повернення такого документа заявникові (п. 3 ч. 4 ст. 169, п. 1 ч. 4 ст. 298, п. 1 ч. 5 ст. 332 КАС України).
Отже, незважаючи на те, що заява засвідчена електронним підписом, проте подана адвокатом, який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», на електронну пошту суду, то остання не може вважатися заявою, підписаною у встановленому законом порядку. Така заява вважається не підписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Водночас суд звертає увагу й на те, що відповідно до ч. 9 ст. 18 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Тож у визначений судом десятиденний строк і до цього часу позивач вимоги суду не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною п'ятою цієї ж норми передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки заявник не скористався своїм правом на усунення недоліків позовної заяви у передбачений законом спосіб ні у строк визначений судом, ні до теперішнього часу, то суд, в силу вимог ч. 5 ст. 169 КАС України, зобов'язаний повернути позовну заяву позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун