за результатами вирішення заяви про відвід
14 березня 2024 року Р і в н е №460/4451/19
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Д.П. Зозулі, розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву про відвід у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/4451/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки військової частини НОМЕР_1 про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 18 вересня 2019 року № 501/191, починаючи з 01 жовтня 2019 року, та довідки військової частини НОМЕР_1 про суми індексації грошового забезпечення протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення від 17 жовтня 2019 року за № 501/591, починаючи з 01 листопада 2019 року.
22 листопада 2023 року ухвалою суду відмовлено позивачу у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду від 03 лютого 2020 року у даній справі.
27 лютого 2024 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року з питань судового контролю за виконанням судових рішень у справі № 460/4451/19 скасовано та прийнято нову постанову якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 03 лютого 2020 у справі № 460/4451/19 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у десятиденний строк з моменту отримання цієї постанови, подати до Рівненського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 460/4451/19 щодо нарахування та виплати поточної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2020 року по даний час.
11 березня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, датована 09.03.2024, в якій останній просить надати матеріали справи для ознайомлення зі звітом відповідача, здійснити розгляд звіту з викликом сторін, надати можливість позивачу подати пояснення та заперечення щодо звіту відповідача, накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та встановити ГУ ПФУ в Рівненській області новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення суду у справі № 460/4451/19.
Ухвалою суду від 12.03.2024 заяву ОСОБА_1 від 09 березня 2024 року про розгляд звіту про виконання рішення суду від 03 лютого 2020 року в адміністративній справі № 460/4451/19, встановлення ГУ ПФУ в Рівненській області нового строку для подання до суду звіту про виконання рішення суду від 03 лютого 2020 в адміністративній справі № 460/4451/19 та накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
14 березня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого у справі Комшелюк Т.О. Обґрунтовуючи заяву заявник посилається на положення Конституції України, ст. 36 КАС України, висновків, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини, а також на положення Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23), акцентує увагу на відсутності довіри до судді Комшелюк Т.О. Пояснює, що сумніви у неупередженості або об'єктивності виникли у зв'язку з ухваленням суддею процесуальних рішень, зокрема, ухвали про повернення заяви ОСОБА_1 відповідно до ст. 167 КАС України у справі № 460/4451/19. Для уникнення сумнівів у неупередженості суду під час вирішення цієї справи та для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також заради уникнення атмосфери конфліктності, просить заявлений відвід задовольнити.
Ухвалою суду від 14.03.2024 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано таку заяву для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 заява про відвід судді у справі № 460/4451/19 передано для вирішення судді Зозулі Д.П.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Комшелюк Т.О. в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Комшелюк Т.О. у справі № 460/4451/19, суддя Зозуля Д.П. дійшов висновку, що вона не може бути задоволена, з огляду на наступне.
Так, за змістом заяви про відвід, вона ґрунтується на положеннях пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу вказаної процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за вмотивованою заявою про відвід за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).
Щодо суб'єктивного тесту, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість.
Щодо об'єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання позивача, що суддя є небезсторонньою не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді.
Жодних обставин, які б підтверджували, що вказана суддя не була вільною від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
Більше того, зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач неупередженість судді пов'язує передусім із прийняттям вказаним суддею процесуальних рішень у цій справі.
Разом з тим, частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на зазначене, вказані в заяві ОСОБА_1 обставини не можуть свідчити про наявність упередженості судді Комшелюк Т.О. та її необ'єктивності при розгляді адміністративної справи № 460/4451/19.
Відтак суддя вважає заяву про відвід такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви про відвід судді Комшелюк Т.О. у адміністративній справі №460/4451/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.П. Зозуля