Справа №760/27274/23
2-а/760/667/24
15 березня 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 дану справу було передано до провадження судді Шереметьєвої Л.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Копію ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21.11.2023 позивачем було отримано особисто 01.02.2024, що підтверджується відповідною розпискою.
09.02.2024 позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків до якої було додано позовну заяву у новій редакції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ознайомившись із поданим адміністративним позовом вбачається, що недоліки викладенні в ухвалі від 21.11.2023 усунуто частково.
Так, позивачем у позові зазначено повне ім'я та по батькові позивачки, її місце проживання, номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, повне найменування відповідача.
Разом із тим, позивачем не було зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також у позовній заяві міститься заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Подана заява мотивована тим, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору та оскарження постанови, проте права позивача поновленні не було, а тому позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду нею був пропущений із поважних причин.
Досліджуючи подану заяву про усунення недоліків та наведенні підстави пропуску процесуального строку, суд приходить до висновку про визнання наведених причин неповажними та вважає за необхідно повернути позовну заяву позивачу з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами ст. 289 КУпАП регламентовано, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до вимог ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
В контексті спірних правовідносин та наведених представником позивача підстав, суд вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача підстави не пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви, а тому останні є неповажними.
Суд також окремо зазначає, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду із вказаним позовом.
Дані обставини уже неодноразово досліджувалися Верховним Судом,зокрема, аналогічна правова позиція знаходить своє відображення у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 463/1221/17, від 05 березня 2020 року у справі № 127/7446/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 522/14986/19, від 26 січня 2021 року у справі 757/48987/18-а, та суд враховує їх при прийнятті рішення у даній справі.
Суд звертає увагу позивача, що вона була наділена правом на оскарження постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд протягом загальному терміну - 10 днів із дня отримання постанови та скористався своїм правом на оскарження постанови у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі).
При цьому, звернення із скаргою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) не позбавляло права та можливості позивача звернутися до суду із даними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви у відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України, оскільки наведенні представником позивача підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду були визнані неповажними.
Також суд зазначає, що позивачем не були у повній мірі виконані вимоги ухвали суду від 21.11.2023, оскільки не було зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а тому також наявні підстави для повернення позовної заяви у відповідності до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України.
Керуючись ч. 2 ст. 123, п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - вважати неподаним та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Букіна О.М.