Провадження № 11-сс/4823/105/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11 березня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Щорського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2024 року,
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого слідчого відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270370000001 від 01 січня 2024 року, та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з 21:57 години 29 лютого 2024 року по 21:57 годину 02 квітня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, на утриманні дітей, осіб з обмеженими соціальними можливостями та похилого віку не маючої, не депутатки, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в судовому засіданні встановлено та доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, прокурором під час розгляду клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшилися, досудове розслідування не може бути завершено до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи кількість призначених експертиз, тому дійшов висновку про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_7 просить переглянути ухвалу слідчого судді, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою.
Підозрювана ОСОБА_7 з проханням про її доставку у зал судового засідання апеляційного суду не зверталася.
Прокурор в судове засідання не з'явився, його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, захисника, який просив задовольнити вимоги, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, слідчим відділенням поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження за № 12024270370000001 від 01.01.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
01.01.2024 ОСОБА_7 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчинення злочину, передаченого ч. 1 ст. 115 КК України (протокол затримання від 01.01.2024, час фактичного затримання 21:57 год).
02.01.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Щорського районного суду Чернігівської області від 03.01.2024 року обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою по 29.02.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” суддя, розглядаючи подання про продовження строку тримання під вартою, з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, а також умови, за яких продовження строку є можливим.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя районного суду дійшов правильного висновку про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, і на даний час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням кількості призначених експертиз, надати стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження та прийняти за результатами досудового розслідування процесуальне рішення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховано обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та доведеними передбачені п.п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК ризики, з урахуванням особи обвинуваченої, відсутності міцних соціальних зв'язків у суспільстві, а тому єдиним способом забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків може бути продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Колегія суддів констатує, що місцевим судом при вирішенні питання про продовження стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримано вимог статей 177, 178, 194, 199 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою. Прокурором доведено в судовому засіданні місцевого суду, що заявлені ним у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися і виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Мюррей проти Об'єднаного Королівства”, “Чеботарь проти Молдови” зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою “Феррарі-Браво проти Італії” також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Колегія суддів не вбачає на цей час надмірної тривалості тримання підозрюваної під вартою, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що дійсно може підштовхнути останню до втечі та в подальшому переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, з урахуванням відсутності міцних соціальних зв'язків у суспільстві.
На даний час таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Наведені доводи підозрюваної не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування стосовно неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджуються достатніми даними, а тому апеляційна скарга, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407-409, 411-419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_7 , а ухвалу слідчого судді Щорського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 та продовжено стосовно ОСОБА_7 строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12024270370000001 з 21:57 години 29 лютого 2024 року по 21:57 годину 02 квітня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4