14 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6614/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
06.10.2023 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Португальській Республіці для призначення і виплати пенсії за віком;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням до загального страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за 2001-2012 згідно поданої заяви від 21.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 05.09.2021 йому виповнилося 60 років, а згідно наявних в пенсійній справі документів його страховий стаж становить більше 30 років. Посилався на те, що в 2022 році (16.08.2022, 28.09.2022, 08.11.2022 та 21.11.2022) він звертався до відділу обслуговування громадян №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявами та документами за призначенням йому пенсії за віком. Однак, отримав відмову в призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за .повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком пенсійний орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема посилався на відсутність у позивача необхідного страхового стажу. Вказував, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, Головним управлінням розраховано стаж позивача, який склав 21 рік 1 місяць 1 день.
Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому повідомив, що згідно листа від 13.10.2023 №2400-2607-8/2730 підтверджено набутий ним стаж на території Португалії та складає 10 років. Таким чином, вказував, що фактично на дату досягнення пенсійного віку його страховий стаж становить 34 роки 1 місяць 1 день.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.11.2022 звертався до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) №1 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 06.12.2022 відділом обслуговування громадян (сервісний центр) №1 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомлено позивача про відмову призначення пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 28 років.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із скаргою, в якій просив зарахувати в його страховий стаж період роботи в Португалії за 2001-2012 роки та призначити йому пенсію за віком згідно поданої заяви від 21.11.2022.
Листом від 06.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивач про те, що його страховий стаж складає 21 рік 1 місяць 1 день, що не дає права на призначення пенсії за віком. Окрім цього вказувало, що відповідно до норм Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення громадян та Адміністративною домовленістю стосовно процедури застосування цієї Угоди, було підготовлено формуляри UA/PT-8, UA/PT-10, які разом із документами направлено на адресу Департаменту пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України. У свою чергу, Пенсійний Фонд України направив документи на адресу компетентних органів Португалії для розгляду питання про підтвердження страхового стажу, набутого на території Португалії. Наразі відповіді не надходило.
Повідомлено, про те, що страховий стаж, набутий на території Португалії, буде враховано для права на призначення пенсії в Україні, тільки після його підтвердження компетентними органами Португалії.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Поряд з цим, судом встановлено, що листом від 13.10.2023 №2400-2607-8/42730 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що згідно формуляра РТ/UA-8 його страховий стаж, набутий на території Португалії складає 10 років. Згідно довідки Національного центру пенсій Португалії від 10.08.2022 позивачем у період з 2001 по 2012 сплачувались страхові внески.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону України №1058-IV).
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Згідно частини 4 ст. 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії .
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637, в редакції, чинні на час подання позивачем заяви про призначення пенсії). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку№637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до п. 20 цього Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 17 указаного Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач не погоджується із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком, згідно його заяви від 21.11.2022.
Згідно змісту такої відмови вбачається, що підставами для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком є відсутність у позивача необхідного страхового стажу 28 років. Зокрема, відповідачем не зараховано до його страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за 2001-2012 роки.
Так, питання пенсійного забезпечення громадян України та Португалії врегульовано Угодою між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, та Адміністративною домовленістю стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення.
Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення підписана у м. Лісабон 07.07.2009, яка ратифікована Верховною радою України 21.12.2011 та набула чинності 01.03.2012 (далі - Угода).
Положення Угоди базуються на пропорційному принципі, за яким кожна Держава призначає і виплачує пенсію за страховий стаж, набутий на її території, та за своїм національним законодавством. У разі необхідності, коли не виконуються вимоги за власним законодавством, іншою Державою ураховується страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Відтак, частина пенсії за страховий стаж, набутий на території Португалії, призначається португальською стороною, а за страховий стаж набутий на території України - українською стороною. У випадку недостатньої тривалості страхового стажу, необхідного за законодавством кожної з Договірних Держав, пенсія призначається шляхом підсумовування португальського та українського страхового стажу лише для набуття права на пенсію.
Пунктом 3 статті 13 Адміністративної домовленості стосовно процедури застосування Угоди визначено, що після отримання від компетентних органів Португальської Республіки примірника формуляра зв'язку із підтвердженням стажу, за необхідності страховий стаж, набутий на території Португалії, враховується для визначення права на пенсію як це передбачено ст. 15 Угоди, та приймається рішення щодо пенсійного забезпечення особи.
Відповідно до статті 15 Угоди, якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, передбачену цією частиною, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Відповідно до п.п. "q" п. 1 ст. 1 Угоди "Страховий стаж" означає періоди сплати внесків, роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким їх завершено, а також усі періоди, що вважаються такими там, де вони розглядаються згаданим законодавством як такі, що прирівнюються до страхового стажу.
Як зазначалось вище, підставами для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком згідно його заяви від 21.11.2022 є відсутність у позивача необхідного страхового стажу 28 років. Зокрема, відповідачем не зараховано до його страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за 2001-2012 роки.
З матеріалів справи судом встановлено, листом від 13.10.2023 №2400-2607-8/42730 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що згідно формуляра РТ/UA-8 його страховий стаж, набутий на території Португалії складає 10 років.
Згідно довідки Національного центру пенсій Португалії від 10.08.2022 позивачем у період з 2001 по 2012 сплачувались страхові внески.
Отже, зазначеними вище матеріалами підтверджено набутий позивачем страховий стаж у Португальській Республіці та сплату відповідних внесків у період з 2001 по 2012.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача в Португальській Республіці з 2001 по 2012 до його страхового стажу.
Окрім цього, судом встановлено, що відповідно до розрахунку органу Пенсійного фонду України страховий стаж позивача складає 24 роки 1 місяць 1 день.
З урахування викладеного суд приходить до висновку, що страховий стаж позивача складає 34 роки 1 місяць 1 день, що дає останньому право на призначення пенсії за віком.
Відтак, перевіривши в сукупності підстави відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, суд дійшов висновку про помилковість аргументів, на які вказував відповідач відмовляючи в призначенні пенсії.
Враховуючи вказані обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стажу в Португальській Республіці для призначення і виплати пенсії за віком, а тому позов в цій частині.
При цьому, посилання відповідача на не звернення позивача протягом 2023 до пенсійного органу із заявою та відповідними документами, необхідними для визнання права на пенсійне забезпечення, суд вважає безпідставними, оскільки позивач, як свідчать матеріали справи та також не заперечувалось відповідачем, протягом 2022 року неодноразово звертався до пенсійного органу із заявами щодо призначення йому пенсії за віком із врахуванням страхового стажу в Португальській Республіці.
Однак, отримавши відмови у такому зарахуванні, позивач й скористався своїм правом на звернення до суду, що відповідно, не зобов'язує позивача звертатися із заявою про призначення пенсії за віком в 2023 році.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням до загального страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за 2001-2012 згідно поданої заяви від 21.11.2022, суд зазначає наступне.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії врегульовані ст.45 Закону №1058-IV.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2021 позивач досяг пенсійного віку, однак із заявою про призначення пенсії належної форми він звернувся 21.11.2022, тобто зі спливом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, а тому, в даному випадку, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Водночас суд враховує те, що в обґрунтування позову позивач наводить лише доводи щодо не зарахування спірних періодів роботи позивача в Португальській Республіці з 2001 по 2012 до його страхового стажу, якому і надана оцінка судом в межах спірних правовідносин. Відтак, на переконання суду, вимоги щодо призначення пенсії є передчасними, з огляду на те, що питання призначення пенсії відноситься до виключної компетенції органів Пенсійного фонду. А тому, суд не вбачає підстав для втручання в діяльність відповідача, шляхом підміни його виключної функції через зобов'язання прийняти певне рішення.
Разом з цим, враховуючи положення частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідним у цій справі вийти за межі позовних вимог і з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, зобов'язати відповідача:
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоду роботи в Португальській Республіці за 2001-2012, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у зарахуванні періоду роботи в Португальській Республіці за 2001-2012 роки до його страхового стажу діяв не на підставі Конституції та законів України. Однак, суд у цій справі не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з врахуванням до загального страхового стажу період роботи в Португальській Республіці за 2001-2012 згідно поданої заяви від 21.11.2022, а дійшов висновку про доцільність зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.11.2022 про призначення йому пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоду роботи в Португальській Республіці за 2001-2012, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи задоволення основних позовних вимог щодо яких фактично вини спір, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Португальській Республіці для призначення і виплати пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 про призначення йому пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоду роботи в Португальській Республіці за 2001-2012, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).
Суддя В.О. Григораш