Справа № 598/1242/23
провадження № 1-кп/598/35/2024
"15" березня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Збаражі матеріали кримінального провадження №598/1242/23 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербовець, Лановецького району, Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , не депутата, раніше судимого 06.12.2023 року Лановецьким районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.338 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту, 23.02.2024 року звільненого по відбуттю покарання,
за ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
29 березня 2023 року в обідню пору доби, обвинувачений ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим того ж дня Законом України №2102-ІХ з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, що в подальшому продовжений Указом Президента України №58/2023 від 06 лютого 2023 року, затвердженим Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07 лютого 2023 року №2915-IX з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, перебуваючи на території господарства ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_2 , з метою викрадення чужого майна, підійшов до вхідних дверей підвального приміщення, де шляхом ривка навісного замка, проник в середину вказаного приміщення, та скориставшись тимчасовою відсутністю власника та інших осіб, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав зварювальний апарат інверторний торговельної марки «Старт Про» модель “SPI-250D», чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1886,13 гривень.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
07 березня 2024 року, між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисником ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, з якою погодилася потерпіла ОСОБА_7 .
Згідно даної угоди, прокурор, обвинувачений та захисник дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України. При цьому обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
З врахуванням пом'якшуючих обставин, а саме: щире каяття, активне сприяння досудовому розслідуванню, відшкодування завданих збитків, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
При цьому обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник погоджуються з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.472 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода про визнання винуватості може бути затверджена з таких підстав.
Відповідно до положень ч.ч.2, 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за наданням всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Потерпіла ОСОБА_7 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, укладеної 07 березня 2024 року, між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисником ОСОБА_5 .
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч.3 ст.12 КК України, є тяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання у виді позбавлення волі, передбачена санкцією ч.4 ст.185 КК України, та покарання визначено відповідно ст.75 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_4 .
Умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 11 квітня 2023 року №СЕ-19/120-23/4011-ТВ в сумі 943.90 грн. та витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи від 10 квітня 2023 року №СЕ-19/120-23/4010-Д в сумі 1132.68 грн.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 472-474 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 березня 2024 року між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_5 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню за №598/1242/23.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначивши йому узгоджене сторонами покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном один рік шість місяців, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 11 квітня 2023 року №СЕ-19/120-23/4011-ТВ в сумі 943.90 грн. та витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи від 10 квітня 2023 року №СЕ-19/120-23/4010-Д в сумі 1132.68 грн.
Речовий доказ по справі - зварювальний апарат інверторний торговельної марки «Старт Про», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 повернути власниці ОСОБА_7 .
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Галина ЩЕРБАТА