Справа № 456/1315/24
Провадження № 2-зз/456/4/24
про залишення заяви без руху
07 березня 2024 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши заяву ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Мундяк Мироном Мироновичем про зняття арешту з майна,
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт, накладений ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.01.2008 у справі №2-515 на житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_1 .
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України.
Нормами діючого Цивільного процесуального кодексу Українине встановлені вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування арешту.
Разом з тим, ч. 9 ст. 10 ЦПК України визначає, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
За таких підстав суд застосовує до форми та змісту заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з майна вимоги, визначені законом для позовної заяви (ст. ст.175,177 ЦПК України).
Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення вимог ст. 175 ЦПК України заявник, звертаючись із заявою до суду не зазначив, докази, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до діючого законодавства на рухоме та нерухоме майно може бути накладено арешт. Відповідні дії повинні відповідати відповідній судовій справі (цивільна, кримінальна) або провадженню (кримінальне, виконавче).
З матеріалів заяви вбачається, що арешт на майно накладено постановою державного виконавця Н.Я.Лещук про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на підставі ухвали в справі №2-515, виданої 31.01.2008 Стрийським міськрайонним судом Львівської області.
Однак копію вказаного судового рішення, заявником всупереч закону до заяви не долучено, що унеможливлює вирішення питання про призначення судового розгляду вказаної заяви.
Окрім цього заявником не повідомлено суд про те, чи існують перешкоди в отриманні вказаного судового рішення, якщо так, то з чим вони пов'язані, зокрема про те, чи звертався він до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з питанням про видачу копії вказаного судового рішення.
Суд зауважує, що заява про зняття арешту розглядається судом тільки у межах цивільної справи, в якій такий арешт накладався. Якщо арешт накладався державною виконавчою службою відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження, в яких особа є боржником, то подається скарга на дії держаного виконавця про скасування арешту, накладеного виконавчою службою, а у виконавчих провадженнях, в яких особа не є стороною боржника, то має право на пред'явлення позову про скасування арешту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямованіна примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Також суд звертає увагу, що вказана заява не містить інформації про те, хто саме є сторонами виконавчого провадження (судового спору по справі №2-515), заінтересовані особи не зазначені заявником і у вступній частині заяви.
Окрім цього, в заяві відсутні правові підстави звернення заявника до суду, а саме норми ЦПК, в порядку яких заявник просить розглядати вказану заяву. При обранні способу захисту порушеного права, заявнику слід визначитися, чи в межах позовного провадження повинна бути розглянута вказана заява, а тому сформулювати вимоги відповідно до чинного законодавства, чи в межах виконавчого провадження повинна бути розглянута вказана заява, тоді вказати відповідні норми ЦПК та обрати належний спосіб захисту порушеного права.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
З положень частини 5 статті 177 ЦПК України слідує, що позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до частини 2статті 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Мундяк Мироном Мироновичем про зняття арешту з майна залишити без руху.
Повідомити представника заявника - адвоката Мундяка Мирона Мироновича про необхідність усунути недоліки заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її представнику заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Л.Бучківська