04 березня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4885/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 ( суддя першої інстанції Дегтярьова С.В.) в адміністративній справі №340/4885/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не відновлення пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву від 10.06.2022 року про відновлення пенсії ОСОБА_1 .
На думку позивача, відповідач протиправно відмовив у поновленні виплати пенсії за віком мотивуючи це такою підставою, яка не визначена законодавцем як підстава для відмови у поновленні пенсії. Позивач вважає, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки він не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення, тим більше не може бути підставою для відмови у поновленні пенсії необхідність чекати змін у законодавстві щодо врегулювання питання вирішення таких випадків іншим чином ніж після отримання паперової пенсійної справи.
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2023 року позов задовольнив.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що рішення про поновлення позивачеві виплати пенсії за віком може бути прийнято за наявності належним чином сформованої пенсійної справи. При цьому відповідач посилається на те, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, акціонерним товариством «Укрпошта» з 24.02.2022 тимчасово припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації, а тому питання щодо направлення запиту про витребування пенсійної справи позивача до компетентного органу Російської Федерації може бути вирішено після припинення або скасування воєнного стану на території України, відновлення міжнародних поштових відправлень, або ж визначення на законодавчому рівні іншого порядку переведення виплати пенсії за новим місцем проживання.
У відзиві позивач підтримав власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони та зауважив, що право громадянина на одержання призначеної пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами. Тому кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Крім того, за твердженнями позивача, зняття особи з реєстрації в Україні не позбавляє її громадянства та відповідно права на отримання пенсії в Україні, якщо ця особа набула такого права, працюючи та сплачуючи страхові внески протягом встановленого законом строку, та досягнувши пенсійного віку.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, ОСОБА_1 є громадянином України та відповідно до пенсійного посвідчення від 07.03.2007 року та письмової інформації перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (а.с.97, 108).
Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено міграцію пенсійної справи №165504 ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , до IKIS Підсистема "Призначення та виплата пенсії". Пенсія була виплачена по 30.11.2016 року. Знятий з обліку з 01.12.2016 року у зв'язку з виїздом до м.Бєлгород Російської Федерації (а.с.97).
Судом встановлено, що позивач отримав посвідку на проживання в Російській Федерації на 5 років і отримував пенсію в м. Бєлгород (а.с.144).
З 01.11.2021 року пенсію в Російській Федерації не отримує. В кінці 2021 року переїхав до України, на разі фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на обліку в УСЗН Олександрійської міської ради та отримує компенсацію за надання соціальних послуг, як особа з інвалідністю І групи та допомогу на проживання як внутрішньо переміщена особа, пенсії в органах ПФУ не отримує (а.с.21, 22).
16.05.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою в довільній формі та просив поновити йому виплату пенсії, оскільки з 01.11.2021 року пенсію в Російській Федерації вже не отримує (а.с.77). Відповіді на заяву позивач не отримав.
10.06.2022 року позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою в довільній формі та просив поновити йому виплату пенсії. В заяві просив направити йому відповідь листом з повідомленням через те, що перше його звернення розглянуте не було, та просив вказати причини неможливості поновлення виплати йому пенсії якщо такі будуть (а.с.99).
Листом від 24.06.2022 року вих.№ 3737-3849/М-02/8-1100/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що переведення виплати за новим місцем проживання буде можливим за умов подання позивачем відповідної заяви за встановленою Порядком формою, відновлення акціонерним товариством “Укрпошта” міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської федерації, або ж визначення на законодавчому рівні іншого порядку переведення виплати пенсії за новим місцем проживання. Дані умови мотивовані тим, що поновлення пенсії є неможливим з мотивів відсутності пенсійної справи та документів пенсійного забезпечення Російської федерації (а.с.107).
18.07.2022 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву за встановленою Порядком формою, додав до неї копію паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.05.2022 року №3505-5001512322 (а.с.86-88).
29.07.2022 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву та просив повідомити чи взято його на облік та чи буде він отримувати пенсію (а.с.117).
Листом від 08.08.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що управлінням може бути вирішено питання запиту його пенсійної справи за новим місцем проживання з Пенсійного фонду Російської Федерації після припинення або скасування воєнного стану на території України з урахуванням чинного на той момент законодавства та можливостей поштового зв'язку, а рішення про призначення пенсії згідно із законодавством України може бути прийняте за умови надходження від органів Пенсійного фонду Російської Федерації (надання ОСОБА_1 ) належним чином сформованої пенсійної справи, в тому числі з документами про припинення її виплати органами Пенсійного фонду Російської Федерації (а.с.117 зв.).
Позивач оскаржує бездіяльність позивача щодо невідновлення пенсії та просить зобов'язати повторно розглянути заяву від 10.06.2022 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вважав права та інтереси позивача порушеними.
Перевіряючи у межах повноважень, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам висловленим в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Проаналізувавши положення Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Апеляційний суд констатував, що поновлення виплати пенсії можливе виключно у випадку якщо така була призначена раніше, виплачувалась протягом певного періоду і її виплата була припинена.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, суд апеляційної інстанції надіслав інформаційний запит від 25.01.2024 року з проханням надіслати на адресу суду будь-які належним чином оформлені документи, які підтверджують факт призначення позивачу пенсії за віком.
У відповідь на вказаний запит, представник позивача надав письмові пояснення , в яких зазначив про втрату позивачем трудової книжки та інших документів під час термінового переїзду з м.Гордівка у 2014 році під час початку АТО. Документом який підтверджує призначення позивачу пенсію за віком з 2007 року є пенсійне посвідчення, а також надана ППВП ПФУ інформація щодо страхового стажу ОСОБА_1 , який складає 47 років 7 місяців 12 днів.
Дослідивши матеріали справи, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 колегія суддів зазначає, що пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом усього життя пенсіонера.
В контексті правовідносин, що склалися у цій справі, встановлено, що у 2014 році після початку АТО позивач разом із дружиною переїхав до м.Харкова, знявся з обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та став на облік в ГУ ПФУ в Харківській області. У 2016 році позивач разом із дружиною переїхав до м.Бєлгород Російської Федерації до сина, знявся з обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та став на облік в Пенсійному фонді за місцем фактичного проживання та отримав вид на проживання терміном на 5 років. Вподальшому, в кінці 2021 року позивач повернувся до м. Харкова. Вподальшому переїхав до м.Олександрія Кіровоградської області де й звернувся з заявою про відновлення призначеної пенсії. Отже до виїзду з території України позивач отримував призначену пенсію в місті Горлівка.
Враховуючи пояснення ГУ ПФУ в Харківській області, міграційна пенсійна справа №165504 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 виконано. Пенсія за віком ОСОБА_1 була виплачена по 30.11.2016 року. Знятий з обліку з 01.12.2016 року у зв'язку з переїздом до м. Бєлгород Російської Федерації.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо підтвердження факту призначення позивачу пенсії.
Відповідно, з огляду на незаконне припинення позивачу виплати пенсії, з урахуванням рішення Конституційного суду України у справі №1-32/2009, підлягає поновленню.
Також з посиланням на постанову Уряду від 17.07.2019 № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення», слід звернути увагу, що забороняється вимагати від особи відомості, які посадова особа органу ПФУ може запросити сама з відповідних реєстрів. Зазначене, на переконання скаржниці, свідчить про те, що пенсійний орган має можливість запитати матеріали пенсійної справи самостійно (IKIS ПФУ підсистема «Призначення та виплата пенсій»).
Так, з набранням чинності (01.01.2002) Законом України від 17.01.2002 № 2981-III «Про внесення змін до деяких законів України» (Закон № 2981-III) призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Своєю чергою, порядок передачі функцій з призначення і виплати пенсій органами праці та соціального захисту населення органам Пенсійного фонду у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Севастополі визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» від 11.04.2002 №497 (Порядок № 497).
Відтак, з огляду на те, що позивач перебував на обліку як одержував пенсії в ГУ ПФУ в Харківській області та враховуючи, що пенсійна справа відсутня не з вини позивача, останній правильно звернувся із заявою про поновлення пенсії до відповідача.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із приписами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання зазначених норм Закону № 1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок №22-1.
У пункті 1.5 цього Порядку зазначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
Отже, виходячи з наведених норм права можна дійти висновку, що при первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії.
У випадках поновлення раніше призначеної пенсії, органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону № 1058-IV. Одночасно законодавством чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Своєю чергою, обов'язковою умовою для поновлення виплати пенсії є наявність у пенсійного органу пенсійної справи особи.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 31 постанови від 14.03.2023 у справі № 280/3644/22.
Механізм передачі органам Пенсійного фонду від органів праці та соціального захисту населення функцій з призначення і виплати пенсій у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Севастополі (далі - передача функцій з призначення і виплати пенсій) впроваджений постановою Кабінетом Міністрів України № 497.
Відповідно до положень цього Порядку, передача функцій з призначення і виплати пенсій здійснюється у такому порядку:
1) органи праці та соціального захисту населення:
проводять інвентаризацію пенсійних справ та особових рахунків на підставі контрольно-інвентаризаційних відомостей, які складаються в двох примірниках на момент передачі (один примірник передається органам Пенсійного фонду), здійснюють перевірку наявності в пенсійних справах ідентифікаційних номерів осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, про що робиться відмітка в інвентаризаційній відомості;
проводять звіряння списків з метою виявлення подвійних даних про одержувачів пенсій згідно з відомостями, складеними на момент передачі в двох примірниках (один примірник передається органам Пенсійного фонду);
здійснюють за графіками, затвердженими районними держадміністраціями, передачу пенсійних справ та особових рахунків, про що складають акт приймання-передачі встановленої форми. Разом із пенсійними справами і особовими рахунками передається уточнена у процесі інвентаризації електронна база даних про одержувачів пенсій;
проводять протягом місяця після передачі пенсійних справ та особових рахунків роботу з відновлення пенсійних справ, відсутніх на момент передачі, після чого передають їх органам Пенсійного фонду;
передають за актом приймання-передачі:
один примірник інформативно-довідкової бази даних, систематизованої бази даних законодавчих, інших нормативно-правових актів та документації, необхідної для забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій;
закриті особові рахунки та відомості на виплату пенсії за останні три роки;
архівні пенсійні справи, закриті протягом трьох останніх років;
закриті в установленому порядку на момент передачі:
- журнали реєстрації заяв громадян (ф. 10);
- журнали реєстрації особових рахунків (ф. 3);
журнал реєстрації даних про переплати пенсій;
дані про стан заповнення бази одержувачів пенсій;
бланки документів, необхідних для призначення і виплати пенсій, зокрема бланки документів суворої звітності;
2) органи Пенсійного фонду:
приймають на роботу до органів Пенсійного фонду працівників органів праці та соціального захисту населення, які переводяться на роботу до структурних підрозділів, що забезпечуватимуть організацію роботи з призначення і виплати пенсій;
приймають за графіками, затвердженими районними державними адміністраціями, від органів праці та соціального захисту населення пенсійні справи, особові рахунки та інші документи, необхідні для виконання функцій з призначення і виплати пенсій.
Отже, на підставі сукупності зазначених об'єктивних обставин щодо підтвердження факту призначення позивачу пенсії, відсутність пенсійної справи у відповідача не може бути підставою для відмови у поновленні виплат пенсії за віком.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 в адміністративній справі №340/4885/22залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 березня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 11 березня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров