Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 березня 2024 року № 520/1496/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В. розглянувши в порядку спрощенного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 25 грудня 2023 року.
-зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів-у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 25 грудня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , з 1990 по 2021 рік проходив військову службу у Збройних Сил України, є учасником бойових дій. Перед звільненням проходив службу на посаді заступника військового комісара з територіальної оборони Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області.
08 вересня 2021 року був звільнений з військової служби в запас, та був виключений зі списків особового складу Куп'янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області.
Куп'янський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підпорядковується та знаходиться на фінансовому забезпечені в Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі Відповідач).
Позивачу стало відомо, що під час проходження служби Відповідачем невірно обраховувалось та виплачувалось грошове забезпечення.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, звернувся з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
16 червня 2022 р. по справі № 520/1005/22 Харківський окружний адміністративний суд рішенням визнав противоправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 08.09.2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язано Харківській обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 року, враховуючи одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди, допомоги), із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р. за статтею 7 Закону України від 14.11.2019р. №>294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Харківській обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 08.09.2021 року враховуючи одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди, допомоги), одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, із використанням показника прожиткового мінімум" для працездатної особи станом на 01.01.2021р. за статтею 7 Закону України від 15.12.2020р. № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.
25.12.2023 року на виконання рішення суду, Відповідачем було перераховано та виплачена недоплачена частина грошового забезпечення в сумі 82973,09 грн. без нарахування на користь заявника коштів у вигляді компенсації втрати доходів.
У зв'язку з проведенням не в повному обсязі нарахувань та виплат грошового забезпечення, Позивач звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізми індексації грошових доходів населення та компенсації втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням строків виплати запроваджені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», спрямовані на досягнення однієї і тієї ж мети, застосовуються з однієї і тієї ж причини.
Так, за визначенням ч.ч.1 та 6 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення військовослужбовця є складовою частиною грошового забезпечення у якості збільшення арифметичного значення відповідного платежу - компоненту структури винагороди, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, так як належить до основних державних гарантій щодо оплати праці.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
Також, проведення виплат на виконання рішень суду не змінює правової природи та характеру тих правовідносин, у яких виник спір як правовідносин з приводу оплати праці, тобто проведення регулярних, постійних та систематичних виплат коштів на користь фізичної особи - громадянина. Саме такий правовий висновок з приводу юридичної природи індексації як регулярного систематичного платежу у сфері оплати праці (служби) викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі №638/9697/17. З урахуванням обставини проведення виплати на користь позивача індексації саме за рішенням суду (а не унаслідок власного вільного та невимушеного волевиявлення) слід вважати доведеним факт існування вини у діянні Відповідача з приводу виплати індексації грошового забезпечення позивача.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
У силу ч. 2 ст. 2 цього закону під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Слід зазначити, що наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (індексації). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно вщ порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
З урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №815/1226/18 та постанови Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №461/5775/16-а положення ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" у силу ч.5 ст.242 КАС України слід тлумачити як відсутність будь-яких правових перепон для цього.
Оскільки факт отримання позивачем виплат індексації грошового забезпечення (як складової регулярного щомісячного платежу) із затримкою внаслідок протиправного діяння владного суб'єкта було встановлено судовим рішення, то у даному конкретному випадку не має правових підстав для звільнення владного суб'єкта від виконання обов'язку за ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 25 грудня 2023 року.
Зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів-у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 25 грудня 2023 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.