Справа № 583/1175/24
1-кс/583/447/24
"15" березня 2024 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області клопотання слідчої СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024200460000219 від 12.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановила:
До суду надійшло зазначене клопотання, згідно якого слідча просить накласти арешт на майно, вилучене 14.03.2024 в ході огляду місця події, а саме на грошові кошти у загальній сумі 500 доларів США, п'ятьма купюрами номіналом по 100 доларів США. Вимоги за клопотанням вмотивовані тим, що до чергової частини Охтирського РВП ГУНП в Сумській області надійшла заява від ОСОБА_5 про крадіжку 09.02.2024 невстановленими особами його грошових коштів у загальній сумі 900 доларів США та документів на його ім'я. В ході огляду місця події від 13.03.2024 ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції вказані в клопотанні грошові кошти. Слідча зазначала, що вилучені речі можуть мати значення для розслідування кримінального провадження в якості речових доказів, зберегли на собі сліди злочину, а тому є необхідність у накладенні на них арешту.
Слідча, прокурор та власник майна у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, подали заяви про розгляд справи без їх участі, клопотання підтримали, просили його задовольнити.
В даному випадку слідча суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі слідчого, прокурора та власника майна, без здійснення фіксації за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Встановлено, що Охтирським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024200460000219 від 12.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом крадіжки належних ОСОБА_5 грошових коштів у загальній сумі 900 доларів США та документів на його ім'я (паспорта громадянина України, посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ).
Згідно з протоколом огляду місця події від 13.03.2024, проведеного поблизу ТЦ «Славна», розташованого за адресою: вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка Сумської області, були вилученігрошові кошти у загальній сумі 500 доларів США, п'ятьма купюрами номіналом по 100 доларів США (РК42560212Н, РК42560213Н, РК42560214Н, РВ67607072С, РК07949992Н), які добровільно видав ОСОБА_6 , пояснивши, що ці грошові кошти він викрав 09.03.2024 у ОСОБА_5 .
Постановою слідчої слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 13.03.2024 вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024200460000219 від 12.03.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно вимог п. 7 ч. 3 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З наведеного вбачається, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
З огляду на викладене, враховуючи, що вилучене майно, про накладення арешту на яке порушується питання у клопотанні, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.
Керуючись ст.ст. 22, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13.03.2024, а саме на грошові кошти у загальній сумі 500 доларів США, п'ятьма купюрами номіналом по 100 доларів США (РК42560212Н, РК42560213Н, РК42560214Н, РВ67607072С, РК07949992Н), шляхом обмеження права розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на слідчу слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1