Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8482/2024
15 березня 2024 року місто Київ
справа № 755/2658/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою Булавінової Юлії Володимирівни , подану в інтересах боржника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року про залишення скарги без розгляду, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В., у справі за скаргою боржника ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шарової Дар'ї Валеріївни, заінтересована особа: стягувач Акціонерне товариство «ВТБ Банк»,-
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року скаргу боржника ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Булавінова Ю.В. , як представник боржника ОСОБА_2 20 лютого 2024 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
23 лютого 2024 року Київським апеляційним судом до Дніпровського районного суду міста Києва було направлено запит про витребування справи №755/2658/24.
13 березня 2024 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до п.п.11 п.16-1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (тобто до 30 вересня 2016 року), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню(п.п.11 п.16 Розділу XV Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України»).
Положеннями ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно зі змістом п.п.12.2-12.5, 12.9 Положення ордер має містити: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; дату видачі ордера.
Згідно із п.1 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона підписана Булавіновою Ю.В. , як представником боржника ОСОБА_2
Булавіновою Ю.В. до апеляційної скарги додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1173212.
Зі змісту наданого Булавіновою Ю.В. ордера вбачається, що він не містить всі обов'язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення.
Зокрема, ордер не містить: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; дату видачі ордера.
Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому апеляційний суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом Булавіновою Ю.В. до апеляційної скарги не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на судові рішення.
Апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити адвокату Булавіновій Ю.В. наступне.
Скріплення апеляційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання апеляційної скарги із застосуванням системи «Електронний суд» із доданням до останньої скан-копії ордеру, який не відповідачє вимогам пункту 11 Положення не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує її право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання апеляційної скарги, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року (провадження № К/990/33704/22) та ухвалах від 15 січня 2024 року у справі №2-814/10, від 08 лютого 2024 року у справі №387/1100/23.
Матеріали справи містить ордер, який підтверджує повноваження Булавінової Ю.В. діяти від імені ОСОБА_2 лише в Дніпровському районному суді міста Києва.
Отже, до апеляційної скарги не додано документів (довіреності та/або ордеру), які б підтверджували повноваження Булавінової Ю.В. діяти від імені ОСОБА_2 в Київському апеляційному суді.
Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
А відтак, Булавінова Ю.В. не надала відповідних документів згідно з вимогами ч.4 ст.62 ЦПК України на підтвердження її повноважень подавати на підписувати апеляційну скаргу від імені боржника ОСОБА_2 , а тому згідно з п.1 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України за своїм підписом або подану через представника - (адвоката).
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Булавінової Юлії Володимирівни , подану в інтересах боржника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року про залишення скарги без розгляду, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В., у справі за скаргою боржника ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шарової Дар'ї Валеріївни, заінтересована особа: стягувач Акціонерне товариство «ВТБ Банк» - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: