Справа № 159/1312/24
Провадження № 1-кп/159/301/24
14 березня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024030550000021 від 09.01.2024),
ОСОБА_4 , в кінці жовтня 2023 року (точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено), в лісопосадці поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, шляхом знайдення, незаконно придбав 120 патронів, які належать до боєприпасів - є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм., виготовлені промисловим способом і придатні для стрільби, та пластичну вибухову речовину на основі гексогену, маса якої становить 323,1 грам, та яка придатна до вибуху, які останній зберігаючи при собі, разом із особистими речами, перевіз 31.12.2023 до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу зберігав до 14 год. 06 хв. 08 січня 2024 року (початку проведення огляду місця події працівниками поліції), в ході якого виявлено та вилучено вищевказані бойові припаси та вибухові речовини.
ОСОБА_4 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав, що у вказаних у обвинувальному акті місці і час, за вказаних у ньому обставин, незаконно придбав та зберігав патрони та вибухову речовину. У вчиненому розкаюється.
Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, який підтверджує їх існування.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 незаконно придбав, носив та зберігав бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу - вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, яке виразилось у тому, що обвинувачений очевидно і безсумнівно усвідомив протиправність і недопустимість вчинків, які ставляться йому у вину, їх небезпеку для суспільства, засудив ці вчинки, переконав своєю поведінкою у тому, що ці вчинки були лише прикрим епізодом в його біографії, які зумовлені збігом важких життєвих обставин, а також у тому, що більше цих вчинків, як і інших кримінальних правопорушень, він не допустить.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виразилось у тому, що обвинувачений не лише розкаявся у вчиненому, а і розповів про обставини кримінального правопорушення усе, що йому було відомо, не намагався спотворити події, що істотно полегшило розслідування і зменшило затрачені на нього час і кошти. Така поведінка обвинуваченого безумовно має знайти винагороду у істотному зменшенні призначеного покарання і сприйматись як пом'якшуюча обставина.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить також вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин. ОСОБА_4 придбав бойові припаси і вибухівку під час бойових дій. Бойові припаси і вибухівка належали противнику. Відразу після придбання він був поранений, здобуті бойові припаси і вибухівка залишались у його спорядженні і він, через поранення, не надав цьому значення, яке належало надати. Як наслідок бойові припаси і вибухівку він привіз додому і зберігав там у закритому для інших місці, не маючи небезпечних намірів щодо них. Увесь цей час він був зайнятий лікуванням поранення, що і зумовило, значною мірою, брак часу і уваги для обдумування шкідливих наслідків своїх дій. Факт поранення і його лікування ОСОБА_4 підтвердив медичними довідками, платіжними і військовими документами. Відсутні докази того, що ОСОБА_4 придбав і зберігав бойові припаси і вибухівку з небезпечною метою, зокрема, з метою їх продати.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
У цьому випадку щодо ОСОБА_4 є кілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які названі вище, він сам є учасником бойових дій, має поранення, яке вимагає тривалого лікування і викликає труднощі в пересуванні, виключно позитивно характеризується у місці проживання та у місцях проходження військової служби в зоні бойових дій, має подяки і нагороди з місця бойових дій, має малолітню дитину, виявив твердий намір уникати протиправних вчинків і якнайскоріше стати на захист держави.
Усі, викладені вище, обставини переконують суд у тому що до ОСОБА_4 слід застосувати ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 263 КК України, а саме, до штрафу.
Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в сумі 12116 (дванадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 48 копійок.
Речові докази:
предмет циліндричної форми, зовні схожий на пластичну вибухову речовину сірого кольору, предмет циліндричної форми, зовні схожий на ручну димову гранату РДГ-2Б, 120 патронів калібру 5,45x39 мм. - передати військовій частині, яка знаходиться в районі діяльності суду.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Головуючий:ОСОБА_1