Справа № 751/2019/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/118/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
14 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 березня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про конфіскацію вилучених заборонених предметів виявлених в посилці на ім'я ув'язненого ОСОБА_7 .
Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що посилка, в якій при огляді виявлено та вилучено мобільний телефон було відправлено ОСОБА_8 і підстав для формування висновку про неможливість встановлення особи від імені якої було направлено посилку, незважаючи на попередньо отриману інформацію від оперативного працівника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, є вочевидь передчасним. З огляду на що, слідчий суддя прийшов до переконання, що уповноважена посадова особа не застосувала належну правову процедуру конфіскації мобільного телефону, який було надіслано у посилці, у її відправника - ОСОБА_8 як санкція за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188 КУпАП.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурором була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її та задовольнити вимоги подання, конфіскувавши заборонений предмет в доход держави. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання Інструкції з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкції) адміністрацією Чернігівського СІЗО було отримано відповідь з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, згідно якої проведено ряд заходів по встановленню особи громадянина Жеребцова, проте ні встановити вказану особу ні відібрати пояснення щодо можливої причетності до направлення посилки із забороненими предметами до слідчого ізолятора, не виявилося можливим в силу об'єктивних причин. Прокурор вказує, що у зв'язку з не встановленням особи правопорушника, адміністрація Чернігівського СІЗО, керуючись вимогами Інструкції та ч. 7 ст. 102 КВК України, звернулася з поданням про вирішення питання про конфіскацію заборонених предметів.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, щодо можливості задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Конституція України є нормою прямої дії та повинна застосовуватися в тих випадках, коли решта частина національного законодавства не регулює певну частину правовідносин, або їй суперечить.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України Про затвердження порядку внутрішнього розпорядку установ виконання покарання № 2186/5 від 29.12.2014 року, речі, що заборонено використовувати, вилучаються, рішення про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого, приймає слідчий суддя за клопотанням адміністрації установи виконання покарань.
З подання та долучених до нього матеріалів вбачається, що заборонений предмет мобільний телефон марки «L8star» у володінні та користуванні в ув'язненого ОСОБА_7 не перебував, оскільки був вилучений під час перегляду посилки, яка надійшла на його ім'я від третьої особи.
Чинним законодавством передбачена відповідальність згідно з КУпАП за передачу або спробу передачі особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, заборонених для передачі предметів, а спеціальними нормативними документами детально врегульовано порядок дій працівників установ при виявленні таких спроб (ст.188 КУпАП).
Крім того, порядок дій осіб установи виконання покарань при надходженні на адресу ув'язненого заборонених предметів встановлений Інструкцією з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративне правопорушення, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року № 1674/5.
Згідно п.22 вказаної Інструкції у разі невстановлення особи, яка вчинила правопорушення, матеріали надсилаються до суду для вирішення питання про вилучені заборонені предмети відповідно до вимог КВК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що в даному випадку з експрес-накладної вбачається, що посилка, в якій при огляді виявлено та вилучено мобільний телефон марки «L8star», було відправлено ОСОБА_8 . Тобто, підстав для формування висновку про неможливість встановлення особи від імені якої було направлено посилку, незважаючи попередньо отриману інформацію від оперативного працівника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, є вочевидь передчасним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення слідчого судді законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про конфіскацію вилучених заборонених предметів виявлених в посилці на ім'я ув'язненого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4