Справа №295/17631/23
2-з/295/26/24
14.03.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1
про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулась до Богунського районного суду м. Житомира із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за якою позивачка просить визнати за собою право власності на 1/2 квартири, розташованої у АДРЕСА_1 , та на 1/2 автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 19.01.2024 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 11:00 год 23.02.2024, у яке викликано учасників справи.
11.03.2024 у системі "Електронний суд" представником ОСОБА_1 - адвокатом Довгалюком Романом Олександровичем сформовано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог заяви позивачка, від імені якої діє адвокат Довгалюк Р.О., посилається на те, що предметом її позову у даній справі про поділ майна подружжя є майно, що перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_2 (відповідачем), а саме - квартира у АДРЕСА_1 , та автомобіль Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Вказаний спір виник після розірвання шлюбу між сторонами. 03.04.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі №295/2848/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а рішенням суду від 27.11.2023 у справі №295/2848/23 шлюб між сторонами розірвано.
При цьому, як вказує заявник, у відповідь на адвокатські запити отримано інформацію про продаж авто сторін 09.10.2023, копії договору комісії від 07.10.2023 №7990/23/3/021252 та договору купівлі-продажу транспортного засобу від 09.10.2023 №7990/23/008263 додано до заяви про забезпечення позову.
Як вказано у заяві, відповідач, усвідомлюючи, що шлюб між ним та позивачем буде розірвано, здійснив відчуження спільної сумісної власності подружжя - автомобіля. Тому, позивачка має обгрунтовані побоювання, що може бути відчужено і спільну сумісну квартиру, яка є предметом спору, що відповідно, не лише порушить права позивачки, як співвласника квартири, а й суттєво ускладнить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, що є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову. Позивачка просить застосувати забезпечення позову у виді арешту, адже це не дозволить відповідачу відчужити квартиру, враховуючи що право власності на спірну квартиру зареєстроване за відповідачем, в той час як спірна квартира є спільною сумісною власністю. Водночас, заявник вказує, що забезпечення позову не позбавить права користування відповідачем даною квартирою, що відповідно, не буде порушувати його права як співвласника квартири.
При цьому, у позивачки відсутні пропозиції по зустрічному забезпеченню, у зв'язку з тим, що у відповідача будуть відсутні збитки у разі задоволення даної заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч.13 ст.7 ЦПК України.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту заяви, доданих до неї матеріалів та матеріалів справи, рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 27.11.2023 у справі №295/2848/23 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який було укладено 01.08.2009, розірвано. При цьому, зі змісту рішення вбачається, що за заявою ОСОБА_2 суд відповідною ухвалою від 26.05.2023 задовольнив клопотання про надання строку для примирення та надав сторонам строк для примирення 6 місяців, зупинивши до закінчення цього строку провадження у справі.
Після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, 27.12.2023 ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом у даній справі стосовно поділу спільного майна подружжя - квартири, розташованої у АДРЕСА_1 , та автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Водночас, до заяви про забезпечення позову додано відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області на адвокатські запити, зі змісту яких вбачається, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру траснпортних засобів транспортний засіб марки Renault Megane, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був зареєстрований за ОСОБА_2 (у відповіді зазначено з 25.07.2028 року, що є очевидною опискою при зазначенні року реєстрації та очевидно мався на увазі 2018 рік у вказаній даті) - був відчужений останнім та на підставі договору комісії від 07.10.2023 №7990/23/3/021252 та договору купівлі-продажу транспортного засобу від 09.10.2023 №7990/23/008263 був зареєстрований на нового власника 14.10.2023. Копії вказаних документів додані РСЦ МВС в Житомирській області до відповіді на запит.
У наданих суду копіях договорів текст вибірково прихований, проте, дає можливість встановити в сукупності з відповідями на адвокатські запити факт відчуження ОСОБА_2 , під час зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу з метою надання строку для примирення сторін, транспортного засобу, набутого під час шлюбу з позивачкою, щодо якого, зокрема, заявлено про поділ майна у даній справі.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована 17.11.2017 на праві власності за ОСОБА_2 .
Згідно з частиною 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одними із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150 ЦПК України, є накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії, у тому числі заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Пунктами 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірну квартиру оформлено за відповідачем ОСОБА_2 , та останнім уже відчужувалось інше спірне у справі майно, набуте під час шлюбу, тому суд вважає, що заявником в заяві про забезпечення позову доведено наявність обґрунтованих підстав вважати, що наявні ризики відчуження відповідачем спірного нерухомого майна, у зв'язку з чим ефективний захист та відновлення прав позивача та виконання рішення суду, у разі задоволення позову, може бути утруднене.
З огляду на встановлені під час розгляду заяви обставини, суд вважає, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна, а враховуючи зміст та обсяг заявлених вимог, те, що предметом позову є поділ спільного майна, захід забезпечення позову, який просить застосувати позивачка, є співмірним із заявленими позовними вимогами, тому, на думку суду, невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яке може бути ухвалено за результатами судового розгляду, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням її копії сторонам, також направляється до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для вжиття відповідних заходів щодо її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення для виконання ухвали три роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Т.А. Воробйова