13 березня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/448/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7 а, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 2) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, юридична адреса: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) від 05.01.2024 № 110130008866 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1980 по 25.06.1985 у Карагандинському державному університеті та період роботи з 01.01.1992 по 11.09.2004 вчителем російської мови та літератури СШ №3 м. Караганди Республіки Казахстан;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення.
Ухвалою суду від 30.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 02.01.2024 року звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додано необхідний пакет документів. 12.01.2024 відповідач 1 поінформував, що відповідно до рішення відповідача 2 від 05.01.2024 № 110130008866, у призначенні пенсії за віком відмовлено зважаючи на те, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 03.07.1985 у Карагандинському державному університеті, оскільки у документі не зазначено, що форма навчання була денною, а також не зараховано період роботи 01.01.1992 по 11.09.2004 на території республіки Казахстан, оскільки з 16.06.2023 України призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Вважаючи вказані дії протиправними позивач звернулась до суду зданим позовом.
Відповідачі, заперечуючи проти позову, надали відзиви на позов (а.с.38-40,75-77) , вимоги позову не визнають та просять суд відмовити у його задоволенні з підстав зазначених у відзивах.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідно до паспорту позивачки у жовтні 2023 вона досягла віку 60 років, який, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надає право на призначення пенсії за віком (а.с.9).
02.01.2024 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.41).
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснював відповідач 2.
Так, за результатами опрацювання заяви позивача і доданих до неї документів, відповідачем 2 05.01.2024 року прийнято рішення № 110130008866 про відмову в призначенні пенсії (а.с.12).
Підставою для відмови слугувала відсутність у позивача необхідного страхового стажу (30 років), який за обрахунками відповідача 2 станом на дату звернення становить 13 років 9 місяців 12 днів.
Відповідачем 2 до страхового стажу позивача не зараховано:
- період навчання з 01.09.1980 по 03.07.1985 у Карагандинському державному університеті, оскільки у документі не зазначено (довідка від 22.08.2002, а.с.18), що форма навчання була денною та відсутній нотаріально завірений переклад довідки;
- період роботи з 11.09.2004 по 11.09.2004 на території республіки Казахстан, оскільки з 16.06.2023 України призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено наступні види пенсійних виплат, що призначаються в солідарній системі:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Отже, передумовою призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є наявність двох складових: віку особи та відповідного страхового стажу.
Ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло до 01.01.2004 року , зокрема, у ст. 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 02.01.2024 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності така заява була розглянута відповідачем 2.
За результатами опрацювання заяви позивача і доданих до неї документів, відповідачем 2 прийнято оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії.
Підставою для відмови слугувала відсутність у позивача необхідного страхового стажу (30 років).
Надаючи оцінку наведеним вище підставам прийняття відповідачем 2 оскаржуваного рішення суд заважає на наступне.
До матеріалів справи позивачем долучено копію трудової книжки НОМЕР_3 , в якій міститься запис від 16.08.1985 про те, що позивачка є випускником філологічного факультету Карагандинського державного університету (а.с.13), що також підтверджується довідкою від 22.08.2002 №1-24/71 (а.с.18), зміст якої вказує на те, що позивачка навчалась за очної формою навчання. Вказана форма навчання, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про освіту» свідчить про безпосередню участь в освітньому процесі, а тому висновки відповідача 2 покладні в основу оскаржуваного рішення, в цій частині, є протиправними.
Щодо доводів відповідача 2 про неможливість зарахування позивачці до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 11.09.2004 на території республіки Казахстан, оскільки з 16.06.2023 України призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992., суд зазначає наступне.
13.03.1992 р. Україна стала підписантом Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, якою, відповідно до ч. 2 ст. 6 передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 13 вказаної Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою КМУ від 22.11.2022 №1328 прийнято рішення про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, при цьому вказане рішення Уряду України не містить будь-яких обмежень чи особливостей щодо пенсійних прав громадян, які виникли до виходу України з Угоди, а тому висновки відповідача 2 покладні в основу оскаржуваного рішення, в цій частині, є протиправними.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Зважаючи на висновки суду щодо протиправності доводів відповідача 2 під час прийняття рішення від 05.01.2024 № 110130008866 про відмову у призначенні пенсії за віком, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд, з урахуванням положень ст. 139 КАС України вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір (а.с.30) в розмірі 605,60 грн. з кожного з відповідачів.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, юридична адреса: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) від 05.01.2024 № 110130008866 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1980 по 25.06.1985 у Карагандинському державному університеті та період роботи з 01.01.1992 по 11.09.2004 вчителем російської мови та літератури СШ №3 м. Караганди Республіки Казахстан.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у розмірі 605,60 грн. та Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК