13 березня 2024 року м. Житомир
справа № 240/1948/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та направлення на розгляд Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення 461798,16 грн за весь час затримки виплати - за період з 03.07.2023 по день фактичної виплати 20.01.2024.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06 березня 2024 року до відділу документообігу Житомирського окружного адміністративного суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та направлення на розгляд Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України даної адміністративної справи.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у зв"язку з відсутністю однозначної судової практики щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, просить суд направити на розгляд Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України дану адміністративну справу, як зразкову.
На переконання відповідача, додаткова винагорода передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 не є складовою грошового забезпечення, а відтак не є частиною доходу при затримці виплати якого громадяни мають право на компенсацію втрати його частини.
Окрім того, для повного та всебічного розгляду справи вважає за необхідне провести розгляд справи з викликом сторін.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.
Щодо направлення справи в порядку ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи це:
- адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п.21);
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (п.22).
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у ст.290 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Таким чином, звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд конкретної адміністративної справи, як зразкової є правом, а не обов'язком суду у провадженні якого перебуває певна кількість типових справ.
Також, слід зазначити, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні відносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень.
Лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ та їх значна кількість є підставою для висновку про доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи як зразкової задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовчої практики у певній категорії спірних відносин та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що доводи відповідача необґрунтовані та відсутні підстави для звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд даної справи як зразкової.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача в частині направлення справи №240/1948/24 до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд як зразкової.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, суд вказує наступне.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, визначеного ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч.4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 6статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу відповідача, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право подати до суду всі докази на які він посилається у відзиві на позовну заяву та у письмовій формі викласти обґрунтування своєї правової позиції у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 166, 204, 242, 243, 248, 256, 257, 262, 263, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та направлення на розгляд Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Копію ухвали направити позивачу та відповідачу (до відома).
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя А.В. Горовенко