Справа № 464/6400/21 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.
Провадження № 22-ц/811/2876/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
04 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Псярук О.В.
з участю: ОСОБА_1 ,
представників ПрАТ «Львівобленерго» - Трускавецької Н.О., Іщука І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року, -
у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», треті особи: Сокальський район електричних мереж, Головне управління Держпродслужби у Львівській області, про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . В безпосередній близькості до будинку, в якому вона проживає, знаходиться трансформаторна підстанція ЗТП-435, яка належить ПрАТ «Львівобленерго», проходить повітряна високовольтна лінія електропередачі та підземний кабель високої напруги. Крім того, на даху сусіднього будинку розміщена сонячна електростанція. Стверджує, що внаслідок багаторічної роботи обладнання, яке знаходиться у підстанції та вищезазначених ліній електропередачі, у її квартирі цілодобовий шум та електромагнітне випромінювання, що спричинило у неї та членів її сім'ї хронічні захворювання, які прогресують та не піддаються лікуванню. Зазначає, що відповідач відмовляв у задоволенні її неодноразових зверненнях щодо усунення наслідків роботи обладнання, що знаходиться на підстанції, та приведення його до існуючих норм та стандартів, обгрунтовуючи відмови відсутністю будь-яких порушень у роботі електрообладнання. Вказує, що охоронні зони електричних мереж встановлюються за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв на відстані трьох метрів від огорожі або споруди, однак в даному випадку відстань є меншою, що є грубим порушенням санітарних норм. Крім того, повітряна лінія електропередачі від опори № 2 проходить безпосередньо над дахом будинку, в якому вона проживає, а підземний силовий кабель потужністю 6 Кв в межах 4 м., що порушує охоронні зони, які в даному випадку мають становити 10 м. Вважає, що неправомірними діями відповідача порушено її право на користування своїм майном, а також завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 300 000 грн., що полягає у порушенні її спокою, знервованості, негативному впливі протіканні електричної енергії по кабелю та необхідності постійно витрачати свій вільний час для звернень щодо визначення шкідливого впливу, який вона отримувала внаслідок діяльності відповідача.
З наведених підстав просить:
-зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» усунути негативний вплив від роботи обладнання трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП - 0,4 кВ біля будинку АДРЕСА_2 та привести до попереднього стану, який існував до прокладення траси ЛЕП -0,4 кВ.;
-зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» перенести від будинку АДРЕСА_2 опору № 2 ПЛ-0,4Л-1 лінії високовольтної електропередачі, яка тримає кабель високої напруги і підземний кабель високої напруги (6 Кв) від стіни будинку АДРЕСА_2 на нормальну відстань;
-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 300000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу обладнання трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП -0,4кВ біля будинку № 3 по вулиці Тартаківській в місті Сокалі Львівської області.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» усунути негативний вплив від роботи обладнання трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП -0,4 кВ біля будинку АДРЕСА_2 ( усунути цілодобовий шум в квартирі АДРЕСА_1 ) .
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» в користь ОСОБА_1 100 000 грн. моральної шкоди , заподіяної внаслідок негативного впливу обладнання трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП -0,4 кВ біля будинку № 3 по вул. Тартаківській в м. Сокалі Львівської області та траси ЛЕП -0,4 кВ.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» в користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
В інших позовних вимогах відмовлено.
Рішення суду оскаржило Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що будівництво об'єктів електричних мереж передбачає обов'язкову послідовність дозвільних процедур, що включає в себе окреме відведення земельних ділянок під відповідні об'єкти електроенергетики. Зазначає, що висновки суду про те, що трансформаторна підстанція ЗТП-435, яка належить ПрАТ «Львівобленерго», знаходиться у безпосередній близькості до будинку позивача грунтуються виключно на словах позивача та не підтверджуються жодними доказами, а високовольтних ліній електропередачі за адресою проживання позивача немає. Вказує, що вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об'єктів енергетики , запобіганню ушкодженню, а також зменшенню їх негативного впливу на людей та довкілля встановлюються охоронні зони.
Вважає, що опори ліній електропередачі знаходяться на відстані 4 метри від будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає позивач, що відповідає вимогам чинних нормативних документів, якими передбачено охоронні зони відстанню 2 метри від повітряних ліній напруги потужністю до 1 кВ та відстанню 3 метрів за периметром від огорожі або споруди трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Наголошує, що шумозахисні заходи від трансформаторних підстанцій обгрунтовуються і узгоджуються з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а вимірені рівні шуму в житлових приміщеннях будинку АДРЕСА_2 не перевищують допустимих рівнів і становлять 22-23дбА, при допустимому рівні 30 дбА. Крім того, за результатами проведення інструментальних замірів у квартирі та на прибудинковій території перевищень граничнодопустимих рівнів шкідливих фізичних факторів не встановлено. Звертає увагу, що надані позивачем заміри шкідливого впливу в квартирі виміряні за допомогою програми в смартфоні не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки проведені несертифікованим приладом. З наведених підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПрАТ «Львівобленерго» - Трускавецької Н.О. та Іщука І.С. на підтримання доводів апеляційної скарги,заперечення ОСОБА_1 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на здоров'я позивачки негативно впливає цілодобовий шум в належній їй квартирі АДРЕСА_1 , що перевищує допустимі чинним законодавством норми, який спричинений роботою обладнання ПрАТ «Львівобленерго», а саме, трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП -0,4 кВ та лінії електропередачі, відтак ПрАТ «Львівобленерго» слід зобов'язати усунути цей негативний вплив та відшкодувати ОСОБА_1 100 000 грн. моральної шкоди .
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується штампом в паспорті громадянина України серія НОМЕР_1 , виданим Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 10 жовтня 1997 року.
Згідно з листом Сокальського РЕМ ПрАТ «Львівоблненрго» № 220-2-4 від 14 лютого 2019 року електропостачання житлового будинку АДРЕСА_2 здійснюється від опори № 2 ПЛ-0,4квЛ-1 від ЗТП-435 м. Сокаль. Лінія електропередачі побудована в 1967 році згідно з вимогами чинних нормативних документів. ЗТП-435 м. Сокаль потужністю 250кВА побудована в 1978 році. Заміни силового трансформатора на трансформатор більшої потужності на ЗТП з того часу не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має право передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» є оператором системи розподілу у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії».
Статтею 76 Земельного кодексу України передбачено, що землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об'єктів на землях іншого цільового призначення. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. Лінійні об'єкти енергетичної інфраструктури можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення, у тому числі за договорами сервітуту.
Відповідно до ст. 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються, зокрема, уздовж ліній електропередачі для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» санітарно-захисна зона об'єктів енергетики встановлюється для захисту населення від шкідливого впливу електричних полів, спричиненого певною їх напругою. Санітарно-захисна зона вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі залежно від їх напруги встановлюється у вигляді території, межі якої регламентуються по обидва боки ліній на певній відстані від проекції крайніх фазних проводів чи/або кабелів на землю в перпендикулярному до електролінії напрямку. Санітарно-захисні зони електричних станцій і підстанцій, струмопроводів та пристроїв встановлюються на певній відстані за периметром земельної ділянки, на якій ці об'єкти розміщені. Санітарно-захисною зоною зазначених об'єктів вважається територія, на якій напруга електричного поля перевищує допустимі норми. Допустимі норми напруги електричного поля та розміри санітарно-захисних зон об'єктів енергетики встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» Охоронні зони об'єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об'єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Охоронні зони уздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки ліній від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на певній відстані залежно від напруги ліній електропередачі. Охоронні зони уздовж підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки від крайніх кабелів лінії на певній відстані залежно від місця розміщення цих ліній. Охоронні зони уздовж підводних кабельних ліній електропередачі встановлюються у вигляді водного простору від поверхні води до дна, обмеженого вертикальними площинами, віддаленими по обидва боки від крайніх кабелів лінії на певній відстані залежно від місця розміщення цих ліній. Охоронні зони електричних станцій і підстанцій, струмопроводів та пристроїв встановлюються на певній відстані за периметром земельної ділянки, на якій ці об'єкти розміщені.
Пунктом 7 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455, передбачено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються:
-уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на таку відстань по горизонталі: - 2 метри - до 1 кВ; - 10 метрів - 3-20 кВ; - 15 метрів - 35 кВ; - 20 метрів - 110 кВ; - 25 метрів - 150 кВ, 220 кВ; - 30 метрів - 330 кВ, 400 кВ, 500 кВ; - 40 метрів - 750 кВ;
-уздовж переходів повітряних ліній електропередачі через водні об'єкти (ріки, канали, озера, ставки тощо) - у вигляді повітряного простору над поверхнею водного об'єкта, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на відстань: 100 метрів - для водних об'єктів, через які проходять внутрішні водні шляхи, віднесені в установленому порядку до категорії судноплавних; передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ліній електропередачі, що проходять по суші, - для всіх інших водних об'єктів; за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, на відстань 3 метри від огорожі, краю фундаменту неогородженої споруди або стояків щоглової підстанції;
-уздовж підземних кабельних ліній електропередачі (крім кабельних ліній електропередачі напругою до 1 кВ, прокладених у місцях під тротуарами) - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів, а також стін кабельного колодязя чи іншої підземної або наземної кабельної споруди (опори) на відстань 1 метра;
-уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених у місцях під тротуарами, - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїзної частини вулиці;
-уздовж підводних кабельних ліній електропередачі - у вигляді водного простору від поверхні води до дна, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів на відстань 100 метрів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 покликається на те, шо у зв'язку з безпосередньою близькістю розташування від її будинку трансформаторної підстанції ЗТП-435, повітряної високовольтної лінії електропередачі та підземного кабелю високої напруги в її квартирі протягом багатьох років існує цілодобовий шум та електромагнітне випромінювання, внаслідок чого неможливе нормальне проживання та виникають хронічні захворювання, які прогресують і не піддаються лікуванню.
Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачені Державними санітарними нормами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 463.
Відповідно до Державних санітарних норм, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 463, допустимі рівні шуму в житлових приміщеннях та спальних кімнатах житла становлять 30 дБА вночі та 40 дБА вдень, а на територіях, які без посередньо прилягають до житлових будинків - 45 дБА вночі та 50 дБА.
З матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2018 року по січень 2019 року ОСОБА_1 неодноразово зверталася до виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області, а також до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області зі скаргами та зверненнями, в яких скаржилася на цілодобове гудіння в її квартирі від електроопори та ліній електропередачі за стіною будинку АДРЕСА_2 та просила з'ясувати причину цього гудіння та утворити комісію для заміру електромагнітного поля в її квартирі.
Протоколом проведення досліджень шумового навантаження і звуку № 1 від 02 січня 2019 року підтверджується, що рівні звукового тиску у відповідних октавних смугах частот, еквівалентний та максимальний рівень шуму, в досліджуваних точках спальної кімнати квартири АДРЕСА_1 в денний час не перевищують гранично допустимі рівні.
Згідно з актом від 12 березня 2019 року, складеним комісією в складі: секретаря ради, голови комісії ОСОБА_2 , начальника юридичного відділу Чернявської Х.М., головного спеціаліста з виконання завдань і обов'язків в галузі архітектури та містобудування відділу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, секретаря комісії Збожної Л.Р., головного спеціаліста відділу земельних ресурсів, містобудування та архітектури Волкова С.В., начальника відділу за дотриманням санітарного законодавства Сокальського районного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Тріска І.В., в.о. завідувача відділу Червоноградського міськрайонного центру лабораторних досліджень ДУ «ЛОЦЛ МОЗУ» Терех Н.В., головного інженера Сокальського РЕМ Ішук І., опора № 2 знаходиться на відстані 4 м. до житлового будинку АДРЕСА_2 , що відповідає чинним нормативним документам.
Згідно з актом від 06 травня 2019 року, складеним комісією в складі: секретаря ради, голови комісії Марчук С.М., начальника юридичного відділу Чернявської Х.М., головного спеціаліста з виконання завдань і обов'язків в галузі архітектури та містобудування відділу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, секретаря комісії Збожної Л.Р., головного спеціаліста відділу земельних ресурсів, містобудування та архітектури Волкова С.В., начальника відділу за дотриманням санітарного законодавства Сокальського районного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Тріска І.В., головного інженера Сокальського РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» Ішук І., в ході комісійного обстеження було повторно проведено заміри відстаней від повітряної лінії електропередачі до закритої трансформаторної підстанції ЗТП-435 паралельно до східної стіни будинку АДРЕСА_2 на відстані 4,0 м., відстань від лінії електропередачі до найближчого віконного пройому квартири скаржниці становить 5,5 м. Шумових навантажень, як і електро-магнітних полів на лініях електропередачі 0,4 кВ відповідно до даних Сокальського РЕМ та попередніх лабораторних досліджень, які проводилися 29.01.2018 року не існує, а проявляються на підстанціях, лініях електропередачі напругою 330 кВ і вище, де вплив на людину має електричне і магнітне поле.
Протоколом проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку № 14 від 14 червня 2019 року підтверджується, що виміряні рівні шуму в житлових приміщеннях будинку АДРЕСА_2 не перевищують допустимих рівнів і становлять 22-25 дБА при допустимому рівні 30 дБА; виміряні рівні шуму на прилеглій території (подвір'я будинку № 3, 2 м. від стіни будинку) не перевищують допустимих рівні і становлять 32 дБА при допустимому 45 дБА згідно наказу МОЗ України № 463 від 22 лютого 2019 року.
Згідно з актом від 20 січня 2021 року, складеним комісією в складі: заступника міського голови м. Сокаль, голови комісії Олійник О.Р., головного спеціаліста відділу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, секретаря комісії Волкова С.В., депутата Сокальської міської ради Львівської області Грисюк В.І., депутата Сокальської міської ради Львівської області Ваврів М.С., депутата Сокальської міської ради Львівської області Піддубчишин О.М., членами комісії на підставі вивчених документів визначити джерело негативного впливу від трансформаторної підстанції та ліній електропередачі виявити не вдалося. Рекомендовано заявниці визначення джерела походження негативного впливу вирішувати в судовому порядку із залученням експерта із судової експертизи.
Звернувшись з позовними вимогами, під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подавала клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, на вирішення якої просила поставити наступні питання:
1) що є джерелом шуму у квартирі АДРЕСА_1 ?
2) чи є перевищення показників шуму та електромагнітного/та чи іншого впливу повітряної лінії електропередач в квартирі АДРЕСА_1 , яка нависає над дахом вказаної квартири?
3) чи дотримано норми і стандарти при розміщенні біля житлового будинку АДРЕСА_2 трансформаторної підстанції ЗТП-435 та 4-ри жильного силового кабелю?
4) який стан електрообладнання на даний час (зробити заміри в опалюваний/дощовий сезон (листопад) при при плюсовій температурі вологості повітря в приміщенні трансформаторної підстанції) стан підлоги, стелі і всіх предметів (обладнання) в ній?
5) визначити усі показники впливу, які існують у квартирі АДРЕСА_1 від електромагнітного впливу повітряної та підземної лінії електропередачі, що відходять від казаної трансформаторної підстанції і сонячної електростанції 15 кВт, приєднаної до електромережі без технічних умов, що підключена до опори № 1?
6) чи наявні порушення природоохоронної зони, діючих стандратів, норм та правил при розміщені біля житлового будинку АДРЕСА_2 трансформаторної підстанції ЗТП-435 та 4-ри жильної повітряної лінії електропередачі 4-ри жильного силового кабелю?
Однак, в подальшому у зв'язку з відсутністю можливості оплатити вартість експертизи просила залишити подане нею клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи без розгляду.
Таким чином, позивач, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які вона покликається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи те, що відстань від трансформаторної підстанції та ліній електропередачі до будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходиться належна позивачці квартира, відповідає вимогам законодавства, а рівень шуму в квартирі позивачки не перевищує допустимі норми, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовна вимога щодо зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» перенести від будинку АДРЕСА_2 опору № 2 ПЛ-0,4Л-1 лінії високовольтної електропередачі, яка тримає кабель високої напруги і підземний кабель високої напруги (6 Кв) від стіни будинку АДРЕСА_2 на нормальну відстань, не підлягає до задоволення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що чиним законодавством передбачено перенесення відповідних елементів електромереж оператором системи у разі наміру спорудити, реконструювати будівлі, що потребує перенесення відповідних елементів електричних мереж.
Відповідно до ч. 21 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» разі якщо замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об'єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу у порядку, визначеному кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу. Плата за надані послуги визначається згідно з кошторисом, який є невід'ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої замовником.
Кодексом систем розподілу визначено, що на підставі приписів ч.18 ст.21 ЗУ «Про ринок електричної енергії» винесення об'єктів електричних мереж може здійснюватися після відповідного звернення замовника до оператора системи розподілу з додаванням до такого звернення ситуаційного плану забудови, видачі оператором системи розподілу технічних умов та вихідних даних для проектування перенесення належних йому об'єктів, розроблення замовником на підставі виданих оператором системи розподілу технічних умов та вихідних даних відповідного проекту, в т.ч. здійснити заходи з відведення земельних ділянок потрібних оператору системи розподілу для розташування винесених об'єктів електричних мереж, оператор системи розподілу має погодити такий проект і оформити відповідне технічне рішення.
Тобто, законодавством чітко визначено процедуру і порядок винесення об'єктів електричних мереж за рахунок замовника, якщо таке потрібне для мети замовника будівництва чи реконструкції будівель чи споруд, інших об'єктів архітектури за плату, визначену згідно з проектно-кошторисною документацією за рахунок замовника.
В інших випадках перенесення відповідних елементів електромереж законодавство не передбачає.
Крім того, ОСОБА_1 звернулася з вимогами про відшкодування моральної шкоди, завданої негативним негативного впливом обладнання трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП -0,4кВ біля її будинку, що спричинило погіршення стану її здоров'я.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Під моральною шкодою, згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95р., слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Витягом з медичної карти стаціонарного хворого № 9420 підтверджується, що з 18 листопада 2013 року до 03 грудня 2013 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» з діагнозом гострий розлад мозкового кровообігу (18.11.2013 року) в басейні правої середномозкової артерії у вигляді лівобічної пірамідної недостатності, з порушенням функції руху лівих кінцівок, минущої дизартрії.
Випискою з історії хвороби № 57 підтверджується, що з 03 січня 2014 року до 14 січня 2014 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» з діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія III ст. Стан після перенесеного ГРМК в правій передномозковій ортерії за ішемічним типом (18.11.2013 року) з лівобічним геміпарезом, порушенням рухової функції афазії, когнітивним дефіцитом ІХС артеросклеротичний кардіосклероз.
Виписками з медичної карти стаціонарного хворого № 9128, № 9393, № 3468, підтверджується, що з 26 вересня 2018 року до 09 жовтня 2018 року, 04 жовтня 2019 року до 13 листопада 2019 року, з 27 травня 2021 року до 10 червня 2021 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП Сокальської міської ради Львівської області «Сокальська районна лікарня» з діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія III ст. з частими мозковими пароксизмами, стійкою цефалгією, вестибулоатаксією, наслідками ГРМК 2013 року з лівобічною пірамідною недостатністю (код за МКХ - 10).
Виписками з медичної карти стаціонарного хворого № 7975, № 1523, та Витягом з карти хворого денного стаціонару № 192 підтверджується, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 2014 року до 12 жовтня 2014 року, з 19 лютого 2016 року до 26 лютого 2016 року, з 11 березня 2019 року до 18 березня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП Сокальської міської ради Львівської області «Сокальська районна лікарня» з діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія II-III ст. змішаного генезу (судинна, гіперточніна) з церебральними ангіоспатичними кризами у ВББ у вигляді вестибулоатактичного синдрому, стійкої цефалгії за наслідками перенесеного ГПМК за ішемічним типом 2013 року з помірно вираженим правобічним геміпарезом, мнестично-когнітивними розладами, порушеною функцією кінцівок .
27 квітня 2020 року ОСОБА_1 безтерміново встановлено третю групу інвалідності загального захворювання, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія ААБ №349419.
Згідно з довідкою № 405 від 08 липня 2020 року, виданою центральною ЛКК КНП Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» у ОСОБА_1 , інваліда третьої групи спостерігається погіршення стану здоров'я, а цілодобовий шум може негативно впливати на психоемоційний стан хворої, що на думку колегії суддів, є лише припущенням.
З поданих медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні внаслідок гострого розладу мозкового кровообігу, який стався у неї 18 листопада 2013 року, а подальше погіршення стану її здоров'я відбувалося у зв'язку з його наслідками.
Інші медичні документи, надані позивачкою, підтверджують лікування ОСОБА_1 у невропатолога, ендокринолога, кардіолога, сімейного лікаря та психіатра, однак не свідчать, що таке лікування їй необхідне у зв'язку з погіршенням стану здоров'я саме через роботу обладнання трансформаторної підстанції та лінії електропередачі.
Отже, в матеріалах справи відсутні а позивачем не надано доказів, які б свідчили про причинно-наслідковий зв'язок між діяльністю відповідача та погіршенням стану здоров'я позивачки.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ПрАТ «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
Оскільки виявити негативний вплив від трансформаторної підстанції та лінії електропередачі не вдалося, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» усунути негативний вплив від роботи обладнання трансформаторної підстанції ЗТП-435-11 ЛЕП - 0,4 кВ біля будинку АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго»- задовольнити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року- скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 14.03.2024 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк