26 лютого 2024 рокуСправа №160/32970/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/32970/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
18.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, при здійсненні перерахунку нарахувань та виплаті пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 160/13792/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок нарахувань та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 160/13792/23 без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом порушується його право на виплату пенсії в належному розмірі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В означеній ухвалі суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено 27.12.2023 до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.
Проте, станом на день ухвалення рішення суду у справі відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень.
Згідно із ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
При цьому, заяв або клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду також не надходило.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з місяця припинення такої доплати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 набрало законної сили 11.09.2023.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, при цьому, вказану доплату встановлено у межах максимального розміру пенсії.
26.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23.
Листом «Про розгляд звернення» від 06.11.2023 №54985-42019/Б-01/8-0400/23 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 до розміру пенсії позивача з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Одночасно повідомлено, що відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячна доплата в сумі 2000 гривень встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021. Наголошено також на тому, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати позивачу щомісячну доплату відповідно до Постанови №713 у сумі 2000,00 грн понад максимальний розмір пенсії, визначений статтею 43 Закону № 2262, перерахунок пенсії не призвів до збільшення розміру пенсії, доплата пенсії на виконання рішення суду не нараховувалась.
09.11.2023 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23.
Листом «Про розгляд звернення» від 06.11.2023 №54985-42019/Б-01/8-0400/23 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2021 у справі №160/7096/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2021 в розмірі 70% від грошового забезпечення 29145,00 грн, яке зазначено у довідці від 26.04.2022 №2764. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі №160/18177/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2021 в розмірі 90% від грошового забезпечення 29145,00 грн, яке зазначено у довідці від 26.04.2022 №2764, без обмеження максимальним розміром пенсії. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 до розміру пенсії позивача з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №160/11132/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 90% від грошового забезпечення 20344,50 грн, яке зазначено у довідці від 06.05.2021 №2007, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, з нарахуванням індексації пенсії з 01.03.2022 на підставі Постанови №118, без обмеження максимальним розміром пенсії. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/931/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 в розмірі 90% від грошового забезпечення 11835,00 грн, яке зазначено у довідці від 20.03.2018 №84 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, а також з 05.03.2019 нараховано 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, без обмеження максимальним розміром пенсії. При цьому розмір пенсії позивача, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/931/23 без обмеження максимальним розміром, в період з 01.01.2018 по 31.01.2018 (6912,35 грн) та з 01.01.2019 по 04.03.2019 (8781,93 грн) не відрізняється від розміру пенсії, обчисленого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №160/1267/19. Крім того, розмір пенсії позивача станом на 01.04.2019 (14970,00 грн), обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі №160/9715/21 з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону № 2262, перевищує розмір пенсії позивача станом на 01.04.2019 (8781,93 грн), обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 160/931/23 без обмеження максимальним розміром. Враховуючи викладене, доплату пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 160/931/23 нараховано за період з 05.03.2019 по 31.03.2019.
Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції.
Відповідно до положень цього закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У зазначеній редакції вказану частину ст.43 Закону №2262-XII було викладено відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 із змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015, №1774-VIII від 06.12.2016.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати 10740 гривень.
На підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, рішенням Конституційного Суду України у справі №1-38/2016 від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. Також Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення, встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 норма частини 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня.
Водночас відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», та деяких інших осіб слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Вказане означає, що протягом 2017 року статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено положень про те, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 14.05.2019 у справі №591/2109/17, та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
Сам факт визнання Конституційним Судом України такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України, свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при перерахунку пенсії позивача.
Суд зазначає, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Отже, оскільки зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
При цьому суд зазначає, що положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, яка, зокрема, передбачає, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність не поширюється на позивача, оскільки відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, при цьому, вказану доплату встановлено у межах максимального розміру пенсії.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі. Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі YvonnevanDuynv.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не доведено обґрунтованості та, відповідно, правомірності власних дій щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №160/13792/23.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, з огляду на положення статті 5 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій при проведенні позивачу перерахунку пенсії, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем у рамках даного позову сплачено документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з урахуванням приписів ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми сплаченого судового збору на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, при здійсненні перерахунку нарахувань та виплаті пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 160/13792/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок нарахувань та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 160/13792/23 без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 26.02.2024.
Суддя О.В. Царікова