Справа № 748/5116/23 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М.
Провадження № 33/4823/282/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
15 березня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Похилька С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Похилька С.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 01.12.2023 року о 22 годині 32 хвилин ОСОБА_1 в с. Іванівка по вул. Шевченка Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п 2.9 а Правил дорожнього руху, будучи у стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Похилько С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення.
Вказує, що згідно наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , не назвали причину зупинки, а відразу почалася перевірка документів, його поверхневий огляд та перевірка транспортного засобу на вміст заборонених речей і документів. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, а те, що він був не пристебнутий, працівники поліції у темну пору доби не могли бачити, а суд першої інстанції не надав правової оцінки незаконним, на його думку, діям працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Зазначає, що хоча працівники поліції й назвали ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, однак на відео видно, що поведінка у ОСОБА_1 адекватна, він ясно виражає свої думки, порушення мови відсутнє. Щодо тремтіння пальців рук, то на відео його не видно, але якщо воно й було, то вказує, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, з 24 лютого 2022 року боронив Чернігів, приймав участь у бойових діях, і це могло бути від наслідків участі у бойових діях. А отже, вважає, що підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння були відсутні.
Крім того, вказує на порушення, допущені при проведенні огляду на стан сп'яніння, оскільки трубка газоаналізатора була розпакована, а тому результат є сумнівним і його можна вважати недійсним, а також вказує на розбіжності у номері газоаналізатора.
Наголошує, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, перебуває на військовій службі по теперішній час, тому місцевим судом безпідставно стягнуто з нього судовий збір.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 184732 від 01.12.2023 водій ОСОБА_1 01.12.2023 о 22 годині 32 хвилин в с. Іванівка по вул. Шевченка Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п 2.9 а Правил дорожнього руху, будучи у стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Крім того, протокол підписаний ОСОБА_1 , будь-яких зауважень чи застережень ним не зазначено, а власноручно вказано, що згоден.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб Volkswagen Transporter під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкування з водієм працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння у водія, запитали чи вживав алкогольні напої. На що ОСОБА_1 відповів, що не вживав. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в лікарні, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці. Після цього поліцейський подав водію запаковану трубку, з'ясував у водія, чи бачить він, що трубка запакована, на що ОСОБА_1 відповів «так», та продув газоаналізатор Алкофор, результат - 0,383 проміле. З результатом ОСОБА_1 погодився, поставив підпис у роздруківці з приладу Алкофор та в акті огляду, вказавши, що згоден. Після складання поліцейським протоколу, ОСОБА_1 власноручно написав, що з протоколом згоден та поставив підписи. Права водію були роз'яснені, водія відсторонено від керування транспортним засобом, у зв'язку з чим викликали тверезого водія, який написав розписку, що зобов'язується доставити автомобіль.
Відповідно до п. 15 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння…», затвердженої наказами МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735,за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою з приладу «Алкофор 505» підтверджується перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння з результатом 0,383 проміле.
Підстав вважати вказані докази неналежними та такими, що складені з порушенням, апеляційний суд не вбачає.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Твердження апелянта про те, що трубка до газоаналізатора не була запакована, спростовуються переглянутим відеозаписом з боді-камери працівників поліції, на якому чітко видно, що трубка до газоаналізатора передається запакована, та водію ставиться запитання, чи підтверджує він, що вона запакована, на що ОСОБА_1 відповів «так».
Посилання апелянта на недійсність результатів приладу «Алкофор 505», а саме - 0,383 проміле, оскільки він фіксує вміст алкоголю не в крові, а у видихаємих парах етанолу в повітрі, є безпідставними, з наступних міркувань.
«Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858, а саме п. 7 Розділу ІІ визначено, що: «7. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові».
Натомість, згідно із результатами алкотеста «Алкофор 505» - на місці зупинки транспортного засобу визначено ступінь сп'яніння ОСОБА_1 - 0,383 проміле, що перевищує допустимі показники, які визначені п.7 Розділу ІІ Наказу МВС, МОЗ від 09.11.2015 року за №1452/735 та з чим погодився водій.
Інші твердження апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення його довірителем від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, то він, згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір».
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай