14 лютого 2024 року 16 год. 58 хв.Справа № 2а-0870/10945/11 СН/280/79/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Демченко А.Е. та сторін
від позивача: Грицаєнко М.О.,
від відповідача: Єгоров А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення - рішення.
24 листопада 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення -рішення від 03.08.2011 № 0001200808.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що діючим законодавством не передбачено обов'язку враховувати у податковій звітності суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визначеного лише актом перевірки, оскільки акт перевірки - не є актами індивідуальної правової дії, які породжують права та обов'язки та носять обов'язкових характер для платника податків. З урахуванням вище зазначеного позивач вважає винесене податкове повідомлення - рішення від 03.08.2011 № 0001200808, на підставі висновків зроблених в акті перевірки № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011 протиправним та просить його скасувати.
Відповідач про задоволення позовних вимог заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченням (№ 38617 від 01.10.2013) зокрема зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, п. 3.1 розділу 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств», затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592, в результаті чого ПАТ «ЗАлК» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 120 873,916 грн. Вказане порушення відбулось, у зв'язку з тим, що при визначенні бази оподаткування ВАТ «ЗАлК» не було враховано встановлених порушень атом планової виїзної перевірки № 59/08-08/00194122 від 21.04.2009 та актами невиїзних документальних перевірок № 91/08-08/00194122 від 10.06.2009, № 130/08-08/00194122 від 10.09.2009, № 193/08-08/00194122 від 08.12.2009, № 85/08-08/00194122 від 17.03.2010, № 228/08-08/00194122 від 29.06.2010, № 322/08-00194122 від 05.10.2010, № 409/08-08/00194122 від 21.12.2010, № 83/08-08/00194122 від 08.04.2011, що є методологічною помилкою (невірне відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). За наслідками перевірки здійснено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 120 873 916,00 грн.
На підставі вище викладеного представник відповідача вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0001200808 від 03.08.2011 прийнято податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 № 0001200808.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково. Скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
23 грудня 2019 року матеріали вищезазначеної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду та в порядку ст. 31 КАС України була розподілена між суддями Запорізького окружного адміністративного суду. Зазначена справа надійшла судді Сацькому Р.В.
Ухвалою суду від 24.12.2019 справа прийняти до провадження суддею Сацьким Р.В. № 2а-0870/10945/11, провадження СН/280/79/19 та призначено підготовче засідання на 14.01.2020 о/об 09 год. 10 хв.
14 січня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 08 квітня 2020 року об 09 год. 10 хв.
08 квітня 2020 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 17 червня 2020 року об 10 год. 00 хв.
17 червня 2020 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 23 листопада 2020 року об 14 год. 00 хв.
23 листопада 2020 р. ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 25 лютого 2021 року об 09 год. 30 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Сацького Р.В. на лікарняному з 25.02.2021 по 12.03.2021, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду № 02-35/21/17 від 15.03.2021, листком непрацездатності Серії АДУ № 737361, розгляд справи здійснюється суддею у перший робочий день.
17 березня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 23 березня 2021 року об 09 год. 30 хв.
23 березня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 23 березня 2021 року об 09 год. 30 хв.
23 березня 2021 р. ухвалою суду замінено відповідача по справі, а саме з Офісу великих платників податків ДПС, на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 57, код ЄДРПОУ ВП 43968079).
Відкладено підготовче засідання на 18 травня 2021 року об 16 год. 30 год.
18 травня 2021 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 06 вересня 2021 року об 11 год. 00 хв.
06 вересня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 04 жовтня 2021 року об 16 год. 00 хв.
04 жовтня 2021 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04 жовтня 2021 року до 16 год. 00 хв.
04 жовтня 2021 року ухвалою суду зупинено провадження по справі № 2а -0870/10945/11 до розгляду взаємопов'язаної справи № 808/2737/13-а.
29 вересня 2023 року ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі № 2а-0870/10945/11 та призначено підготовче засідання на 01 листопада 2023 року о 14 год. 00 хв.
01 листопада 2023 року ухвалою суду підготовче засідання по справі у справі № 2а-0870/10945/11 відкладено. Наступне підготовче засідання призначено на 29 листопада 2023 року об 09 год. 00 хв.
29 листопада 2023 року ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 2а-0870/10945/11. Підготовче засідання по справі відкладено. Наступне підготовче засідання призначено на 18 січня 2024 року о 09 год. 00 хв.
17 січня 2024 року ухвалою суду замінено сторону у справі - з Публічне акціонерне товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, ПІВДЕННЕ ШОСЕ, будинок 15, код ЄДРПОУ 00194122) на Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, ПІВДЕННЕ ШОСЕ, будинок 15, код ЄДРПОУ 00194122).
18 січня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2024 року об 14 год. 00 хв.
25 січня 2024 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 07 лютого 2024 року об 09 год. 00 хв.
07 лютого 2024 року поновлено провадження в адміністративній справі № 2а-0870/10945/11. Призначено судове засідання на 07 лютого 2024 року о 09 год. 00 хв.
07 лютого 2024 року усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 14 лютого 2024 року об 14 год. 30 хв.
У відкритому судовому засіданні 14.02.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд - позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у режимі відеоконференції проти задоволеня позовних вимог судом заперечив, просив суд, - у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У відкритому судовому засіданні 14 лютого 2024 року судом проголошено вступну та резолютивну часнити рішення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
В період з 05.07.2011 по 18.07.2011, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, відповідно наказу № 751 від 23.06.2011 фахівцями СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «ЗАлК» податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, у зв'язку з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011.
Висновками акту перевірки встановлено, що ПАТ «ЗАлК» порушено п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п. 3.1 розділу 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств» № 143 від 29 березня 2003 року затвердженого Державною податковою адміністрацією України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592, в результаті чого завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 120 873 916,00 грн.
Відповідно до приписів абз. 2 стор. 4 Акту перевірки № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011 завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 120 873 916 грн виникло внаслідок віднесення до складу валових витрат у 3 та 4 кварталі 2008 року на виготовлення продукції, яка в подальшому реалізовувалась покупцям за цінами, нижчими її повної собівартості, що для цілей оподаткування відповідно до вказаного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР не може бути визнано як господарська діяльність, у т.ч у періодах (3 квартал 2008 року 19 472 153 грн та 4 квартал 2008 року 101 401 763 грн).
Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі подано заперечення № 011-1154 від 21.07.2011 на висновки акту.
Листом - відповіддю СДПІ роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 6305/10/08-08/4 від 29.07.2011 заперечення залишені без задоволення.
На підставі Акту перевірки № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0001200808 від 03.08.2011, яким ПАТ «ЗАлК» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 1 квартал 2011 року у розмірі 120 873 916 грн (у тому числі сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 120 873 916 грн, штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0001200808 від 03.08.2011 ПАТ «ЗАлК» звернулось до ДПА у Запорізький області зі скаргою № 011-1227 від 12.08.11 (вх. № ДПА 3807/10 від 15.08.2011).
Рішенням ДПА у Запорізькій області № 4540/10/25-020 (10250/7/25-020) від 11.10.2011 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення без змін.
Не погоджуючись з рішенням ДПА у Запорізькій області № 4540/10/25-020 (10250/7/25-020) від 11.10.2011, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою № 11-1444 від 18.10.2011 (вх. № 2379/6 ДПС України від 24.10.2011) на податкове повідомлення - рішення № 0001200808 від 03.08.2011, та на рішення про результати розгляду скарги ДПА у Запорізькій області № 4540/10/25-020 (10250/7/25-020) від 11.10.2011.
Рішенням ДПС України № 5052/6/10-2115 від 07.11.2011, скаргу залишено без задоволення, рішення ДПА у Запорізькій області про результати розгляду скарги № 4540/10/25-020 (№ 10250/7/25-020) від 11.10.2011 та податкове повідомлення - рішення № 0001200808 від 03.08.2011 без змін.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомлення-рішенням № 0001200808 від 03.08.2011 позивач звернувся до суду.
Згідно з розділом XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність з 01 квітня 2011 року. Таким чином, у період з 3 по 4 квартали 2008 року правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.
Суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 120 873 916 грн (на думку Відповідача) вперше виявлено за результатами планової виїзної податкової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008, що оформлена актом № 59/08-08/00194122 від 21.04.2009. За висновками даного акту, серед іншого, встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 120 873 916 грн в тому числі за 3 квартал 2008 року - на 19 472 153 грн, за 4 квартал 2008 року 101 401 763 грн - абз. 1 стор. 98 акту № 59/08-08/00194122 (а/с 194, том 1).
За результатами вищевказаної перевірки, податкове повідомлення рішення щодо донарахування зобов'язань ПАТ «ЗАлК» з податку на прибуток винесене не було.
В подальшому на завищення Позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 120 873 916 грн за період вересень-грудень 2008 року вказувалось у наступних актах перевірок:
- акт № 91/08-08/00194122 від 10.06.2009 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;
- акт № 130/08-08/00194122 від 10.09.2009 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;
- акт № 85/08-08/00194122 від 17.03.2010 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;
- акт № 228/08-08/00194122 від 29.06.2010 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;
- акт № 322/08-08/00194122 від 05.10.2010 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;
- акт № 409/08-08/00194122 від 21.12.2010 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;
- акт № 83/08-08/00194122 від 08.04.2011 про результати невиїзної перевірки з питання достовірності визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток за 2010 рік.
За результатами вищевказаних актів перевірки податкові повідомлення-рішення Відповідачем не виносились.
Остаточно про завищення Позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 120 873 916 грн за період вересень-грудень 2008 року зазначалось в акті перевірки № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011 за результати якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Таким чином від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 120 873 916 грн за період вересень - грудень 2008 року враховувалось у звітності Позивача починаючи зі звітності за 4 квартал 2008 року і до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів запроваджено лише з 01 квітня 2011 року та встановлено ст. 150 Податкового кодексу України, якою передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Таким чином заборону на врахування збитків минулих періодів у звітності було встановлено лише зі скасуванням чинності Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР і збитки минулих періодів повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Відповідно до мотивувальної частини Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 прийнятої за наслідками перегляду даної справи вказано наступне: «під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, перевірити належним чином доводи сторін щодо наявності розумної економічної причини у позивача при формуванні витрат, зокрема у частині перевищення значення собівартості продукції ціни його реалізації. Для чого, у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України».
Термін «розумна економічна причина (ділова мета)» запроваджено ст. 14.1.231 Податкового кодексу України, яка набула чинності з 01.01.2011 із вступом в дію Податкового кодексу України. Правовідносини, що є предметом розгляду даної справи відбувались у вересні-грудні 2008 року та були врегульовані зокрема нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, який не містив такого терміну і таких підходів до оподаткування.
Також ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент існування спірних правовідносин) містила наступне визначення:
економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;
активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Таким чином податкове законодавство допускало здійснення збиткової діяльності для здійснення потенційної можливості отримання грошових коштів від реалізації активів (готової продукції) без огляду на збитковість чи прибутковість таких операцій.
Фактично між сторонами існує спір щодо включення або не включення різниці між валовими витратами, пов'язаними з виробництвом готової продукції в сумі 594 030 674,60 грн (період вересень - грудень 2008 року) та сумою отриманого прибутку за цей же період 473 156 758,15 грн, що складає 120 873 916 грн.
Так дійсно за період вересня - грудня 2008 року ПАТ «ЗАлК» здійснювало реалізацію готової продукції за цінами нижче собівартості. Але дана ситуація була обґрунтована об'єктивними обставинами існуючими на ринку та відповідала чинному на момент виникнення правовідносин податковому законодавству в частині податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 не вказано, що під господарською діяльністю визначається тільки та діяльність, в результаті здійснення якої цей дохід фактично отриманий. Якщо витрати здійснюються з метою забезпечення діяльності, спрямованої на отримання доходу, такі витрати мають бути віднесені до складу валових витрат платника податків. Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 не визначено, що дохід повинен бути отриманий у період здійснення витрат, пов?язаних з отриманням такого доходу, а також, що загальний розмір отриманого доходу має перевищувати розмір валових витрат. Мета отримання доходу є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) не містить визначення такого терміну, як «дохід». В той же час Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР оперує таким поняттям, як «валовий дохід». Згідно п. 4.1. ст. 4 цього Закону «валовий дохід - це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) впродовж звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній морський економічній зоні, так і за її межами». Тобто, п.п. 4.1. ст. 4 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР підтверджує: у випадку продажу товарів дохід виникає незалежно від того, за якою ціною реалізуються товари, а тому така операція повністю відповідає визначенню терміну «господарська діяльність».
Крім того, норми п. 6.1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказують, що:
- від'ємне значення об'єкту оподаткування є можливим;
- таке від'ємне значення підлягає включенню до складу валових витрат наступних періодів;
- факт від'ємного значення об'єкту оподаткування ніяким чином не вказує на необхідність коригування (зменшення) валових витрат звітного періоду.
Перевіркою не визначено, що підприємство в період вересня-грудня 2008 року включало до складу валових, такі витрати які не передбачені нормами чинного законодавства. Також не наведено їх перелік, склад та/або не зазначено первинні документи бухгалтерського обліку які є недостатніми для підтвердження таких витрат.
Фактично встановлено, що перевищення собівартості продукції ПАТ «ЗАлК» над ціною її реалізації, в результаті чого на думку Відповідача утворилось від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 120 873 916 грн було обумовлено виключно ринковими та економічними факторами.
Починаючи з кінця 2008 року внаслідок дії всесвітньої економічної кризи відбулося зниження всесвітніх цін на алюмінієву продукцію, яка вироблялась ПАТ «ЗАлК». Цей факт підтверджується відповідними котируваннями Лондонської Біржі Металів на алюміній. А саме офіційні котирування Лондонської Біржі Металів використовувались при формуванні відпускних цін на продукцію ПАТ «ЗАлК» та не залежали від його волі. Одночасно з початком всесвітньої економічної кризи і відповідним зменшенням відпускних цін на продукцію ПАТ «ЗАлК» в Україні відбулось суттєве збільшення цін на енергоносії (електричну енергію та природний газ). При цьому у собівартості продукції ПАТ «ЗАлК» електрична енергія складає основну частину витрат виробничої діяльності і склала у перевіряємий період понад 37 % у собівартості.
Про вищевказані обставини Відповідача було поінформовано відповідним листом за вих. № 011-345 від 17.04.2009.
Дані обставини, а саме дія всесвітньої економічної кризи та різке підвищення цін на енергоносії в 2008 році як підстави для реалізації продукції АТ «ЗАлК» за цінами менше рентабельності знайшли відображення у висновках до акту перевірки за результатами якої складено оспорюване податкове-повідомлення рішення - сторінка 13 акту перевірки № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011 (а/с 39, том 1). Акт складено працівником СДПІ Романовою Я.М.
Зокрема у розділі 4 «Причини збитковості» акту перевірки № 171/08-08/00194122 від 18.07.2011 наведено наступне обгрунтування: На світовому рівні енерговитрати Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» є досить високими. Даний компонент в собівартості продукції підприємства займає найбільшу питому вагу.
Для виробництва алюмінію первинного використовується електролізери, більшість яких на сьогоднішній день потребують ремонту або заміни. При цьому застаріле обладнання потребує електроенергії близько 17 тис. кВт/год при середньосвітовій потребі 13-14 тис. кВт в рік, що має значний вплив на собівартість продукції підприємства, враховуючи те, що питома вага електроенергії в собівартості готової продукції досягає до 50 %.
На теперішній час ціна на електроенергію зросла з 0,435 до 0,579 грн, або на 33,1 % за тис. кВт/рік. Слід зазначити, що для інших світових продуцентів алюмінію первинного середній тариф на електроенергію на 38 % нижче ніж середній тариф для інших індустріальних виробників. Крім того, одним з вигідних умов є укладання довгострокових контрактів на постачання електроенергії та встановлення диференційованого тарифу з індексацією в залежності від зміни цін на ЛБМ.
Крім того підприємство ціну реалізації за поточний місяць визначає за 2 попередніх місяці, а саме: при формуванні ціни 1 МТ Товару, згідно якої Продавець здійснює відвантаження Товару, а Покупець його оплату, Сторони використовують офіційні котирування Лондонської Біржі Металів (ЛМБ) на високосортний алюміній. «Кеш-Сеттлмент», або офіційні котирування ЛБМ на високосортний алюміній «3 манс - селер», які з них нижчі, усереднені на котирувальний період, в доларах США, плюс надбавки або мінус знижки.
Котирувальний період (КП) - будь - які 3 робочих дні ЛБМ протягом двох місяців, що передують кожному календарному місяцю, в якому здійснюється відвантаження.
За таких підстав, реалізація алюмінію первинного здійснюється за цінами, що нижче за офіційні біржові котирування, так як реалізація експортної продукції Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» пов'язана зі встановленими цінами Лондонської біржі металів на алюміній та алюмінієву продукцію. Ціна реалізації на комбінаті протягом 2 останніх років була нижче ціни на ЛБМ на 20 %, але у деяких місяцях спостерігається збільшення ціни у порівнянні з ЛБМ. Відрив ціни ВАТ «ЗАлК» та цін ЛБМ пояснюється тим, що підприємство для реалізації продукції на експорт не може взяти на себе всі зобов'язання щодо витрат на реалізацію у зв'язку з відсутністю великих складських приміщень, відповідних транспортних засобів, ліцензій, тощо».
Таким чином Відповідач при проведенні перевірки, результатом якої стало винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, повністю підтримав та погодився з об'єктивними обставинами, що наведені ПАТ «ЗАлК» в обґрунтування продажу готової продукції за цінами нижче собівартості.
Таким чином реалізація готової продукції ПАТ «ЗАлК» в період вересня-грудня 2008 року за цінами нижче собівартості обумовлена виключно ринковими та економічними факторами і була направлена на забезпечення отримання доходу в майбутніх періодах, в тому числі шляхом мінімізації збитків поточного періоду, а саме:
- дія всесвітньої економічної кризи;
- суттєве підвищення цін на енергоносії;
- неможливість повного припинення випуску готової продукції у зв'язку із більш значним отриманням збитків, пов'язаних із зупинкою виробництва та послідуючого його відновлення;
- неможливість зупинки виробництва у зв'язку з можливим настанням значних негативних наслідків, пов'язаних із специфікою виробництва ПАТ «ЗАлК» та залучення для цього значних грошових коштів, розмір яких перевищував би розмір отриманих збитків.
Щодо посилання Відповідача на застосування норм Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей затв. наказом Мінекононміки та Мінфіну № 120/190 від 10.09.1996 при здійсненні реалізації продукції виробничо-технічного призначення, то відповідно до п. 1 даного Положення така уцінка повинна проводитись у випадку, якщо така продукція не має збуту більше трьох місяців і не користується попитом у споживачів.
Відповідно до даних акту перевірки від 21.04.2009 № 59/08-08/00194122, сторінка 17 акту, (а/с 113, том 1) в таблиці вказані дані про те що протягом вересня-грудня 2008 року ПАТ «ЗАлК» постійно отримував дохід від основної діяльності - реалізації готової продукції, і в такому випадку норми Положення не повинні були застосовуватись, оскільки на підприємстві був постійний збут і в свою чергу, не було підстав для запровадження заходів з уцінки. А саме: у вересні 2008 року отримано дохід - 131 724 891,14 грн, у жовтні 2008 року - 125 751 541,50 грн, у листопаді 2008 року - 96 083 970,59 грн, у грудні 2008 року - 119 596 354,92 грн.
Щодо посилань Відповідача на преюдиційність обставин, встановлених у справі № 808/2737/13-а суд зазначає наступне.
04 травня 2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 808/2737/13-а винесено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Східного МУ ДПС про скасування податкових повідомлень рішень. Відповідач наполягає на застосуванні частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме на те, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Предметом розгляду даної справи було оскарження податкових повідомлень рішень від 14.09.2012 № 0000430026, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 34 256 271,25 грн (у том числі за основним платежем 25 988 185,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8 268 086,25 грн); № 0000450026, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 20 662 574, 00 грн (у том числі не відшкодовано на момент перевірки 20 662 574,00 грн), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1079146,50 грн; № 0000440026, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 359152,00 грн (у том числі сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість 359152,00 грн); № 0000460026, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 743 306 718,00 грн.
По перше, суд зазначає, що перевіряємий період, за який винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення у справі № 808/2737/13-а це 2 квартал 2009 року - 1 квартал 2012 року, тобто період, що знаходиться поза межами періоду, в якому відбувались спірні правовідносини у даній справі - вересень-грудень 2008 року.
По друге, 3 з 4 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стосувались податку на додану вартість, а саме його донарахування, зменшення бюджетного відшкодування та зменшення його від'ємного значення.
В основу судового рішення у справі № 808/2737/13-а покладено висновок судово-економічної експертизи № 6210/6211-21, що призначена по даній справі. Перед експертом поставлено наступні питання: Надання висновку відносно наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу позивачем товару за цінами нижчими від їх собівартості, та одержання внаслідок таких операцій збитків за період з 2009 року по перший квартал 2012 року?; Надання висновку відносно наявності чи то відсутності факту застосування комбінатом рівня звичайних цін до товарів (робіт, послуг) за період з 2009 року по перший квартал 2012 року?
Відповідно до висновку експерта від 30.08.2022 встановлено наступне: первинних документів або матеріалів, які підтверджують обґрунтування наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу товару за цінами нижчими від їх собівартості за клопотання експерта не надано, тому документально підтвердити наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» товару за цінами нижчими від їх собівартості, та одержання внаслідок таких операцій збитків за період з 2009 року по перший квартал 2012 року експерту не надається за можливе. Таким чином в основу висновку покладено саме недостатність документів, які отримано експертом для дослідження, а не їх оцінка для вирішення поставлених перед експертом питань.
Також по справі № 808/2737/13-а судом зроблено висновок: «Зазначені дії свідчать про зловживання позивачем правом на відшкодування цього податку з бюджету, наданим Законом № 168. Намір одержати дохід лише в зазначений спосіб, без мети отримати прибуток, не можна розглядати як самостійну ділову мету, а тому випадку дохідність є умовною, оскільки може бути досягнута лише за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ».
Систематичний продаж продукції за ціною, що формувалась без врахування витрат на придбання товарів, послуг для виробництва алюмінієвої продукції, та одержання внаслідок таких операцій збитків на значні суми (що, в свою чергу, призводить до виникнення формальних підстав для відшкодування з бюджету ПДВ) не може бути визнано економічно виправданим. Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.»
Навпаки, у справі що розглядається від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 120 873 916 грн за період вересень-грудень 2008 року не призводить до отримання ПАТ «ЗАлК» будь-яких грошових надходжень від держави (як у випадку із бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість).
Окрім того, судом у справі № 808/2737/13-а зроблено висновки з посиланням на підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, але дана норма не повинна застосовуватись у даній справі з огляду на період існування спірних правовідносин - до вступу в силу Податкового кодексу України.
Таким чином обставини, встановлені у справі № 808/2737/13-а стосувались іншого податкового періоду, іншого податку (податку на додану вартість) і в свою чергу ґрунтувались на іншому (чинному на той час) законодавстві.
Згідно до абзаців 2 та 3 статті 102.1 Податкового кодексу України - у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 03.08.2011 № 0001200808, тому позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення № 4611 від 22.11.2011 у сумі 28 (двадцять вісім) гривень 23 коп.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 00194122) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 57, код ЄДРПОУ ВП 43968079) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 03.08.2011 № 0001200808.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 28 грн (двадцять вісім гривень) 23 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 24 лютого 2024 року.
Суддя Р.В. Сацький