справа№ 380/24240/23
з питань відводу
13 березня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» у якому просила:
- визнати дії по винесенню постанови від 30.06.2023 ВП НОМЕР_1 неправомірними та скасувати постанову від 30.06.2023 про закінчення ВП НОМЕР_2;
- визнати дії та рішення начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові щодо нескасування постанови від 30.06.2023 ВП № НОМЕР_1 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 13.08.2023 неправомірними;
- визнати дії ЗМРУ МЮ щодо надання відповіді від 26.09.2023 Х-1/9/06-19/1371 в частині розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 04.09.2023 неправомірними, оскільки такого інформаційного запиту не існує;
- визнати дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірними щодо нескасування постанови від 30.06.2023 про закінчення ВП НОМЕР_2 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 04.09.2023;
- відшкодувати ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у сумі 20 тисяч солідарно з кожного з відповідачів;
- відшкодувати завдані ОСОБА_1 моральні збитки у сумі 4000000,00 грн. з урахуванням індексу інфляції солідарно з кожного з відповідачів.
Ухвалою від 05.02.2024 суддя прийняла позовну заяву та відкрила провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 05.03.2024 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (код ЄДРПОУ 03348471; місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64).
11.03.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді.
В обґрунтування заяви зазначила, що у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючої судді у справі № 380/20240/23, вважає, що вказана суддя підлягає відводу на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, а саме наявність інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, з урахуванням нижчезазначеного. Ознайомившись 10.03.2024 із змістом ухвали з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 05.03.2024, справа № 380/24240/24 та підстав відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи № 3380/24240/24 за правилами загального провадження, приходить до висновку, що зазначені підстави та їх обґрунтування не базується на нормі права , чим порушено процесуальне право, наслідком якого повторно створено перешкоди у доступі до правосуддя. Зазначає, що
вже отримала негативний досвід від порушення процесуального права суддею Потабенко В.А. при винесенні у справі № 380/24240/23 ухвали від 23.10.2023 про повернення позовної заяви, на порушення процесуального права суддею Потабенко В.А. при винесенні нею ухвали від 05.03.2024 з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Тому реагує цією заявою про відвід від 10.03.2024 судді Потабенко В.А. від розгляду справи № 380/24240/23. Також зазначає, що не можуть бути процесуально вірними обгрунтування відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якій розглядається питання відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 4000 000,00 мільйонів гривень з посиланням на судові рішення, які не є релевантними по змісту позовних вимог та такі, що не винесені Об'єднаною Палатою або Великою Палатаою Верховного Суду. За таких обставин, відмова у задоволенні заяв від 15.02.2024 та від 18.02.2024 про розгляд справи № 380/24240/23 за правилами загального провадження, що були скеровані засобами поштового зв'язку, незаконна, винесена з порушенням процесуального права і створює перешкоди у доступі до правосуддя.
При вирішенні питання щодо заяви ОСОБА_1 про відвід судді, суддя керується такими нормами КАС України.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, особливості вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження по справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, аналіз наведених приписів свідчить про те, що законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді; при цьому, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим у строк, що визначений ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України; у разі, якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійде до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, в такому випадку питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду.
Суддя звертає увагу на те, що засідання у справі не проводиться, оскільки справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зі змісту поданої заявником заяви про відвід судді слідує, що передумовою для виникнення у останнього сумнівів у неупередженості судді слугувала незгода з прийнятимм процесуальними рішення у справі № 380/24240/23. Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, заява позивача про відвід судді є необґрунтованою.
Окрім наведеного, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).
Отже, при наданні оцінки об'єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).
Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
Натомість, заявляючи відвід судді, заявник не надав доказів на підтвердження обставин, які б об'єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а сам відвід пов'язується виключно з суб'єктивним сприйняттям заявником ухваленого судового рішення та дій судді під час розгляду справи.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відтак, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви про відвід необхідно здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 31-41, 166, 167, 241-245, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд
заяву ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А. визнати необґрунтованою.
Заяву від 11.03.2024 про відвід судді Потабенко В.А. передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Передати справу для вирішення питання про відвід судді відповідно до приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.03.2024.
Суддя Потабенко В.А.