справа № 631/1508/16-ц
провадження № 8/631/4/24
про відмову у відкритті провадження у справі
15 березня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року у справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
15 березня 2024 року за вхідним № 1751/24-вх. до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року у справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
У вищевказаній заяві заявник просить суд скасувати рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року по справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц (провадження 2/631/757/16) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у зв'язку нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що після винесення вищевказаного рішення, постановою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у справі з єдиним унікальним № 631/65/23 (провадження № 2/631/272/23) було встановлено, що він не являється біологічним батьком ОСОБА_3 з моменту її народження, у зв'язку з чим було виключено з актового запису № 66 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 08 червня 2016 року Нововодолазьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області, відомості про батька ОСОБА_1 , громадянина України. Тобто, нововиявленою обставиною по даній справі заявник зазначає постанову Харківського апеляційного суду, постановлену 30 листопада 2022 року у справі з єдиним унікальним №631/65/23 (провадження № 2/631/272/23), та повідомляє, що про існування нововиявленої обставини він дізнався 30 листопада 2022 року.
Крім того, до вищевказаної заяви заявником, ОСОБА_1 , було долучено заяву про поновлення строку на перегляд рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року у справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц (провадження 2/631/757/16) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши зміст заяви, а також вивчивши додані на її обґрунтування докази, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Статтею 423 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Приписами частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Як на підставу для перегляду рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року, заявник посилається на приписи 1 частини 2 наведеної норми права, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини 4 та 5 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Разом із тим, у статті 424 Цивільного процесуального кодексу України визначені строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, які забезпечують належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією із складових верховенства права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України».
У Цивільному процесуальному кодексі України встановлено граничні строки звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Зокрема, у пункті 1 частини 1 статті 424 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Наведений вище строк звернення до суду є процесуальним і може бути поновлений судом за загальними правилами, встановленими статтею 127 Цивільного процесуального кодексу України.
Водночас відповідно до пункту 1 частини 2 статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням приписів частини 1 цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 424 Цивільного процесуального кодексу України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Отже, законом визначено граничний строк, протягом якого може бути подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, складає три роки з дня набрання законної сили судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву.
Зазначений строк є присічним (преклюзивним) і поновленню не підлягає, незалежно від причин його пропуску і істотності обставин, які є нововиявленими.
Тобто, зі змісту наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що строк, визначений у пункті l частини 3 статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки, а тому за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк є присічним і не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 261/4637/13-ц (провадження № 61-22047св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 753/11003/13-ц (провадження № 61-14741св19), від 25 січня 2023 року у справі № 2-1014/98 (провадження № 61-3720св22).
Як вбачається з матеріалів справи рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року у справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яке заявник просить скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами, набрало законної сили 30 вересня 2016 року.
Тобто в даному випадку трирічний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами сплив 30 вересня 2019 року і в силу закону не може бути поновлений.
Наслідком пропущення строку на подання заява про перегляд судового рішення за нововиявленими, визначеного пунктом 1 частини 3 статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, є відмова у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Така ж правова позиція висловлена й у висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 січня 2020 року у справі № 2-3923/11.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Частиною 2 статті 427 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року у справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яке набрало законної сили 30 вересня 2016 року, лише у березня 2024 року, тобто після спливу трирічного строку з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (який є преклюзивним і поновленню не підлягає), враховуючи положення наведених норм Цивільного процесуального законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 , поданої на підставі пункту 1 частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 258 - 260, 263 - 265, частинами 5 та 11 статті 272, статтями 352 - 355, 423, 424, 426, 427 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року у справі з єдиним унікальним № 631/1508/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: Т. М. Трояновська